Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: Лапіна Тетяна Миколаївна – юрист.

Від відповідача: Звягінцев Олександр Володимирович – офіцер дізнавач.

Від Міністерства оборони України: Попович Альона Анатоліївна – юрист, Хоруженко Володимир Олександрович – юрист.

Головного управління казначейства Черкаської області : представник не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаського зонального відділення Військової служби правопорядку

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2010

у справі № 14/871 ( .....)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком"

до Черкаського зонального відділення Військової служби правопорядку

Міністерства оборони України

Головного управління казначейства Черкаської області

про стягнення 1777,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 по справі №14/871 позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком", задоволено повністю.

Стягнуто з Черкаського зонального відділення Військової служби правопорядку на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" 1690,12 грн. основного боргу, 46,93 грн. інфляційних, 8,52 грн. 3% річних, 29,12 грн. пені, 338 грн. судових витрат – разом 2115,12 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду змінити, та покласти відповідальність на Міністерство оборони України.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначав, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується з державного бюджету, та у зв’язку з недостатністю коштів Міністерство оборони України має нести відповідальність за зобов’язаннями частини; скаржника не було повідомлено про час та місце розгляду справи, чим були порушені його процесуальні права.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечував проти доводів скаржника а просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі №14/871, розгляд справи призначено на 05.10.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 розгляд справи відкладено на 19.10.2010 у зв’язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 розгляд справи відкладено на 02.11.2010 у зв’язку з залученням до участі у справі співвідповідачів Міністерства оборони України та Головного управління казначейства у Черкаської області.

В запереченнях на апеляційну скаргу Міністерство оборони України не погоджується з доводами скаржника просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

02.11.2010 представник відповідача3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали Господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача3.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

15.11.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір №9896 про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до п.1.1 договору позивач надає послугу електрозв’язку перераховані у додатку1, і безплатні послуги перераховані у додатку 2 до договору.

Згідно п.п.7.1. договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років .

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору, позивачем у період з жовтня 2009 по березень 2010 років відповідачу були надані відповідні послуги електрозв‘язку на загальну суму 1696,12 грн. з яких 6,00 грн. відповідачем було сплачено.

22.02.2010 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за несплату телекомунікаційних послуг на загальну суму 1071,00грн, з яких: борг у сумі 1057,41грн., пеню у сумі 10,52грн., три проценти річних у розмірі 3,07грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповіді на претензію не надав, борг не оплатив.

У відповідності до ч.1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 1690,12грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частини 1,3 ст. 549 ЦК України).

У відповідності до п.5.8 договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку у встановлений термін (з 21числа місяця, що настає після розрахункового періоду). Споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотків від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно х чинним законодавством.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду що позовні вимоги про стягнення з відповідача підлягають задоволенню в сумі 29,19 грн.

Відповідно пункту 1 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з врахуванням наявності заборгованості у відповідача, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних, яка складає 8,52грн. та 46,93грн. – збитків від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на те, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується з державного бюджету, та у зв’язку з недостатністю коштів Міністерство оборони України має нести відповідальність за зобов’язаннями частини, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач має відповідати за неналежне виконання договірних зобов’язань у даному випадку, та зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі відхиляє, оскільки вони не спростовують викладених вище обставин справи та в розумінні статті 34 ГПК України є необґрунтованими.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Черкаського зонального відділення Військової служби правопорядку залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2010 у справі №14/871 залишити без змін.

Матеріали справи №14/871 повернути до Господарського суду Черкаської області.