7/228-10-2655 Про визнання банкрутом підприємства, що ліквідується, у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість перед кредиторами - 26.10.2010 Прийняття

21.06.2010р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сплит Строй Система" (надалі - боржник) за заявою боржника, відповідно до рішення ТОВ "Сплит Строй Система", оформленого протоколом №4 загальних зборів учасників від 24.02.2010р., про ліквідацію товариства відповідно до ст. 51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування заяви, поданої до господарського суду, боржник посилався на наявність загальної кредиторської заборгованості у розмірі 9 217 447,83грн., відсутності на балансі станом на 11.06.2010р. підприємства достатньої кількості активів для задоволення вимог кредиторів, у т.ч. ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ".

Постановою господарського суду Одеської області від 15 липня 2010року (суддя Лепеха Г.А.) визнано ТОВ "Сплит Строй Система" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Сплит Строй Система" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5; припинено повноваження органів управління товариства щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов’язано призначеного ліквідатора: подати до офіційного друкованого органу газети "Голос України" або "Урядовий кур’єр" у 5-ти денний строк оголошення про банкрутство ТОВ "Сплит Строй Система" та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 15.07.2010р. у справі №7/228-10-2655 про банкрутство ТОВ "Сплит Строй Система" та припинити провадження по справі у зв’язку з безпідставністю порушення справи про банкрутство.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" вказує на наступне:

- судом першої інстанції в порушення абз.4 ст.1 Закону про банкрутство, ст.ст. 105, 110 ЦК України не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо платоспроможності боржника, наявного у нього майна та його вартості, не з’ясовано активи та пасиви боржника;

- судом першої інстанції в порушення ст. 105, ч.1 ст. 111 ЦК України не надано належної правової оцінки неналежного складеному та затвердженому ліквідаційному балансу боржника;

- суд порушив ст. 60 ГК України, п.8.1., п. 8.1.1 Наказу ДПА від 19.02.1998р. №80 (z0172-98) , оскільки не здійснив оцінки наявних у матеріалах справи доказів щодо повідомлення податкового органу про ліквідацію у передбаченій законодавством формі та у встановлені строки;

- судом не було враховано відсутність в матеріалах справи доказів, а саме: розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення боржника з інформацією про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію боржника у встановленому законодавством порядку та строки; належного з’ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості; належного аналізу наявності майна боржника, в тому числі, переданого в заставу скаржнику, проведення його оцінки; всебічного встановлення факту, що вартості активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів; складання у встановленому порядку проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого учасниками боржника або органом, що прийняв рішення про його ліквідацію; дотримання боржником строку строку, предбаченого ст. 105 ЦК України.

На думку скаржника, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм ст.ст.1, 7, 51 Закону про банкрутство, ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Ліквідатор ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та ліквідатора, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду наступного.

Відповідно до ст. 4-1 ч.2 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 4- 7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у т.ч. в прийнята за скороченою процедурою згідно ст.51 Закону про банкрутство, є судовим рішенням, в якому суд повинен повно відобразити усі обставини, що мають значення для справи, зробити вичерпні висновки, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи і законі, підтверджуються належними та допустимими доказами згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, яким судом надана належна правова оцінка за правилом ч.1 ст. 43 ГПК України.

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду цим вимогам не відповідає з врахуванням наступного.

Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Сплит Строй Система" порушено господарським судом Одеської області на підставі ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з ч.4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Згідно з ч.3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч.5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації, в порядку ст. 105 ЦК України, для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу для з'ясування питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Всупереч ч. 5 ст. 60 ГК України, при прийнятті оскаржуваної Постанови судом не було надано належної правової оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, щодо наявності активів боржника.

Ліквідатором у заяві від 14.06.2010 р. № 28 про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство зазначено, що активи боржника (майно, грошові кошти, дебіторська заборгованість) становлять 8 476 000 (вісім мільйонів чотириста сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., та їх розмір складає меншу суму, ніж розмір пасивів.

Господарський суд Одеської області, зробив передчасний та необґрунтований висновок в оскаржуваній постанові стосовно того, що у боржника відсутня достатня кількість активів для погашення боргів перед кредиторами на суму 9217447,83грн., оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє співставлення активів і пасивів боржника, не встановлено активи боржника та їх відображення в інвентаризаційних описах, вартість цих активів.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах заяви боржника взагалі не відображено майно боржника, передане Банку в заставу. Голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) було достовірно відомо про наявність договору застави 03/07-28 від 13.08.2007р., укладеного між Банком та Товариством в забезпечення виконання зобов'язань банкрута за кредитним договором.

Господарським судом першої інстанції залишено поза увагою обставину відсутності у матеріалах справи переліку пред'явлених вимог кредиторів, що свідчить про відсутність належним чином сформованих пасивів боржника.

Господарським судом Одеської області в порушення ст. 105, ч. 1 ст. 111 ЦК України не надано належної правової оцінки ліквідаційному балансу боржника.

Так, в матеріалах справи міститься проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 11.06.2010 р., на підставі якого, разом з результатами інвентаризації, Господарським судом Одеської області було зроблено висновок про неплатоспроможність боржника. Між тим, ліквідаційний баланс ТОВ "Сплит Строй Система" не відповідає вимогам Закону (2343-12) .

Комісія з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія), яка створюється і діє на попередніх етапах відповідно до статей 105, 111 ЦК України, обов'язково складає після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду та погодження..

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті по ЦК України (435-15) , яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом про банкрутство (2343-12) .

Зазначені норми цивільного законодавства кореспондуються і з приписами статті 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.

В ліквідаційному балансі, обов'язково повинен відображатися перелік пред'явлених вимог кредиторів. Боржник вимоги скаржника в проміжний ліквідаційний баланс не включив та належним чином не відобразив, у зв’язку з чим ліквідаційний баланс боржника не відповідає вимогам ч. 1 ст. 111 ЦК України: не зазначено, з чого складаються активи та пасиви боржника, не відображено перелік пред'явлених кредиторами вимог.

Згідно ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом (436-15) чи спеціальним законом строки.

Так, відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 (z0172-98) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за № 172/2612 (z0172-98) (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552 (z0791-98) ), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП; оригінал довідки за формою № 4 ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії.

Повідомлення боржником податкового органу повинно було складено належним чином (за формою 8-ОПП) відповідно до норм чинного законодавства України з дотриманням строку повідомлення податкового органу: у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 18.03.2010 р. до зазначеного реєстру вже були внесені відомості про те, що Боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, однак повідомлення Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси без дотримання передбаченої законом форми, було здійснено аж 26.04.2010р. листом вих. № 2-Л, що залишено поза увагою суду першої інстанції.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд Одеської області не надав об’єктивної оцінки поданим боржником доказам стосовно:

розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про

припинення Боржника з інформацією про порядок і строк заявлений кредиторами вимог до нього; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію боржника у встановленому законодавством порядку та строки; належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості; наявності майна боржника, в тому числі, переданого в заставу скаржнику, проведення його оцінки; недостатності вартості активів боржника для задоволення вимог кредиторів; складання у встановленому порядку проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого учасниками боржника або органом, що прийняв рішення про його ліквідацію; дотримання боржником (головою ліквідаційної комісії) строку, передбаченого статтею 105 Цивільного кодексу України.

Отже, виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм ст.ст. 1, 7, 51 Закону про банкрутство, ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи про визнання ТОВ "Сплит Строй Система" банкрутом за спрощеною процедурою, передбаченою ст.51 Закону про банкрутство.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд скасовує постанову від 15.07.2010р. з передачею справи про банкрутство ТОВ "Сплит Строй Система" на розгляд господарського суду Одеської області.

При цьому вирішення порушеного скаржником питання про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю підстав для її порушення за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Сплит Строй Система" є в даному випадку компетенцією господарського суду першої інстанції, у зв’язку з чим вимоги апеляційної скарги про припинення провадження у справі про банкрутство колегією суддів відхиляються.