Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача –Федосова Г.І.

відповідача –Лаптєва Є.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2.09.2010р. у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 14546,78гр.

24.06.2010р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (далі ВАТ "Дніпроенерго") про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія" (далі ТОВ "Енергія") 14546,78гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі укладеного у 2009р. договору оренди нерухомого майна відповідач отримав у тимчасове користування приміщення, загальною площею 173м2, яке знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Станіславського,7. В порушення умов договору ТОВ "Енергія" з лютого по квітень 2010р. не сплачувало орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13537гр. Крім вказаної заборгованості позивач просив стягнути пеню, річні відсотки та інфляційні збитки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2.09.2010р. (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Енергія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати. При цьому апелянт послався на те, що судом не враховано, що відповідач змушений був здійснити ремонт орендованого приміщення, вартість якого повинна бути зарахована в якості орендної плати.

У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2009р. між сторонами укладено договір оренди майна, відповідно до якого позивач передав у тимчасове користування відповідачу нерухоме майно - приміщення, загальною площею 173м2, яке знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Станіславського,7 (а.с.9-12). Натомість, ТОВ "Енергія" зобов’язалось сплачувати орендну плату в обумовлених договором розмірі та строках.

В порушення умов договору відповідач не здійснював сплати орендної плати з лютого по квітень 2010р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13537гр. Вказана обставина не заперечується ТОВ "Енергія" та підтверджується матеріалами справи (а.с.14).

Оскільки відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надано доказів здійснення своєчасної сплати орендної плати, висновки суду про стягнення суми боргу та застосування штрафних санкцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають приписам ст. 526, 549 ЦК України, ст. 173, 193, 230 ГК України та умовам договору.

Враховуючи, що ТОВ "Енергія" порушено грошове зобов’язання, позивач крім суми боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, має право на отримання індексу інфляції та річних відсотків.

Безпідставним є посилання апелянта на те, що вартість проведеного ним ремонту приміщення повинна бути зарахована в якості орендної плати з огляду на таке.

Пунктом 6.4.7 договору передбачено право орендаря на зарахування вартості витрат по проведеному капітальному ремонту в рахунок плати за оренду, за наявності письмового узгодження з орендодавцем.

Відповідачем надано суду докази того, що ним у 2009р. виконувались певні роботи з ремонту отриманого в оренду приміщення (а.с.36). Проте ТОВ "Енергія" не надало суду доказів того, що обсяги, вартість та необхідність вказаних роботи було письмово узгоджено з ВАТ "Дніпроенерго". Відповідачем залучено до справи лист позивача, в якому йдеться, що для узгодження питання про проведення капітального ремонту приміщення ТОВ "Енергія" повинно надати кошторис робіт (а.с.57). В той же час, ніяких інших доказів того, що обсяги та вартість вказаних робіт було узгоджено з позивачем, ТОВ "Енергія" не надало.

Акт огляду технічного стану приміщення від 9.08.2010р. не є доказом письмового узгодження вартості та обсягів капітального ремонту, що дає право на зарахування його вартості в якості орендної плати, оскільки його затверджено не позивачем, в ньому не зазначено суму, яка повинна зараховуватися до заліку, а проведення частини робіт визнано такими, що не обумовлювались необхідністю (а.с.36).

Крім того, відповідачем взагалі не зазначається сума, яку повинно бути зараховано в якості орендної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України (1798-12) суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2.09.2010р. –без змін.