43/242 Про визнання вимог кредиторів - 15.11.2010 Прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2010р. порушено провадження у справі № 43/242 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеовеб".

Ухвалою підготовчого засідання від 30.06.2010р. визнано розмір вимог ініціюючого кредитора – ОСОБА_1 на суму 2 186 871,00 грн., зобов’язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого – Тарасенка Тараса Петровича, якого зобов’язано надати суду для затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

10.07.2010р. в газеті "Голос України" № 126 (4876) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеовеб".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 27.08.2010р. визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеовеб": ОСОБА_1 - на суму 2 186 871,00 грн.; Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва - на суму 419,04 грн.; Публічне акціонерне товаристве "Енергобанк" - на суму 65 080 226,09 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Арікс" - на суму 5 805 867,20 грн.; ОСОБА_5 - на суму 789 578,00 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 73 862 961,33 грн. та зобов'язано розпорядника майна Тарасенка Т.П. повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаржник зазначає, що його не було повідомлено про судове засідання, за результатами проведення якого винесено оскаржену ухвалу.

Крім того, на думку скаржника місцевим господарським судом помилково порушено провадження у даній справі, оскільки ініціюючим кредитором боржника є особа, яка раніше обіймала посаду його директора.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" висловився за задоволення апеляційної скарги, ОСОБА_1 та розпорядник майна боржника – за її відхилення.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) визначає кредитора у справі про банкрутство як фізичну або юридичну особу чи державний орган, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом.

Відповідно до частини 6 статті 14 названого Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 6 статті 53 Закону письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника подаються до господарського суду у місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арікс", ОСОБА_5 з вимогами до боржника надійшли до господарського суду в межах встановленого строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно складеного розпорядником майна та генеральним директором боржника реєстру вимог кредиторів, до складу останнього увійшли вимоги на загальну суму 73 862 961,33 грн., а саме вимоги ОСОБА_1 - на суму 2 186 871,00 грн.; Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва - на суму 419,04 грн.; Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" - на суму 65 080 226,09 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Арікс" - на суму 5 805 867,20 грн.; ОСОБА_5 - на суму 789 578,00 грн.

Згідно поданого 19.08.2010р. до господарського суду розпорядником майна боржника клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів, зазначені кредиторські вимоги відповідають даним бухгалтерії боржника.

Крім того, під час апеляційного провадження встановлено, що кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" ґрунтуються на укладеному ним з боржником договорі про надання кредиту від 17.10.2007р. № 710-73 (в редакції додаткових угод), відповідно до умов якого боржник одержав кредит в сумі 31 815 000,00 грн., а також в сумі, еквівалентній 3 124 421 дол. США, внаслідок чого у нього виникли зобов’язання повернути відповідні кошти та оплатити нараховані проценти за користування кредитом - 5 475 583,15 грн. і в сумі, еквівалентній 346 297,15 доларів США, оплатити пеню 285 677,91 грн., 3 % річних та кошти, нараховані внаслідок інфляції – в сумі, еквівалентній 1 622,68 доларів США, 3 % річних та кошти, нараховані внаслідок інфляції – 29 415,45 грн.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арікс" ґрунтуються на укладеному з боржником договорі про реструктуризацію боргу від 30.04.2010р., відповідно до умов якого боржник має зобов’язання оплатити борг в сумі 5 805 867,20 грн.

Кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на суму 419,04 грн. ґрунтуються на запропонованому розрахунку пені, нарахованої на суму податкового боргу з податку на додану вартість.

Кредиторські вимоги ОСОБА_5 ґрунтуються на укладеному ним з боржником договорі позики від 24.02.2009р., відповідно до умов якого боржник одержав позику в сумі 864 000,00 грн., внаслідок чого у нього виникло зобов’язання повернути непогашену частину позики в сумі 789 578,00 грн.

Кредиторські вимоги ОСОБА_1 були предметом дослідження місцевого господарського суду під час підготовчого засідання, за результатами проведення якого винесено ухвалу від 30.06.2010р., якою визнано розмір вимог ОСОБА_1 на суму 2 186 871,00 грн.

Оскільки вимоги зазначених кредиторів є підтвердженими, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав їх кредиторські вимоги.

З урахуванням наведеного й тої обставини, що боржником не надано суду обґрунтованих заперечень на зазначені кредиторські вимоги, а натомість їх визнано в повному обсязі, колегія суддів вважає кредиторські вимоги підтвердженими.

Доводи апеляційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновку суду не спростовують.

Довід скаржника про те, що ініціюючим кредитором боржника є ОСОБА_1, який раніше обіймав посаду його директора та скористався своїм службовим положенням при укладенні з боржником договорів позики, відповідно до умов яких у останнього виникли боргові зобов’язання, не впливають на правильність вирішення даної справи, оскільки згідно 204 Цивільного кодексу України (435-15) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Твердження скаржника про те, що його не було повідомлено про судове засідання, за результатами проведення якого винесено оскаржену ухвалу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки скаржниками всупереч вимог частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних доказів неотримання поштою або отримання з запізненням ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2010р., якою визначено дату й час попереднього засідання.

За насідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду міста Києва відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Ухвалу господарського суду господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 43/242 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" – без задоволення.

Справу № 43/242 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.