62/152-10 Про визнання договору поруки недійсним - 04.11.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (вх. №2555Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2010 р. по справі №62/152-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", м.Львів

до 1. Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків

2. Приватного підприємства "Торнадо-М", м.Харків

про визнання договору поруки недійсним, -

Позивач, ТОВ "Мальви-Маркет", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати договір поруки №69-416/1-П від 15.04.2009 р., укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Торнадо-М", недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2010 року (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним договір поруки №69-416/1-П від 15.04.2009 р., укладений між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Торнадо-М". Стягнуто з ПАТ "Мегабанк" на користь ТОВ "Мальви-Маркет"42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ПАТ "Мегабанк" на користь ПП "Торнадо-М"42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший відповідач, ПАТ "Мегабанк", з рішенням господарського суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі і покласти судові витрати на позивача. При цьому 1-й відповідач посилається на те, що господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з’ясовані обставини справи, та рішення є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

23.09.2010 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.10.2010 р. Розгляд справи відкладався.

Позивач, ТОВ "Мальви-Маркет", знову не скористався наданим процесуальним правом брати участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи від 26.10.2010 р.

Другий відповідач ПП "Торнадо-М"також не з’явився в судове засідання, поштове повідомлення на адресу апеляційного суду до цього часу не повернулось.

Колегія суддів, враховуючи що розгляд справи відкладався, ухвалою суду явка представників обов’язковою не визнавалась, а також те, що в матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників позивача і 2-го відповідача, дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника присутньої сторони, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 25.07.2006р. між ТОВ "Мальви-Маркет"- позивачем по справі та ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк"- 1-м відповідачем по справі було укладено кредитний договір №119/2006, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткової угоди №3 від 11.09.2008 р., Банк надав ТОВ "Мальви-Маркет"кредит в розмірі 2 410 000,00 грн. строком з 25.07.2006 р. до 24.07.2011 р. зі сплатою 20 % річних та 1 274 400,00 доларів США строком з 25.07.2006 р. до 24.07.2011 р. зі сплатою 13,5 % річних.

Для забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Мальви-Маркет"за вказаним кредитним договором 15.04.2009 р. між ПАТ "Мегабанк"(1-м відповідачем) та ПП "Торнадо-М"(2-м відповідачем) був укладений договір поруки №69-416/1-П, відповідно до умов якого ПП "Торнадо-М"поручився перед ПАТ "Мегабанк"за виконання ТОВ "Мальви-Маркет"в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 р.

При цьому, згідно з п. 2.1.1. договору поруки ПП "Торнадо-М" зобов’язався відповідати перед ПАТ "Мегабанк"за порушення ТОВ "Мальви-Маркет" зобов’язань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 2 410 000,00 грн. та 1 274 400,00 доларів США до 24.07.2011 р. включно; сплату нарахованих процентів згідно з умовами договору, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту; сплату збитків у зв’язку з неналежним виконанням ТОВ "Мальви-Маркет"зобов’язань за договором. ПП "Торнадо-М" відповідає перед ПАТ "Мегабанк"за порушення зобов’язання як солідарний боржник, у тому ж обсязі, що і ТОВ "Мальви-Маркет", включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, відшкодування збитків (п.п. 3.1., 3.2.).

Виносячи оскаржуване рішення та визнаючи договір поруки недійсним, господарський суд зазначив, що оспорюваний договір поруки №69-416/1-П від 15.04.2009 р. суперечить поняттю договору в розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, оскільки встановлює права та обов’язки у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору, в зв’язку з чим є недійсним на підставі п. 1 ст. 215, п. 1 ст. 203 ЦК України. При цьому місцевий господарський суд зазначає про неможливість існування договору про встановлення певного виду забезпечення виконання зобов’язання, в тому числі договору поруки, без домовленості про це як боржника з кредитором, так і боржника з поручителем.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5-6 статті 203 Цього Кодексу.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

З аналізу ст. 553 ЦК України вбачається, що порука - це договір, за яким до зобов’язання основного боржника приєднується зобов’язання іншої особи, що за нього ручається.

Порука віднесена до зобов’язально-правових засобів забезпечення виконання зобов'язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов’язань до нього чи до третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов’язальної вимоги. Порука є додатковим зобов’язанням, що виникає на підставі договору. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов’язання. Як така порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, з огляду на наведене, чинним законодавством не передбачено отримання кредитором згоди у боржника на укладання договору поруки.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 1 ГПК України до господарського суду, мають право звертатися згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) (ч.1). У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ч.2).

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

При цьому слід зазначити, що захисту підлягає порушене право, або таке, що не визнається чи оспорюється.

Отже з наведених норм права вбачається, що зверненню з позовом в суд має передувати наявність об’єктивних обставин щодо порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів особи, а не суб’єктивне відношення особи до таких обставин.

До того ж, позивачем не доведено чим саме на момент укладання спірного договору порушувалися майнові інтереси позивача.

Такої ж думки дійшов Вищий господарський суд в своїх постановах від 23.01.2007 р. по справі №16/1940-1572; від 01.04.2010 р. по справі №40/61пд; від 13.01.2010 р. по справі №45/73-32/526.

Таким чином, господарський суд помилково дійшов висновку, що договір поруки№69-416/1-П від 15.04.2009 р. суперечить вимогам ст..203 ЦК України (435-15) , оскільки він дійсно укладений в належній формі, спрямований на реальне настання правових наслідків –встановлення солідарної відповідальності ПП "Торнадо-М"за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 р., укладеним між ПАТ "Мегабанк"та ТОВ "Мальви-Маркет".

Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2010 року по справі №62/152-10 було прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.