Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін 03.11.2010р.:

від Державного підприємства "Національної енегогенеруючої компанії "Енергоатом" не з’явився

від Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" Галітко С.П.

від Южноукраїнської міської ради Петрина О.В.

від Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ Стецик Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національної енегогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 28.09.2010р.

по справі № 9/10/09-НР

за позовом Державного підприємства "Національної енегогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"

до 1. Южноукраїнської міської ради

2. Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТОВ

про визнання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007р. недійсним.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 21.10.2010р., яка надіслана учасникам процесу 22.10.2010р., розгляд апеляційної скарги призначено на 03.11.2010р. Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

За положеннями ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 03.11.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

22.06.2009р. Державне підприємство "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"звернулось до господарського суду з позовом до Южноукраїнської міської Ради та Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007р., укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2009 р. (суддя Філінюк І.Г.) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 24.12.2009 р. (судді: Величко Т.А., Бойко Л.І., Жукова А.М.) вказане рішення господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"задоволено частково. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2009 р. та постанову Одеського апеляційного Господарського суду від 24.12.2009 р. у справі № 9/10/09 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2010 р. справу № 9/10/09 прийнято до нового розгляду (суддя В.Д. Фролов) та присвоєний її № 9/10/09 - НР.

При новому розгляді рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010р. ( суддя Фролов В.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням Державне підприємство "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010р. та рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2009р. залишити без змін.

Представники відповідачів із доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджуються, вважають судове рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник підтримує апеляційну скаргу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при винесенні оспорюваного судового рішення, дійшла висновку про відсутність підстав щодо задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської ради народних депутатів від 19.04.1995 року № 90 виробничому об’єднанню Південно - Українська електростанція було надано в постійне користування земельну ділянку для будівництва і експлуатації санаторія-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплекса про що був виданий державний Акт на право постійного користування землею ІІ-МК № 002138 який зареєстровано в книзі записів Державних актів за серією ЮК № 47 А.

У зв'язку з реорганізацією, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996р. (1268-96-п) "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", рішенням виконавчого комітету міської ради від 30.01.2002 року за № 21 було змінено назву землекористувача на ДП НАЕК "Енергоатом"в особі ВП ЮУ АЕС.

На 24 сесії 5 скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області було прийнято рішення № 330 від 30.05.2007 року про надання спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група"в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування АЗС земельної ділянки загальною площею 1,0 га.

Вказаним рішенням (п.2) спільному підприємству надано в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 1,0 га ( кадастровий номер 4810800000:21001:0011), в т.ч. під проїздами, проходами, площадками —1га з земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування.

На підставі вказаного рішення 18.06.2007р. між Южноукраїнською міською Радою та СК "Західна нафтова група"ТОВ укладено договір оренди строком на 10 років земельної ділянки пл. 1га під розміщення та обслуговування АЗС в районі колишнього поста ДАЇ в межах м.Южноукраїнськ.

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 21.06.2007р. за №040100300171, і підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Укладання договору земельної ділянки між Южноукраїнською міською Радою та СК "Західна нафтова група"ТОВ стало підставою звернення Державного підприємства "Національної енегогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" із позовом про визнання останнього недійсним з тих підстав, що на думку позивача частка земельної ділянки, а саме 140 кв. метрів належить Відокремленому підрозділу "Южно-Українська АЕС" у задоволенні якого господарським судом було відмовлено.

В обґрунтування позову Державне підприємство "Національної енегогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" надано Державний акт на право постійного користування землею 11 –МК № 002138 до якого надано план меж землекористування в масштабі 1 : 10000 з якого при такому масштабі не можливо встановити накладення земельних ділянок.

З пояснень представника позивача вбачається що при видачі Державного акту на право постійного користування землею 11 –МК № 002138 не виготовлювався Акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі, а з наявного у справі Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу –приймання межових знаків під охорону та зберігання від 03.06.2007р. виготовленого на виконання рішення Южноукраїнської міської ради від 30.05.2007р. не вбачається що Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТОВ займає земельну ділянку що належить Відокремленому підрозділу "Южно-Української АЕС". Крім того акт передачі земельної ділянки Відокремленим підрозділом "Южно-Української АЕС" не підписувався при оформленні земельної ділянки.

На думку судової колегії наведений договір оренди земельної ділянки відповідає положенням ст. 13 ЦК України та не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, що не є підставою для визнання його судом недійсним згідно ст. 215 та ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, підставою недійсності правочину за вимогами ст. 203, ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержання полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Законом України "Про оренду землі" (161-14) , а саме ст. 15 встановлені спеціальні підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а саме: відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних вимог, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди і визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка надається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки, які є наявними у справі.

Крім того, статтями 10, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виконавчими органами міських, районних у містах рад, є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного органу чи органу місцевого самоврядування –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акти органів місцевого самоврядування можуть бути визнані у судовому порядку незаконними з мотивів їх невідповідності законодавству України.

Недійсними визнаються акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Статтею 124 Земельного Кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

А отже з наведеного вбачається, що укладанню договору оренди земельної ділянки передує акт органу місцевого самоврядування у даному випадку таким актом є рішення Южноукраїнської міської ради № 330 від 30.05.2007р. за яким передано спірну земельну ділянку в оренду Спільному українсько-англійського підприємству "Західна нафтова група" у формі ТОВ. Погоджуючись із рішенням міської ради № 330, позивач спростовує власні вимоги, щодо недійсності правочину.

Отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 –V1 (2453-17) ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що судове рішення прийнято відповідно до обставин справи, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101- 105 ГПК України,

колегія суддів

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010р. зі справи №9/10/09 –НР- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 05 листопада 2010р.