2/593 Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання - 23.11.2010 Прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2007 у справі № 2/593 було скасовано, заяву Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 у справі № 2/593 було роз'яснено, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 наказ Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 у справі № 2/593, тобто у період з 17 вересня 2007 року до 17 вересня 2010 року.

12.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну сторони її правонаступником.

25.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подало заяву про уточнення вимог до наданої заяви про заміну сторони її правонаступником, відповідно до якої просило суд здійснити заміну Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Арбітражного суду м. Києва, виданого на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 та виправити наказ Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

15.09.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" до суду першої інстанції було подано заяву про продовження строку для пред’явленні наказу до виконання. 05.10.2010 представником заявника було подано заяву, відповідно до якої останній просив, у тексті заяви про продовження строку для пред’явлення наказу до виконання, слово "продовження терміну", читати як "поновлення строку" у відповідності до статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" про здійснення заміни Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Арбітражного суду міста Києва, виданого на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 та про виправлення наказу Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593, та приведення вказаного наказу у відповідність до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", задоволено.

Здійснено заміну Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Арбітражного суду міста Києва, виданого на рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593.

Приведено наказ Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 у відповідність до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та видати новий наказ із зазначенням місцезнаходження та реквізитів стягувача та боржника.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 та винести нову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки заміна сторони її правонаступником можлива лише у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" від 15.09.2010 про поновлення строку для пред’явленні наказу до виконання задоволено.

Поновлено строк для пред’явлення наказу Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 № 2/593, виданого на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593.

Наказ Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 № 2/593 визнано таким, що втратив чинність.

Видано новий наказ на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 з врахуванням поновленого даною ухвалою строку для пред’явлення наказу до виконання.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 та винести нову, якою відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Представники позивача та заявника у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (v1228600-06) та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг та враховуючи, що у відповідності до вимог частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та заявника.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників скаржника, судова колегія встановила наступне:

24.03.2008 між Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" (заявник у справі) було укладено Договір № 11 (надалі – Договір) про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" набуває всіх прав вимоги, що належать позивачу по всім зобов'язанням у правовідносинах з боржником – Державною акціонерною компанією "Хліб України" (відповідачем у справі) в тих обсягах і на умовах, які існували на момент переходу цих прав (до укладення даного договору), в тому числі, що виникли та можуть виникнути на підставі векселів, перелік, яких наведено в додатку № 12 до Договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" зобов'язалося за відступлення права вимоги сплатити ціну, відповідно до умов даного Договору.

25.03.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про відступлення права вимоги, відповідно до умов якої позивач відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" набуває всіх прав вимоги, що належать позивачу по всім зобов'язанням у правовідносинах з боржником – Державною акціонерною компанією "Хліб України" (відповідачем у справі) в тих обсягах і на умовах, які існували на момент переходу цих прав (до укладення даного договору) у правовідносинах позивача з відповідачем за борговими зобов'язаннями, встановленими рішеннями Арбітражного суду міста Києва, зокрема за рішенням від 06.11.2000 у справі № 2/593.

Відповідно до пункту 1.2. Договору новий кредитор набуває наступних прав: вимагати від боржника сплати боргових зобов'язань, на підставі векселів та чинного законодавства України, інші права, що прямо чи опосередковано пов'язані з векселями та іншими зобов'язаннями, що існували у первісного кредитора до моменту укладання цього Договору, а також ті, що можуть виникнути після укладання цього Договору.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України (435-15) ).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- правонаступництва;

- виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, перехід прав кредитора підтверджується укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" Договором. Даний Договір про відступлення права вимоги є дійсним.

Законом України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (3097-14) встановлена особлива процедура ліквідації позивача і ліквідатору банку було надано право, зокрема, здійснювати продаж (уступку) вимог банку, утворених кредитними та вексельними боргами за ліквідаційною вартістю без будь-яких обмежень.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності в листі від 13 липня 2004 року № 06-10/10-886 надав роз'яснення Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (3097-14) . В цьому роз'ясненні, зокрема, зазначалось, що ліквідатору Банку "Україна" надано виключне право вчиняти дії, передбачені чинним законодавством України щодо продажу або уступки права вимоги банку, утвореними кредитними та вексельними боргами. Будь-які застереження або обмеження стосовно дій ліквідатора, у разі їх існування до набрання чинності вказаного Закону (3097-14) , скасовуються. В цьому ж роз’ясненні зазначено, що при цьому, таке право надано ліквідатору законодавством України, має пряму дію, не потребує погоджень, застережень або отримання дозволів і не може залежати від рішень будь-яких установ, організацій чи осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" звернулось до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому провадженні.

23.03.2010 департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 2/593, виданого 06.11.2000 Арбітражним судом міста Києва через його невідповідність статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" не має можливості здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні (стаття 512 Цивільного кодексу України) допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Після набрання рішенням суду законної сили порядок заміни сторони (стягувача та боржника) регулюється Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Так, згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Як вже зазначалось, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Сингулярне правонаступництво не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов’язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону.

Так, підставою сингулярного правонаступництва, зокрема, є відступлення права вимоги (стаття 512 Цивільного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" в частині здійснення заміни Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Арбітражного суду міста Києва, виданого на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, відповідно до пункту 1 статті 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до пункту 3 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Відповідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у наказі Арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000 у справі № 2/593 не зазначено місцезнаходження боржника та стягувача та їх реквізитів, то у відповідності до статті 117 Господарського процесуального кодексу України, слід задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" в цій частині та виправити допущені в наказі помилки, привести наказ Арбітражного (Господарського) суду міста Києва від 06.11.2000 по справі № 2/593 у відповідність до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та видати новий наказ із зазначенням місцезнаходження та реквізитів стягувача та боржника.

Щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання, колегія суддів вважає її обґрунтованою, прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства та такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначена заява (з урахуванням уточнення) мотивована тим, що у лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" звернулось до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про виконання наказу Арбітражного суду міста Києва у справі № 2/593 від 06.11.2000, до якої було додано оригінал наказу, однак провадження було закрито на підставі невідповідності наказу статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", оригінал наказу № 2/593 було повернуто заявнику. 11 травня 2010 року до Господарського суду міста Києва було надано заяву про заміну сторони її правонаступником у справі № 2/593. Ухвалою суду від 31.08.2010 розгляд заяви було відкладено на 05.10.2010, про що заявнику стало відомо 07 вересня 2010 року. У зв'язку з тим, що у справі було поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання на три роки та поновлений строк завершується 17 вересня 2010 року, а розгляд заяви призначено на 05 жовтня 2010 року, заявник просив суд поновити термін для пред'явлення наказу для виконання.

Відповідно статті 118 Господарського процесуального кодексу України, виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Консалтинг-профі" від 15.09.2010 про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційних скаргах, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не ґрунтуються на законодавстві та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвали суду по даній справі обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для їх скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги відповідача - Державної акціонерної компанії "Хліб України" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційні скарги Державної акціонерної компанії "Хліб України" на ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 залишити без задоволення, ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 у справі № 2/593 залишити без змін.