2/7 Про стягнення заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій - 21.10.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.2010 р. у справі №2/7 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західстандарт-Проект", м. Львів (надалі –Відповідач) про стягнення 131 720 623,87 грн.

Відповідач –ТзОВ "Західстандарт-Проект", не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу за вих. №63 від 22.09.2010 р., в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме: Скаржник вказує, що судом не взято до уваги ту обставину, що на виконання умов генерального договору про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій №199-07 від 14.06.2007 р. укладено іпотечні договори. Іпотечними договорами передбачено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання основного зобов"язання звернути стягнення на предмет іпотеки та погоджено саме такі випадки. Відповідно до цього, Скаржник вважає, що поданий позов до суду ТзОВ "Український промисловий банк"не відповідає зобов"язанням, що існували між сторонами.

Також Скаржник покликається на скрутне становище, яке склалося в товаристві, припинення активної господарської діяльності що стало підставою неможливості виконати свої зобов"язання по кредитному договору.

Скаржник також вказує на те, що судом не були залучені до участі у справі майнові поручителі за кредитним договором (кредитним договорами, що укладалися в межах генерального кредитного договору). Крім цього, до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, у зв"язку з чим, позовна заява мала бути повернута без розгляду.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким просить в позові відмовити.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 04.10.2010 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.89-90).

21.10.2010 р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступило клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з відрядженням до іншого міста.

В задоволенні даного клопотання судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила відмовити, з огляду на документальну не підтвердженість такого.

Крім цього, ухвалою суду від 04.10.2010 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд. Додаткових доказів як в обґрунтування, так і в заперечення позовних вимог сторонами не подано, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

14.06.2007 р. ТзОВ "Український промисловий банк"(надалі –Банк) та ТзОВ "Західстандарт-проект"(надалі –"Позичальник") укладено генеральний договір №199-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (Т-1, а.с.17), згідно п. 2.2. якого сторони (банк та позичальник) домовились, що кожна кредитна операція буде здійснюватись банком за заявою позичальника і проводитись на підставі договорів кредиту, укладених сторонами в межах встановленого ліміту генерального договору.

У відповідності до п. 2.4. генерального договору №199-07 від 14.06.2007р. на момент укладання генерального договору ліміт кредитування становив 15000000 грн. 00 коп. В подальшому, додатковими договорами про внесення змін та доповнень до генерального договору від 13.08.2008р. ліміт було збільшено до 120 000 000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктами 3.4.-3.6. генерального договору №199-07 від 14.06.2007р. строки користування кредитними коштами, розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, комісій та інших платежів, порядок їх нарахування та сплати встановлюються окремо для кожної кредитної операції та зазначаються в договорах кредиту, укладених в межах генерального договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання вищезазначеного генерального договору сторонами укладено:

1). 12 червня 2008р. Позивачем (Банком) та Відповідачем (Позичальником) укладено кредитний договір №199-08/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.27-28), згідно п. 1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 11 000 000 грн. 00 коп. строком з 12.06.2008р. до 11.06.2009р., процентна ставка –20% річних.

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-08/К-08 від 12.06.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 21% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

1 вересня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-08/К-08 від 12.06.2008р. (Т-1, а.с.29), якою процентну ставку, передбачену п. 1.1. договору встановили в розмірі 22% річних, процентну ставку, передбачену п. 4.6. - в розмірі 23% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, Позивач надав Відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку (Т-1, а.с.67-78) та платіжним дорученням №103911 від 12.06.2008 р. (Т-1, а.с.66).

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-08/К-08 від 12.06.2008р. встановлено, що Позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 11.06.2009 р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-08/К-08 від 12.06.2008 р., Позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-08/К-08 від 12.06.2008р. (Т-1, а.с.30), яким встановили, що сплата Позичальником процентів здійснюється за період з 28.10.2008р. по 27.11.2008р. в строк до 31.03.2009р., за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009р.

2). 15 липня 2008р. позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір №199-09/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.31-32), згідно п. 1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 10 000 000 грн. 00 коп. строком з 15.07.2008р. до 13.07.2009р., процентна ставка –22% річних.

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-09/К-08 від 15.07.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку (т-1, а.с.80-91) та платіжним дорученням №124305 від 15.07.2008 р. (Т-1, а.с.79).

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-09/К-08 від 15.07.2008р. встановлено, що Позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 13.07.2009р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-09/К-08 від 15.07.2008р., Позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-09/К-08 від 15.07.2008р. (Т-1, а.с.33), яким встановили, що сплата позичальником процентів здійснюється за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009 р.

3). 30 липня 2008р. Позивачем (банком) та Відповідачем (Позичальником) укладено кредитний договір №199-10/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.34-35)), згідно з п.1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику (відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 5500000 грн. 00 коп. строком з 30.07.2008р. до 20.07.2009р., процентна ставка –20% річних.

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-10/К-08 від 30.07.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 21% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

1 вересня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-10/К-08 від 30.07.2008р. (Т-1, а.с.36), якою ліміт кредитування та процентну ставку, передбачені п. 1.1. договору, встановили в розмірі 15500000 грн. 00 коп. і 22% річних віповідно, процентну ставку, передбачену п. 4.6. - в розмірі 23% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку (т-1, а.с.94-105) та платіжними дорученням №134503 від 30.07.2008 р., №139457 від 05.08.2008 р. (Т-1, а.с.92,93).

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-10/К-08 від 30.07.2008р. встановлено, що позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 20.07.2009р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-10/К-08 від 30.07.2008р., позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-10/К-08 від 30.07.2008р. Т-1, а.с.37), яким встановили, що сплата позичальником процентів здійснюється за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009р.

4). 4 серпня 2008р. між Позивачем (банком) та Відповідачем (Позичальником) укладено кредитний договір №199-11/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.38-42), згідно з п.1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 20 000 000 грн. 00 коп. строком з 04.07.2008р. до 22.06.2009р., процентна ставка –20% річних.

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-11/К-08 від 04.08.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 21% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку (т-1, а.с.107-118) та платіжним дорученням №138464 від 04.08.2008 р. (Т-1, а.с.106).

1 вересня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-11/К-08 від 04.08.2008р. (Т-1, а.с.43), якою процентну ставку, передбачену п. 1.1. договору, встановили в розмірі 22% річних, процентну ставку, передбачену п. 4.6. - в розмірі 23% річних.

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-11/К-08 від 04.08.2008р. встановлено, що позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 22.06.2009р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-11/К-08 від 04.08.2008р., позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-11/К-08 від 04.08.2008р. (Т-1, а.с.44), яким встановили, що сплата позичальником процентів здійснюється за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009р.

5). 30 вересня 2008р. Позивачем (банком) та Відповідачем (Позичальником) було укладено кредитний договір №199-12/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.45-46)), згідно п. 1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 34000000 грн. 00 коп. строком з 30.09.2008р. до 15.09.2009р., процентна ставка –22% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку (Т-1, а.с.120-130) та платіжним дорученням №175030 від 30.09.2008 р. (Т-1, а.с.119).

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-12/К-08 від 30.09.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-12/К-08 від 30.09.2008р. встановлено, що позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 15.09.2009р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-12/К-08 від 30.09.2008р., позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-12/К-08 від 30.09.2008р. (Т-1, а.с.47), яким встановили, що сплата позичальником процентів здійснюється за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009р.

6). 09 грудня 2008р. Позивачем (Банком) та Відповідачем (Позичальником) укладено кредитний договір №199-14/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.48-49), згідно п.1.1. якого Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 9 000 000 грн. 00 коп. строком з 09.12.2008р. до 24.12.2009р., процентна ставка –22% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку (т-1, а.с.132-136) та платіжним дорученням №218380 від 09.12.2008 р. (Т-1, а.с.131).

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-14/К-08 від 09.12.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-14/К-08 від 09.12.2008р. встановлено, що позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 24.12.2008р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-14/К-08 від 09.12.2008р., позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

7). 23 грудня 2008 р. Позивачем (Банком) та Відповідачем (Позичальником) укладено кредитний договір №199-15/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті (Т-1, а.с.50-51), згідно п.1.1. якого, Банк зобов’язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 9 000 000 грн. 00 коп. строком з 23.12.2008р. до 19.08.2009р., процентна ставка –22% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку (т-1, а.с.138-148) та платіжним дорученням №226649 від 23.12.2008 р. (Т-1, а.с.137).

Згідно п. 4.6. кредитного договору №199-15/К-08 від 23.12.2008р., у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник у строки, передбачені 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дня виникнення до дати її повного погашення.

Пунктами 1.1., 6.1.1. кредитного договору №199-15/К-08 від 23.12.2008р. встановлено, що позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 19.08.2009р.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору №199-15/К-08 від 23.12.2008р., позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок банку плату (проценти) за користування кредитом.

25 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №199-15/К-08 від 23.12.2008р. (Т-1, а.с.52), яким встановили, що сплата позичальником процентів здійснюється за період з 23.12.2008р. по 27.12.2008р. в строк до 23.01.2009р.

При перегляді рішення місцевого господарського суду, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов"язується повернути кредит та сплати проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по генеральному договору №199-07 від 14.06.2007р. та укладених у відповідності до нього кредитних договорів не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 11000000 грн. 00 коп. по кредиту, 2567356 грн. 69 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-08/К-08 від 12.06.2008р.; 10000000 грн. 00 коп. по кредиту, 2325193 грн. 54 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-09/К-08 від 15.07.2008р.; 15500000 грн. 00 коп. по кредиту, 3601077грн. 35 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-10/К-08 від 30.07.2008р.; 19960000 грн. 00 коп. по кредиту, 4652570 грн. 02 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-11/К-08 від 04.08.2008р.; 34000000 грн. 00 коп. по кредиту, 7846041 грн. 45 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-12/К-08 від 30.09.2008р.; 58507 грн. 83 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-14/К-08 від 09.12.2008р.; 9000000 грн. 00 коп. по кредиту, 1948304 грн. 94 коп. по сплаті процентів за кредитним договором №199-15/К-08 від 23.12.2008р. (Т-1, а.с.53-65).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов’язань по кредитних договорах в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п.7.2. Генерального договору №199-07 від 14.06.2007р. визначено, що за неналежне виконання умов будь-якого з договорів кредиту, укладених в межах цього генерального договору, сторони несуть відповідальність у випадках та розмірі, зазначених у кожному окремому договорі кредиту.

Згідно п. 8.1. кредитних договорів №199-08/К-08 від 12.06.2008р., №199-09/К-08 від 15.07.2008р., №199-10/К-08 від 30.07.2008р., №199-11/К-08 від 04.08.2008р., №199-12/К-08 від 30.09.2008р., №199-14/К-08 від 09.12.2008р., №199-15/К-08 від 23.12.2008р., у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник (відповідач) сплачує банку (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму заборгованості по кредитних договорах правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 14922292 грн. 67 коп. заборгованості по кредитному договору №199-08/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 12.06.2008р., 13366015 грн. 84 коп. заборгованості по кредитному договору №199-09/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 15.07.2008р., 20647916 грн. 04 коп. заборгованості по кредитному договору №199-10/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 30.07.2008р., 26946471 грн. 46 коп. заборгованості по кредитному договору №199-11/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 04.08.2008р., 44103191 грн. 78 коп. заборгованості по кредитному договору №199-12/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 30.09.2008р., 64639 грн. 13 коп. заборгованості по кредитному договору №199-14/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 09.12.2008р., 11670096 грн. 95 коп. заборгованості по кредитному договору №199-15/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 23.12.2008р.

Покликання Скаржника в апеляційній скарзі на скрутне становище, яке склалося в товаристві, припинення активної господарської діяльності що стало підставою неможливості виконати свої зобов"язання по кредитному договору - не звільняє від відповідальності виконати свої зобов"язання по кредитних договорах, які укладені на підставі генерального договору №199-07 від 14.06.2007 р.

Твердження Скаржника про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, спростовується наступним:

Ухвалою суду від 23.07.2010 р. розгляд справи поновлено та призначено судове засідання на 25.08.2010 р. (Т-1, а.с.23.07.10). Відповідачем надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи (Т-1, а.с.68), яке правомірно відхилене місцевим господарським судом з огляду на документальну не обґрунтованість такого. Крім цього, справу місцевим господарським судом порушено ухвалою суду ще 18.01.2010 р.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія зазначає, що Відповідачем за весь час розгляду справи не подано письмових пояснень з приводу заявленого позову та не спростовано доводи останнього, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо покликань Скаржника на існування іпотечних договорів, які надають можливість Позивачу звернути стягнення на предмет іпотеки, такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не були предметом дослідження в місцевому господарському суді, а відтак судова колегія вважає їх документально необґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень чого Скаржником не зроблено.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.