5002-28/4195-2010 Про витребування майна з чужого незаконного володіння - 17.11.2010 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 30 вересня 2010 року у справі № 5002-28/4195-2010

за позовом приватного підприємства "Спіл" (вул. Л. Димитрова, буд. 12, кв. 6, смт. Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" (вул. Революції, буд. 100, смт. Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 30 вересня 2010 року у справі № 5002-28/4195-2010 позов задоволений.

Визнано право власності за приватним підприємством "Спіл" на об'єкт –"Автоколона", що розташований на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м за адресою: смт. Чорноморське, вул. Революції 100.

Витребувано з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" нерухоме майно, яке належить приватному підприємству "Спіл" об'єкт "Автоколона", що розташований на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м за адресою: смт. Чорноморське, вул. Революції 100.

Зобов'язано усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" з об'єкту "Автоколона".

Скасовані заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2010 року у справі № 5002-28/4195-2010.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявники апеляційних скарг вказують на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано той факт, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна нотаріально не посвідчений, тобто є нікчемним та не може бути підставою для правомірного набуття права власності.

В судове засідання сторони не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Таким чином, учасники судового процесу не скористалися своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.

Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність учасників судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

27 вересня 2005 року між приватним підприємством "Спіл" та відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" був укладений договір купівлі-продажу № 2709/1 об'єкту нерухомості - автоколони, що складається з літ. "А" - контора, площею 160,0 кв.м., літ. "Б" - майстерня, площею 501,3 кв.м., літ. "В" - столярний цех, площею 37,8 кв.м, літ. "Г" - електрощитова, площею 2,3 кв. м., літ. "Д" - склад, площею 26,8 кв.м., літ. "Е" - склад, площею 12,8 кв.м, літ. "Ж" - побутова, площею 41,3 кв.м., літ. "З" - склад, площею, 54,3 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м. за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100.

11 листопада 2008 року між приватним підприємством "Спіл" в особі Макарчук В.А., який діяв на підставі довіреності від 28 серпня 2008 року, та Самілик Г.Л. був укладений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - автоколони, розташованого на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м. за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" від 03 березня 2010 року Самілик Г.Л. внесла до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" нерухоме майно - автоколони, розташоване за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100.

У серпні 2010 року приватне підприємство "Спіл" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" та просило витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" нерухоме майно, яке належить приватному підприємству "Спіл" - об'єкт автоколона, що складається з літ. "А" - контора, площею 160,0 кв.м., літ. "Б" - майстерня, площею 501,3 кв.м., літ. "В" - столярний цех, площею 37,8 кв.м, літ. "Г" - електрощитова, площею 2,3 кв. м., літ. "Д" - склад, площею 26,8 кв.м., літ. "Е" - склад, площею 12,8 кв.м, літ. "Ж" - побутова, площею 41,3 кв.м., літ. "З" - склад, площею, 54,3 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м. за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100.

Заявою від 09 вересня 2010 року приватне підприємство "Спіл" змінило предмет позову та просило:

- витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" нерухоме майно, яке належить приватному підприємству "Спіл" - об'єкт автоколона, що складається з літ. "А" - контора, площею 160,0 кв.м., літ. "Б" - майстерня, площею 501,3 кв.м., літ. "В" - столярний цех, площею 37,8 кв.м, літ. "Г" - електрощитова, площею 2,3 кв. м., літ. "Д" - склад, площею 26,8 кв.м., літ. "Е" - склад, площею 12,8 кв.м, літ. "Ж" - побутова, площею 41,3 кв.м., літ. "З" - склад, площею, 54,3 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 9500,00 кв.м. за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100;

- визнати за приватним підприємством "Спіл" право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна "Автоколона";

- усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном - автоколоною, розташованою за адресою пгт. Чорноморське, вул. Революції, 100.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРХАНКУТ-РЕГІОН" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо набуття права власності та його захисту, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) , а також положення Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до положень статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно було придбане приватним підприємством "Спіл" у товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" за договором купівлі-продажу № 2709/1 від 27 вересня 2005 року.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 215 Цивільного кодексу України закріплено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Під час розгляду справи встановлено, що договір купівлі-продажу № 2709/1 від 27 вересня 2005 року нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації, доказів того, що вказаний правочин визнаний судом дійсним у судовому порядку приватним підприємством "Спіл" всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, враховуючи той факт, що договір купівлі-продажу № 2709/1 від 27 вересня 2005 року нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що право власності на спірне майно за договором відповідно до вимог статті 334 Цивільного кодексу України у приватного підприємства "Спіл" не виникло, у зв’язку з чим позов в частині визнання такого права на підставі статті 392 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягає.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до норм статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (435-15) .

Отже, право заявити віндикаційний чи негаторний позов згідно з статтями 387 та 391 Цивільного кодексу України має або власник, або титульний володілець майна.

Однак, оскільки договір купівлі-продажу № 2709/1 від 27 вересня 2005 року нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації приватне підприємство "Спіл" не набуло права власності на спірне нерухоме майно, не є орендарем чи іншим титульним володільцем вказаного майна.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства "Спіл" про витребування з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні спірним майном необґрунтовані, оскільки були заявлені відповідно до вимог статей 387 та 391 Цивільного кодексу України особою, яка не є ані власником, ані титульним володільцем майна.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.