ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
|
20.10.10 Справа № 23/76
м. Львів
|
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Транс-Сервіс-1", с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області б/н від 02.09.2010р.
на рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2010р.
у справі №23/76
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Чистий світ-К", м.Київ
до відповідача ТзОВ "Транс-Сервіс-1", с.Ставчани
про стягнення 34 494,00грн.
за участю представників:
від позивача: Архипенко Т.М.-представник
від відповідача : не з"явився
Права та обов’язки представнику відповідно до ст..ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ ГПК України (1798-12)
, учасником судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.08.2010р. у справі №23/76 (суддя Бортник О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково: стягнено з ТзОВ "Транс-Сервіс-1", с. Ставчани на користь ТзОВ "Чистий світ-К", м.Київ 36 494,00 грн. заборгованості, 7 384,02 грн. інфляційних, 1 844,70 грн. трьох процентів річних, 457,23 грн. державного мита та 196,54 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ТзОВ "Транс-Сервіс-1", с.Ставчани подано апеляційну скаргу б/н від 02.09.2010р., в якій просить скасувати рішення суду повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що судом не взято до уваги той факт, що скаржник не отримував претензії від позивача, вимога про виконання зобов"язання не була пред"явлена, то відповідно скаржник не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов"язання.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як вбачається із матеріалів справи позивач по видатковій накладній № 17723 від 28.12.2007р. на підставі довіреності серії ЯОФ № 824004 від 24.12.2007р. через Край П.Я. поставив відповідачу насосну станцію ВД 2NР2570100 загальною вартістю 67 494,00грн. (а.с.7-8).
Матеріалами справи підтверджується, що отриманий товар відповідач оплатив частково, сплативши 15.11.2007р. на рахунок позивача 21 000,00грн. та 10 000,00грн. –20.03.2008р., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с.50-53).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 63 вих.№3204 від 30.10.2008р. про оплату вартості поставки, в якій просив останнього сплатити 36 494,00грн. заборгованості за продукцію, поставлену по видатковій накладній № 17723 від 28.12.2007р. на підставі довіреності серії ЯОФ № 824004 від 24.12.2007р., протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Згідно із ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.. 599 ЦК України (435-15)
).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив неповну суму вартості поставленого товару, відтак борг становить 36 494,00грн.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути 15765,41 грн. інфляційних та 2642,54 грн. трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Однак, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки позивач помилково виходить з того, що строк сплати заборгованості настав 13.01.2008р.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, ту обставину, що претензія № 63 згідно з наявними у матеріалах справи фіскальним чеком і описом вкладення у цінний лист направлена на адресу відповідача 31.10.2008р., а також Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. N 1149 (z1383-07)
, із наступними змінами та доповненнями ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за N 1383/14650 (z1383-07)
), відповідачем порушено строк виконання зобов"язання з оплати отриманої насосної станції, починаючи з 12.11.2008р.
За таких обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення лише 7 384,02 грн. інфляційних та 1 844,7 грн. трьох процентів річних за період прострочення платежу з 12.11.2008р. по 18.06.2010р.
Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відповідач не отримував претензії № 63 з вимогою сплатити 36 494,00грн. боргу, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами (а.с.46-48).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. У матеріалах справи відсутні та скаржником не подано суду докази, які б спростовували позовні вимоги в частині основного боргу або свідчили про добровільне його погашення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2010р. у справі №23/76 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Львівської області.
|
Головуючий-суддя
Суддя
Суддя
|
Галушко Н.А
Краєвська М.В.
Орищин Г.В.
|