Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Голика В.С.,

Ю.В. Борисова,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 16.09.2010 у справі №2-33/3738.2-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2); (АДРЕСА_3); (АДРЕСА_1, 95014)

про стягнення 24096,77 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2010 у справі № 2-33/3738.2-2010 заяву відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про перегляд рішення від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 залишено без змін.

Суд першої інстанції виходив з того, що представлені позивачем документи не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 господарського процесуального кодексу України, тому що відповідачка ніяким чином не приховувала фактичні дані про те, що вона є ОСОБА_2 і всі обставини, на які посилався заявник, були відомі суду та сторонам під час первісного розгляду справи.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, переглянути рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права.

Так, позивач вважає, що суд порушив норму статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України та не виконав вказівки Вищого господарського суду України, оскільки не переглянув спір по суті.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

До початку розгляду справи від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Крименерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, та просить суд стягнути 24096,77 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року в задоволенні позову було відмовлено. Рішення оскаржено не було та 27 березня 2006 року набрало законної сили.

27 липня 2009 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від відкритого акціонерного товариства "Крименерго" надійшла заява про перегляд рішення у справі № 2-30/3488-2006 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої позивач просив прийняти нове рішення, позовні вимоги про стягнення 24096,77 грн. задовольнити.

Вимоги про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відкрите акціонерне товариство мотивує тим, що 23 червня 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 скерувала на адресу відкритого акціонерного товариства лист, яким просила, у зв'язку зі зміною місця проживання та фамілії з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, внести відповідні зміни до договору про поставку електричної енергії від 07 грудня 1998 року № 1929, чим підтвердила, що договір про поставку електричної енергії від 07 грудня 1998 року № 1929 укладено саме з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Сімферополь та він діє наданий час.

Також зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією особою, з якою була укладено договір про поставку електричної енергії від 07 грудня 1998 року № 1929.

Крім того, заявник посилається на те, що днем виникнення нововиявлених обставин є 23 червня 2009 року, день, коли відповідач звернувся до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" із вищевказаною заявою.

Данні обставини, на думку заявника, є нововиявленими обставинами, а тому просив рішення господарського суду від 17.03.2006 у справі № 2-30/3488-2006 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення 24096,77 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року заява відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про перегляд рішення від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 залишено без змін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року у справі № 2-30/5335.1-2009 залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 червня 2010 року ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року у справі № 2-30/5335.1-2009 скасовано.

Справу направлено до господарського суду Автономної Республіки Крим для перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2006 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За змістом названої статті, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності . Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Так, Вищий господарський суд у постанові від 08.06.2010 зазначив наступне.

Посилання заявника, як на нововиявлену обставину, на лист ОСОБА_2 (вхідний № 3409 від 30.06.2009) є підставним, оскільки остання у цьому листі фактично визнає існування між нею та позивачем договірних відносин, тобто особисто підтверджує, що вона - ОСОБА_2 (рос. ОСОБА_2) та особа, яка у договорі № 1929 від 07.12.1998 зазначена в якості "Абонента" російською мовою "ОСОБА_2", а отже і ОСОБА_2, яка визнана рішенням суду у даній справі фактично відповідачем, є однією особою.

Наведене є тими фактичними даними, що на час розгляду справи по суті існували, але відповідачкою приховувалися за можливими варіантами написання як українською, так і російською мовами її дійсних особистих даних: прізвища та ім'я.

Згідно з абзацом 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Суд першої інстанції вищенаведене помилково не врахував та вимоги позивача по суті не розглянув.

У зв’язку з наведеним, колегія суддів розглядає вимоги відкритого акціонерного товариства "Крименерго" по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.1998 ДЕЕ "Крименерго" (ВАТ "Крименерго") та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір № 1929 на користування електричною енергією.

Як вже було зазначено, у тому числі касаційною інстанцією, вказана особа фактично є відповідачем у справі - фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що відпуск електричної енергії без договору енергопостачання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору енергопостачальником.

У відповідності з пунктом 2 додатку 2 "Порядок оплати споживаної електроенергії" до договору № 1929 на користування електричною енергією, відповідач зобов’язався щомісячно здійснювати оплату за споживану електроенергію. Проте, рахунки, які виставлялись позивачем не оплачувались, або сплачувались не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за електроенергію за період з 08.01.2003 по 30.11.2005 в сумі 11109,94 грн. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги наданий позивачем розрахунок цієї заборгованості (том 1, а. с. 8 - 10).

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього кодексу закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав та взагалі не представив обґрунтованих заперечень щодо цієї заборгованості.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв’язку з наведеними нормами матеріального права та обставинами справи, позов в частині вимог про стягнення суми боргу в розмірі 11109,94 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, відкритим акціонерним товариством "Крименерго" проведена перевірка дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією. За наслідками перевірок складені відповідні акти.

Згідно з пунктом 7.31. Правил користування електричної енергією (z0417-96) (в редакції на час проведення перевірки) у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

Так, в матеріали справи позивачем представлені акти про порушення правил користування електричною енергією № 952 від 29.09.2004, № 4243 від 25.01.2005, № 4242 від 25.01.2005, № 3804 від 25.01.2005, № 3859 від 04.02.2005, № 4681 від 04.02.2005, № 4905 від 11.05.2005, № 5497 від 11.05.2005, № 5500 від 22.06.2005 (том 1, а. с. 15 - 23).

Згідно з пунктом 7.32. Правил користування електричної енергією (z0417-96) (в редакції на час проведення перевірки) на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Обставини справи свідчать про те, що у зв'язку з виявленими порушеннями Правил користування електричної енергії (z0417-96) , згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (z0782-06) , позивачем був проведений розрахунок недооблікованої електроенергії на загальну суму 12986,83 грн.

Доказів оплати нарахованої суми відповідач також не надав. Більш того, проти несплати вказаних збитків відповідач по суті не заперечував.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, при тому, що вимоги позивача підлягають задоволенню, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції приймає нове рішення по суті.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2010 у справі №2-33/3738.2-2010 скасувати.

3. Заяву відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про перегляд рішення від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 за нововиявленими обставинами задовольнити.

4. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року у справі № 2-30/3488-2006 скасувати.

6. Прийняти нове рішення.

7. Позов задовольнити.

8. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, рахунки невідомі) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 26031333320163, філія КЦО ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ОКПО 00131400) 11109,94 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 12986,83 грн. вартості недоврахованої електроенергії, 240,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.