Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача – Дубровська О.М.;

відповідача – Сабітов С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.05.2010

у справі № 6/77-33/592 ( )

за позовом ТОВ "Вікторія-Транс"

до ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"

про стягнення 120000,00 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія - Транс" (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (далі – відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 120000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2009 відповідно до ст. 64 ГПК України порушено провадження у справі № 6/77.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.09.2009 матеріали справи № 6/77 надіслано до господарського суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2009 року справу прийнято до провадження та присвоєно № 6/77-33/592.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2010 у справі № 6/77-33/592 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 90932,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 6/77-33/592.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 10.01.2008 було укладено договір № 32-51/44/481 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR) (далі - Договір), відповідно до умов якого, об’єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечить чинному законодавству України, пов’язані з відповідальністю Страхувальника при здійсненні перевезення вантажів, на умовах Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах 1956р. (КПДВ/ CMR) (995_234) зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05 липня 1978 року (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, він діє з 00 годин 17 січня 2008 року до 24 годин 16 січня 2009 року, на території Європи, країн СНД та Балтії, за виключенням країн, зон та територій, визначених в п. 2.12 цього договору (п. 7 Договору).

Згідно додатку № 3 до Договору застраховано 28 транспортних засобів, серед яких і автомобіль "МАN F2000"д.н. 55301 РТ.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (перевізник) та приватним підприємством "Сігмабуд" (експедитор) 20.03.2008 було укладено договір № ДГ-0000021 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до п. 1.2.2 якого перевізник надає транспортні послуги (планування перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів).

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора і узгоджуються з перевізником (п.1.3 договору № ДГ-0000021 від 20.03.2008).

Відповідно до п. 2.2.6 договору № ДГ-0000021 від 20.03.2008 перевізник бере на себе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу з повною матеріальною відповідальністю.

Пунктом 2.2.8. договору № ДГ-0000021 від 20.03.2008 передбачено обов’язок перевізника забезпечити наявність чинного полісу страхування відповідальності автоперевізника (CMR-страхування).

Згідно з п.5.2 договору № ДГ-0000021 від 20.03.2008 перевізник несе відповідальність за збереження вантажу: при міжнародних перевезеннях – відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах(КДПВ) (995_234) , при внутрішніх перевезеннях –відповідно до Статуту автомобільного транспорту УРСР (401-69-п) .

22.10.2008 позивач отримав від ПП "Сігмабуд" заявку/транспортне завдання на перевезення за маршрутом Камнік, Словенія – Київ, Україна пасти алюмінієвої, державний номер транспортного засобу – 55301 РТ, 05068 РЕ, вартість фрахту – 2000 євро. Особливі умови – перевізник несе відповідальність за збереження вантажу в дорозі.

Згідно інвойсу № 4281 від 27.10.2008 перевізник отримав для перевезення алюмінієву пасту в бочках на загальну суму 10255 дол. США.

Як підтверджується матеріалами справи, 30.10.2008 на автомагістралі Київ - Чоп (507 км.) сталась дорожньо-транспортна пригода, в ході якої автомашина МАН д. н. 553-01 РТ з напівпричепом під керуванням водія Огара П.М. та автомашина "Фольксваген-Бора" д.н. 0042 під керуванням Возняка В.П. отримали значні технічні пошкодження, а водій Огар П.М. тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до акту експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008, встановлено, що алюмінієва паста в асортименті, що перевозилась відповідачем для вантажоодержувача ТОВ "Аршак" не придатна для використання (200 бочок), вміст 5 бочок відсутній, в 19 бочках доступ до вмісту неможливий. Вартість матеріального збитку складає 10255 дол. США (вартість вантажу зазначена в інвойсі № 4281 від 27.10.08), що за курсом НБУ станом на момент звернення з позовом до суду (100 дол. США = 7700 грн.) складало 78732,50 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 2. Договору № 32-51-/44/481 від 10.01.2008 року застрахованими ризиками є: А – відповідальність за вантаж; D – витрати Страхувальника.

Згідно з Розділом 1 Стандартних умов договору страховими випадками за договором є настання відповідальності Страхувальника, яка вказана в Основній частині договору, щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, майну та майновим інтересам третіх осіб, а саме: А – відповідальність за вантаж – відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за пошкодження вантажу, відповідно до: положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах 1956р. (КПДВ/ CMR) (995_234) зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05 липня 1978 року, положень чинного законодавства про транспортне перевезення відповідної країни; стандартних умов надання послуг, затверджених організаціями перевізників та експедиторів країн Страхувальника; положень інших договорів або угод, щодо застосування яких надана письмова згода Страховика. D – витрати – покриваються витрати на розслідування обставин страхового випадку, захист інтересів страхувальника в судових та арбітражних органах (включаючи винагороду юристів та експертів) по подіях, відповідальність за які покладається на авто перевізника, а також розумно проведені витрати на запобігання або зменшення розміру шкоди, відповідальність за яку покладається на авто перевізника (в тому числі сортування, перепакування, реалізація пошкодженого вантажу внаслідок аварії).

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору щодо страхових випадків (в тому числі можливих виключень із страхових випадків), положень ст. 8 Закону України "Про страхування", повне або часткове знищення вантажу (алюмінієвої пасти) в наслідок аварії є страховим випадком, що підлягає страховому відшкодування на умовах укладеного між позивачем та відповідачем 10.01.2008 Договору № 32-51/44/481.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 26.11.2008 року звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування згідно умов договору страхування № 32-51-/44/481 від 10.01.2008.

Колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування у в’язку з тим, що позивачем було порушено умови договору страхування № 32-51-/44/481 від 10.01.2008 року (п. п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.4) з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір страхування є обов’язковим для його сторін, а зобов’язання мають виконуватись відповідно до вимог визначених зокрема ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України.

Статтею 988 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 4.4.3. Договору страхування, страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах лімітів відповідальності, зазначених у розділі 3 Основної частини Договору, та в строк, передбачений розділом 7 Стандартних умов Договору. Зазначеним розділом сторони узгодили, що рішення про виплату або відстрочку виплати страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів по страховому випадку.

Проте, оскільки у здійснені страхового відшкодування відповідачем відмовлено безпідставно, на переконання колегії суддів, строк на здійснення такої виплати має обраховуватись так само, тобто не пізніше строку визначеного Договором, як вірно визначено судом першої інстанції.

Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п 6.5 Договору (що узгоджується з нормою ст. 9 Закону України "Про страхування") остаточний розмір стразового відшкодування встановлюється після відрахування із суми збитків франшизи та сум, що одержані страхувальником від інших осіб у рахунок відшкодування збитків по страховому випадку.

При цьому, відповідно до розділу 3 Договору, встановлено безумовну франшизу за ризиками А. "Відповідальність за вантаж" та D. "Витрати"у розмірі 500, еквівалент USD.

Як зазначено вище, відповідно до акту експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008 вартість матеріального збитку, заданого позивачу складає 78732,50 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті позивачу становить 16050,00 грн. (19900,00 грн. - 3850 грн. франшиза) – компенсація витрат на фрахт автотранспорту, а також 74882,50 грн. (78732,50 грн. вартість вантажу – 3850 грн. франшиза), а всього 90 932,50 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

На виконання наведених вимог позивачем доведено, а відповідачем не спростовано настання страхового випадку, виникнення у відповідача страхової відповідальності та обов’язку виплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі 90 932,50 грн. завданої позивачу в наслідок настання страхового випадку, шкоди. А за таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2010 у справі № 6/77-33/592 - без змін.

2. Матеріали справи № 6/77-33/592 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.