5/50 Про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв'язку та доступу до мережі Інтернет - 24.11.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.09.2010р. (суддя Романенко А.В.) задоволено позов ВАТ "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком" та стягнуто з ВАТ "Агат" 985грн.40коп. заборгованості за надані послуги електрозв’язку та доступу до мережі Інтернет, 46грн.39коп. пені, 172грн.73коп. інфляційних втрат, 30грн.15коп. 3% річних та відповідні судові витрати. Суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов’язання згідно укладених договорів не виконав, надані позивачем послуги в повному обсязі не оплатив, тому вимоги позивача, щодо оплати наданих відповідачу послуг, є обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт зазначив, що судом не було прийнято до уваги відсутність будь-яких доказів дійсного отримання відповідачем послуг від позивача. Заявник стверджує, що надані позивачем рахунки, в підтвердження своїх вимог, відповідач не отримував та вважає, що їх було виготовлено безпосередньо перед подачею позовної заяви з метою отримання позитивного рішення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у письмовій формі належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не була визнана обов’язковою, нез’явлення представника відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду скарги, а тому судова колегія вирішила розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

За умовами договору №107 про надання послуг електрозв’язку від 13.11.2003 року укладеного між позивачем та відповідачем, підприємство зв’язку (позивач) надає послуги електрозв’язку, а споживач (відповідач) оплачує їх вартість.

Відповідно до п. 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

25.06.2008р. між сторонами укладено договір №132 про надання послуги ADSL – підключення до мережі Інтернет та підписано, згідно цього договору, Акт здавання-приймання послуги про надання доступу до Глобальної мережі Інтернет за технологією ADSL – підключення від 25.06.2008р. За умовами даного договору "Укртелеком" надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет "Укртелекому" по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Пунктом 5.2. договору від 25.06.2008р. передбачено, що позивач виставляє єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг. Нарахування вартості послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 5.3 договору від 25.06.2008р. споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунки за телекомунікаційні послуги, які наявні в матеріалах справи (а.с.26-42). Вказані рахунки надані за період з 01.04.2008р. по 31.08.2009р.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 985грн.40коп.

Відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги в повній мірі, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Предметом дослідження є питання виконання сторонами зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до п.40 Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг (720-2005-п) : плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виставлені рахунки на оплату наданих телекомунікаційних послуг, які є достатнім доказом факту їх надання.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладених договорів щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача 985грн.40коп. боргу за отримані послуги.

Згідно п. 5.8 договору №107 від 13.11.2003 року у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня. Відповідачем порушено вимоги договору щодо оплати отриманих послуг, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 46грн.39коп. є вірними.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України стягнення з відповідача суми 172грн.73коп. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 30грн.15коп. є правомірним.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В своїй апеляційній скарзі заявник висуває заперечення, щодо відсутності будь-яких доказів дійсного отримання відповідачем послуг від позивача та неотримання рахунків на оплату наданих послуг. Такі посилання заявника є безпідставними, оскільки часткову оплату за надані послуги відповідач здійснював, що свідчить про отримання останнім рахунків та погодженням з наданням позивачем послуг. Крім того, відповідач міг скористатися своїм правом передбаченим п. 5.7 договору №132 від 25.06.2008р. та опротестувати рахунок у визначеному договором порядку, де вказати свої заперечення щодо надання послуг. В разі неотримання рахунків відповідно до п.108 Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг (720-2005-п) : абонент повинен звернутись до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Не стосуються суті даного спору і заперечення апелянта про те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. у справі №17/69 було скасовано ухвалу господарського суду міста Києва у справі №17/69, а не ухвалу господарського суду Чернігівської області у справі №17/69.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 скасовано ухвалу про залишення позову без розгляду у справі №17/69 господарського суду Чернігівської області, проте в резолютивній частині постанови вказано: ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2010р. у справі №17/69 – скасувати. З аналізу тексту вказаної постанови вбачається, що при написанні її резолютивної частини судом допущено описку, яка не впливає на вирішення по суті даного спору.

За викладених обставин доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки надання послуг позивачем належним чином доведено наявними у справі доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 23.09.2010р. у справі №5/50(17/69) залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агат" – без задоволення.