6/374 Про зобовязання виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про поточну заставу рухомого майна - 22.11.2010 Прийняття

Не погодившись з вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким зобов’язати Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про поточну заставу рухомого майна від 06.03.08 №6742666 за договором застави від 29.02.08 №PL 08-138/28-2.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.10 порушено апеляційне провадження у даній справі. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.10.

22.11.10 через відділ документального забезпечення суду представником Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення без змін, а скаргу без – задоволення.

Представником Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в судовому засіданні було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.10 залишити без змін, а скаргу без – задоволення.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.02.08 між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі – відповідач 1, заставодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (далі – позивач, заставодавець) був підписаний договір застави №PL 08-138/28-2.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За приписами ст. 13 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

Згідно з п. 1.1 договору застави від 29.02.08 №PL 08-138/28-2 для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником та/або заставодавцем боргових зобов’язань, в тому числі перерахованих у статті 2 цього договору, заставодавець цим надає у заставу предмет застави. У разі невиконання та/або неналежного виконання боржником та/або заставодавцем боргових зобов’язань за кредитними договорами та/або в інших заставних випадках, в силу цього договору заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами заставодавця одержати виконання боргових зобов’язань та інших фактичних вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до п. 1.2 даного договору предметом застави є (і) товари, що належать заставодавцю на праві власності, асортимент, опис, кількість, місцезнаходження (включаючи назву утримувача) та заставна вартість яких зазначаються в переліку, форма якого наведена в додатку №1 до цього договору та який є невід’ємною частиною цього договору; та (і) інші товари, що належать заставодавцю на праві власності та якими може замінюватися предмет застави згідно з умовами договору.

До договору застави від 29.02.08 №PL 08-138/28-2 залучено Перелік товарів, що складають предмет застави, де зазначена заставна та зважена вартість предмета застави.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК – України (435-15) ) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

20.04.10 позивач отримав витяг з Державного реєстру обтяження рухомого майна №26883857, згідно якого Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (реєстратор, відповідач 2) здійснено запис №2, а саме: "Зареєстрована поточна застава рухомого майна від 06.03.08 №6742666 за договором застави від 29.02.08 №PL 08-138/28-2 ЗАТ "ОТП Банк": товари в обігу (марочні вина, коньячні спирти та колекційні коньяки) Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель".

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що, оскільки сторони договору застави від 29.02.08 №PL 08-138/28-2, який був підставою для внесення спірного запису до Державного реєстру рухомого майна, не узгодили всіх істотних умов цього договору, саме кількості майна, переданого у заставу, то такий договір є неукладеним. У зв’язку з відсутністю у сторін зобов’язань за цим договором відсутня підстава для внесення та існування у Державному реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна про поточну заставу рухомого майна від 06.03.08 №6742666.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: 1) відомості про обтяжувача та боржника; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу (ст. 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 215, 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як свідчать матеріали справи, суду не надано належних доказів недійсності договору застави та неправомірності запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про поточну заставу рухомого майна від 06.03.08 №6742666.

Таким чином, на позивача, як на заставодавця, покладено обов’язок забезпечити наявність за визначеною адресою необхідної кількості майна на вказану загальну суму. Зобов’язання позивача не суперечить вимогам Закону України "Про заставу" (2654-12) , в зв’язку з чим підстави вважати, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору застави відсутні.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.10 у справі №6/374 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" – без задоволення.