КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2010 № 25/470
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13395521) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача 1: Таляр Олег Сергійович – юрист.
Від позивача 2: Белінський Сергій Євгенович – юрист.
Від відповідача: Ілляшенко Марина Олександрівна – юрист.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 28.09.2010
у справі № 25/470 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"
про визнання договору розірваним та стягнення 2522817,83 грн.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. у справі в задоволенні позовних вимог про визнання розірваним договору №Р2997-09/08 від 17.09.2008р. було відмовлено та задоволено частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача-1 заборгованості в сумі 2 401 846,08 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010р. рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. було частково скасовано та визнано Договір купівлі-продажу №Р2997-09/08 від 17.09.2008р. розірваним, а також стягнуто з відповідача на користь позивача-1 заборгованості в розмірі: 2 401 846,08 грн., 12 051,73 грн. - витрат по сплаті державного мита, 224,68 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а на користь позивача-2 12 051,74 грн. витрат по сплаті державного мита.
Вищий господарський суд України постановою від 04.08.2010р. залишив Рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010р. без змін.
Відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд Рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. за нововиявленими обставинами. Відповідно до заяви, позивач посилається на факти, які стали йому відомі лише після винесення рішення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить ухвалу суду скасувати, переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 та скасувати його і у позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що позивачами було подано неправдиві відомості, в результаті чого суд було введено в оману і винесено неправомірне рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" коштів, які останній не повинен був сплачувати в також штрафних санкцій.
Також апелянт зазначав, що з доповідної записки головного бухгалтера від 08.07.2010р. на ім'я першого заступника генерального директора - директора з фінансів Покотилової Г.О., в якій повідомлялось про існування Договору поруки між TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" та ВАТ "Будівельне управління № 813"від 17 вересня 2008 року. Як вбачається з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш", 17 вересня 2008 року між Відповідачем та TOB "Райффайзен Лізинг Аваль", TOB "Віадукт"було укладено трьохсторонній договір купівлі-продажу № Р2997-09/08 від 17 вересня 2008 року (надалі - основний договір) щодо купівлі TOB "Райффайзен Лізинг Аваль"крану гусеничного ІНІ ССН700 з подальшою передачею останнім у лізинг TOB "Віадукт". Між TOB "Райффайзен Лізинг Аваль"та ВАТ "Будівельне управління № 813"було укладено договір поруки від 17 вересня 2008 року, яким було встановлено те, що Поручитель (ВАТ "Будівельне управління № 813") на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Лізингодавцем (TOB "Райффайзен Лізинг Аваль) відповідати за Лізингоодержувача (TOB "Віадукт), які виникають за Договорами лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договорами лізингу, а також виконати інші умови Договорів лізингу в повному обсязі (п. 1.2. Договору поруки). Зі слів заявника ВАТ "Будівельне управління № 813" входить до складу корпорації "Золоті Ворота"і є її учасником. Тобто, ВАТ "Будівельне управління № 813", яке входить до складу корпорації "Золоті Ворота"та є Поручителем перед TOB "Райффайзен Лізинг Аваль", враховуючи свій фінансовий стан дійшло висновку про те, що не зможе виконувати взяті на себе зобов'язання перед TOB "Райффайзен Лізинг Аваль". Оскільки, Установчим договором корпорації "Золоті ворота"визначено, що для досягнення мети Корпорації, підприємства, що об'єдналися (Учасники корпорації), делегують органам управління Корпорації наступні повноваження, а саме, представництво Учасників Корпорації у відносинах з іноземними та українськими суб'єктами господарювання, відповідно, ВАТ "Будівельне управління № 813" звернулось до корпорації з проханням направити в адресу Відповідача лист від 10 жовтня 2008 року, яким Корпорація "Золоті Ворота"просила відмінити поставку гусеничного екскаватора HITACHI ZX330 LC-3 та гусеничного крану ССН 700 (ІНІ, Японія) на адресу TOB "Віадукт", в зв'язку з неможливістю виконувати взяті зобов'язання по сплаті лізингових платежів. Так, зі слів заявника через те, що у жовтні 2008 року в результаті погіршення економіки держави, яке призвело до тривалої фінансової кризи, суб'єкти господарювання -TOB "Віадукт"та ВАТ "Будівельне управління № 813" не змогли виконувати взяті зобов'язання з виконання умов Основного договору та договору поруки перед TOB "Райффайзен Лізинг Аваль"і звернулися з письмовим проханням до Відповідача про відмову від поставки. Підсумовуючи заявник зазначив, що порушення умов Основного договору сталося цілком з вини Позивачів.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Скаржник зазначав, що йому не було відомо про існування Договору поруки від 17.09.2008р. укладеного між позивачем-1 та ВАТ "Будівельне управління №813" в забезпечення виконання останнім зобов’язання позивача-1 за Договором лізингу від 17.09.2008р. А також заявник стверджує, що ВАТ "Будівельне управління №813"та позивач-2 не змогли виконати взяті на себе зобов’язання за Договором лізингу від 17.09.2008р. у зв’язку з фінансовою кризою, що в свою чергу призвело до порушення умов Договору купівлі-продажу від 17.09.2008р.
Колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не встановлював факт виконання ВАТ "Будівельне управління №813" зобов’язання перед позивачем-1 за Договором лізингу від 17.09.2008, що забезпечувалося Договором поруки від 17.09.2008р., а було досліджено невиконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем-1 за Договором купівлі-продажу №Р2997-09/08 від 17.09.2008р. щодо поставки товару у встановлений строк. Тому, факт виконання або невиконання ВАТ "Будівельне управління №813" свого зобов’язання за Договором поруки від 17.09.2008р., що забезпечував зобов’язання за таким Договором лізингу, не є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи
Таким чином, обставини, що повідомлені скаржником не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
У роз’ясненні Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. №04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"(надалі –роз’яснення № 04-5/563) зазначено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування відповідно до положень ст. 34 ГПК України.
Зазначені заявником обставини, які на його думку не були враховані судом при розгляді господарського спору, ніяким чином не спростовують факти, які були покладені в основу рішення господарського суду, яке просить переглянути Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш".
Таким чином, колегія приходить до висновку, що нововиявлені обставини, на які посилається скаожник, не впливають на вирішення спору по суті та не мають істотне значення для справи, отже, не можуть бути підставою для задоволення заяви та скасування ухвали Господарського суду від 28.09.2010 про перегляд рішення від 09.02.2010 за нововиявленими обставинами. Крім того, ці факти були відомі заявникові під час розгляду справи тому їх не можна вважати нововиявленими обставинами.
Аналізуючи вищевикладене, колегія вважає, що у суду не було підстав задовольняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 28.09.20210 по справі №25/470 є обґрунтованою, відповідає обставинам справи та чинному законодавству, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" залишити без задоволення .
2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 по справі № 25/470 від 28.09.2010 залишити без змін.
3.Матеріали справи №25/470 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді