31/53 Про стягнення заборгованості за Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії - 20.10.2010 Прийняття

В грудні 2009 року Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - відповідач) про стягнення 1 396 391,39 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати послуг за Договором про експлуатацію залізничної під’їзної колії від 01.08.2003 р. № 1778.

Заявою від 19.05.2010р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 1 368 894,37 грн.

У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем порушувався встановлений порядок надання вагонів та було штучно створено заборгованість. Також відповідач заявив про застосування строку позовної давності (ст.ст. 136-137 Статуту залізниць України (457-98-п) ).

Представник позивача надав заперечення на заяву про застосування позовної давності та зауважив, що строк не сплинув, оскільки в даному випадку в п. 16 Договору не вказано дату початку перебігу терміну, з якого кредитор має право вимагати оплати, і також не зазначено до якої дати сторона договору повинна здійснити оплату.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року у даній справі позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 368 894,37 грн., 13688,94 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, крім доводів викладених у позові, апелянт зазначив, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки доказам, наданим позивачем, а також не взяті до уваги пояснення і докази, які надавалися відповідачем та третьою особою; рішення судів у справах, що пов’язані з цим спором, зокрема у справі

№ 7/86, при розгляді якої встановлено, що затримка вагонів відбулася з причин, залежних від третьої особи.

Апелянт заперечує, що саме він є належним відповідачем у випадку відшкодування плати за користування вагонами, посилаючись на те, що судом не з’ясовано, за яких обставин і яка із сторін або учасників спору чи інших осіб, не залучених до справи, може розглядатися у якості вантажовласника, одержувача, платника, власника під’їзної колії; судом не з’ясовано причину затримки вагонів та відповідно, які докази повинні надаватися на підтвердження даного факту.

Апелянт також зазначає, що підставою для відмови у позові є відсутність у матеріалах справи будь-яких затверджених планів або заявок на послуги з користування відповідачем вагонами третіх осіб під час їх перевезення або затримки на підходах до станції чи на станції з причин, залежних від третьої особи або відповідача.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги, апелянт не погоджується із сумою зменшення позовних вимог та зазначає, що сума позову мала б становити 1365707,88 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу та запереченні на додаткові пояснення, позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року – без змін.

Третьої особою надано письмові пояснення у справі, в яких третя особа вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 року у справі №31/53 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".

Дослідивши матеріали справи, всі обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2003 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії від №1778.

За умовами пункту16 Договору № 1778 відповідач, як власник колії, сплачує позивачу плату за користування вагонами згідно Правил користування вагонами і контейнерами та інші збори і плати згідно Тарифного керівництва № 1.

Проведення розрахунків між залізницями і суб'єктами господарювання за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються відповідно до вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. за № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085 (z0864-00) .

В п. 2.3 п. 2 вищезазначених Правил (z0864-00) передбачено, що безготівкові розрахунки між залізницею та суб'єктом господарювання проводить розрахунковий підрозділ залізниці -Технологічний центр з оброблення перевізних документів (далі - ЄТехПД), на підставі укладеного Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Типова форма Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги наведена в Додатку № 1 до вказаних вище Правил (z0864-00) з визначенням у ньому: обсягів, строків та умов надання транспортних засобів, порядку розрахунків за перевезення та додаткових послуг, а також відповідальності за порушення зобов'язань.

На виконання вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів між сторонами було укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007 р. № 7323057, яким регламентований порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.

Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 01.08.2003р. № 1778 передбачене зобов'язання відповідача сплачувати позивачу плату за користування вагонами (контейнерами) та інші збори і плати порядком, встановленим умовами Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007р. № 7323057.

Як свідчать матеріали справи, починаючи із червня місяця по 20 серпня 2009 року відповідачем було порушене виконання зобов'язань Договору № 7323057, передбачених п. п. 2.4. (2.4.1, 2.4.2) п. 2, в частині здійснення своєчасної попередньої оплати за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів на рахунок ЄТехПД.

Станом на 04.06.2009 р. (включно) дебіторська заборгованість відповідача за попередньо надані послуги складала 463 355, 13 грн., що підтверджується довідками щодо наявних коштів на особовому рахунку відповідача по ЄТехПД станом на 01.06.2009 р. на особовому рахунку відповідача по ЄТехПД кошти були відсутні і наявна дебіторська заборгованість у розмірі 21 534, 57 грн.

Протягом вказаного періоду (03.06.2009р. - 20.08.2009 р.) перерахування коштів відповідачем здійснювалось у розмірах, які не надавали можливість провести повне погашення заборгованості, підтвердженням чому є дані довідки ПОЦ УЗ "Узагальнююча інформація".

Пункт 2.4 (2.4.2) п. 2 Договору № 7323057 кореспондуються з п. п. 2.2.6 п. 2.2; п. п. 3.1 п. 3 цього ж договору в частині проведення розрахунків за отримані послуги (шляхом зарахування перерахованих відповідачем коштів на особовий рахунок для послідуючого їх списання з цього ж рахунку відповідно до вартості наданих послуг) та чітко регламентовані.

Порушення договірних зобов'язань відповідачем призвело до неможливості позивача відшкодувати належні йому платежі та збори, а саме: 354 239,96 грн. - плати за користування вагонами належності Укрзалізниці та країн СНД та Балтії на під'їзних коліях; 42 151,43 грн. -зборів, з яких: 11347,20 грн. - плата за перевезення вантажів; 1366,08грн. - надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення телефоном; 849,59 грн. - розробка та коригування на прохання відправників креслень, схем, виконання розрахунків навантаження і кріплення вантажів, перевірка і затвердження креслень і розрахунків, наданих відправниками; 120,72 грн. - доставка відправникам та одержувачам вантажних залізничних накладних і квитанцій, комерційних актів та інших документів (без вантажу); 12,96 грн. - вартість перевізних документів; 0,70 гри. - невиконання плану перевезень вантажів; 244,12 грн. - подача вагонів для навантаження і вивантаження у визначений час, періоди доби, дні тижня чи місяця; 28210,06 грн. - утримання ділянок землі зайнятих під'їзних колій у межах смуги відведення залізниці.

Після уточнення позовних вимог розмір заборгованості склав 1 396 391,39 грн., оскільки 15.05.2010р. було введено в дію Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.

Як вбачається, розрахунок заборгованості здійснено згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів (z0864-00) , зокрема у п.п. 1.3 п. 1 яких передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

В п.п. 2.3 п. 2 вказаних Правил (z0864-00) встановлено, що безготівкові розрахунки між залізницею та суб'єктом господарювання проводить розрахунковий підрозділ залізниці - Технологічний центр з оброблення перевізних документів (далі - ЄТехПД), який, на підставі укладеного Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, зараховує отримані в порядку передоплати суми на особовий рахунок платника і списує їх за здійснені перевезення, надані послуги та штрафи, на підставі розрахункових документів, якими є перевізні документи, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами.

За умовами п.п. 2.7 п. 2 сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться на станції призначення в такому ж самому порядку через ЄТехПД незалежно від терміну видачі вантажу станцією.

При цьому, платежі та штрафи, не включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, вносяться в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках та підтверджуються підписами працівника станції і платника.

При відмові платника від підписання зазначених документів, працівниками станції складається акт загальної форми ГУ - 23, додається до відповідного документа та надсилається в ЄТехПД для списання грошей з особового рахунку.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці та вантажовласників при перевезенні вантажів залізницею у випадках, передбачених ст. 129 Статуту (457-98-п) та Правилами складання актів (затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. N 334, за реєстровані у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за N 567/6855) (z0567-02) , засвідчуються актами загальної форми та актами затримки, типові форми яких встановлені Правилами користування вагонами (затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. за №113, за реєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458) (z0165-99) .

Плата за користування вагонами нараховується згідно вимог п. 5 р. II Правил користування вагонами і контейнерами для кожного вагона (контейнера) окремо за номером після прийняття його Залізницею від Вантажовласника у відповідності зі ставками плати за користування вагонами, затвердженими Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами (затвердженого наказом Мінтрансу України від 26.03.2009р. № 317, за реєстр, в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356) (z0340-09) .

Відповідно до вимог розділу III Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , а саме, п. 3 - облік часу користування вагонами на станції призначення та нарахування плати за користування ними провадиться за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46, яка складається на підставі "Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45, "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а, "Актів загальної форми ГУ-23; п. 4 - відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються н вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами облік; часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів; п. 12 - загальний час, за який вноситься Вантажовласником Залізниці плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; п. 13 - плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Оскільки, відповідачем Договори №№ 7323057, 1778 підписані без заперечень і є чинними на момент заявления позову, відповідно останній зобов'язаний нести відповідальність у повному обсязі за виконання в сукупності вимог обох договорів, як невід'ємної частини один одного на підставі наступного.

Статтею 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, в тому числі, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання, забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів порту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Позиція позивача щодо правомірності нарахування заборгованості також підтверджують наступні документи: Акти загальної форми, складені станцією призначення вантажу №№ 1532, 1674, 1662, 1660, 1656, 1688, 1690, 1696, 1701, 1702, 1705, 1710, 1716, 1719, 1720, 1726, 1730, 1733, 1742, 1743, 1744,1751, 1753, 1757, 1760, 1761, 1762, 1763, 1764, 1768, 1769, 1770,1771, 1772, 1773, 1779, 1789, 1793, 1794, 1795, 1800, 1803, 1805, 1811, 1817, 1819, 1821, 1830, 1831, 1836, 1838, 1839, 1850, 1851, 1852, 1856, 1858, 1859, 1868, 1874, 1875, 1877, 1879, 1890, 1893, 1894, 1895, 1943, 1963, 1980, 1984, 1986, 1988, 1989, 1991, 2002, 2004, 2006, 2025, 2026, 2030, 2032, 2038, 2039, 2041, 2042, 2043, 2044, 2054, 2057, 2061, 2133, 2136, 2137, 2138, 2140, 2141, 2142, 2143, 2560, 2556, 2563, 2566, 2567, 2860, 2863, 2864, 2866, 2870, 2872, 2876, 2877, 2878, 2881, 2885, 2899, 2905, 2906, 2907, 2911, 2912, 2913, 2918, 2920, 2963, 2964, 2969, 2970, 2971, 2983, 2987, 2991, 2996, 2997, 2998, 3000, 3005, 3008, 3009, 3017, 3026, 3027, 3031, 3037, 3042, 3044, 3046, 3050, 3054, 3056, 3057, 3063, 3067, 3069, 3080, 3091, 3095, 3096, 3097, 3100, 3101, 3104, 3121, 3126, 3127, 3131, 3133, 3139, 3144, 3151, 3153, 3155, 3158, 3163, 3164, 3168, 3177, 3178, 3182, 3189, 3194, 3196, 3199, 3203, 3204, 3207, 3209, 3212, 3216, 3222, 3223, 3226, 3229, 3235, 3242, 3243, 3244, 3245, 3412, 3435, 3440, 3441, 3442, 3443, 3453, 3458, 3459, 3474, 3475, 3482, 3483, 3484, 3491, 3493, 3499, 3500, 3501, 3508, 3511, 3513, 3520, 3522, 3528, 3531, 3536, 3537, 3541, 3545, 3546, 3550, 3553, 3558, 3559, 3562, 3564, 3567, 3569, 3573,3577,3580,3581,3584, 3585, 3587, 3591, 3595, 3600, 3601, 3606, 3612, 3613, 3619, 3624, 3626, 3628, 3629, 3630, 3635 3637, 3641, 3646, 3647, 3648, 3653, 3656, 3660, 3665, 3666, 3671, 3674, 3676, 3682, 3683, 3686, 3690, 3693, 3694, 3696, 3702, 3706, 3711, 3714, 3718, 3720, 3722, 3732, 3738, 3739, 3743, 3750, 754, 3755, 3763, 3765, 3772, 3775, 3777, 3780, 3784, 3788, 3794, 3797, 3800, 3806, 3811, 3821, 3825, 3827, 3839, 3843, 3848, 3850, 3859, 3860, 3863, 3874, 3877, 3882, 3883, 3887, 3895, 3904, 3907, 3910, 3913, 3918, 3919, 3922, 3923, 3926,3931, 3936, 3941, 3945, 3954, 3960, 3968, 3970, 3971, 3973, 3976, 3983, 3985, 3992, 3994, 3998, 4001, 4007, 4010, 4011, 4014, 4021, 4026, 4030, 4031, 4033, 4034, 4035, 4037, 4039, 4043, 4044, 4046 та акти затримки з копіями повідомлень до кожного акта: ст. Нові - Безрадичі від 31.05.2009р. № 76, від 02.06.2009р. № 83, від 08.06.2009р. № 84, від 10.06.2009р. № 85, від 02.08.2009р. № 9, від 03.08.2009р. № 31, від 03.08.2009р. № 35; ст. Миронівка від 31.05.2009р. № 1, від 03.06.2009р. № 2, від 08.06.2009р. № 3, від 08.06.2009р. № 4, від 09.06.2009р. № 5, від 10.06.2009р. № 6, від 10.06.2009р. № 7, від 09.06.2009р. № 8, від 11.06.2009р. № 9, від 10.06.2009р. № 10, від 11.06.2009р. № 11.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Враховуючи, що істотною умовою договору про надання послуг є обов'язкова його оплатність, вимогами ч 1 ст. 903 ЦК України конкретизоване зобов'язання замовника по виконанню зазначеної умови шляхом об'єднанням воєдино трьох її складових елементів -розмір оплати, порядку оплати та строків оплати, а саме: що договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В тексті істотної умови п. 16 Договору № 1778 не вказано дати початку перебігу терміну, з якого кредитор має право вимагати оплати, і також не зазначено до якої дати сторона договору повинна здійснити оплату.

Однак, за приписами статті 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язків не встановлено, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Майнова відповідальність боржника, згідно статті 614 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання наступає лише за наявності його вини, крім випадків, передбачених договором або законом. Відсутність своєї вини має довести особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог ЦК (435-15) , інших актів цивільного законодавства; порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. Неналежне виконання полягає у порушенні при здійсненні дій, що становлять предмет виконання зобов'язання, умов, визначених його змістом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями, при яких кожний учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності згідно ч. 2 статті 218 ГК України.

При вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення та на станції призначення суд перевіряє дотримання залізницею встановленого порядку, а також надає оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і з'ясовувати, чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці, що не виключає вини вантажовласника у затримці вагонів.

Так, відповідно до п.2 Правил (z0165-99) видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, згідно 2.6. правил розрахунків за перевезення вантажів (z0864-00) облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п. 8. Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

До матеріалів справи залучені накопичувальні картки, що передавалися представникам платникам для підпису, як і акти загальної форми, та акти складені на станції призначення у зв'язку із затримкою вагонів.

Судова колегія бере до уваги існуючі ставки та порядок нарахування плати за користування вагонами. Представлений уточнений розрахунок позовних вимог ґрунтується на підставі складених пам'яток про користування вагонами ( контейнерами ) з урахуванням оформлених Актів загальної форми та актів про затримку вагонів ( ф. ГУ-23 та ф. ГУ-23 а ).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В силу частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом розглядаються декілька однорідних спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони, а тому пояснення компанії третьої особи по аналогічним справам прийнято судом до уваги як підтвердження позиції відповідача.

Проте доводи відповідача, документальні пояснення щодо відсутності його вини у затримці вагонів не заперечують факту надання позивачем послуг за договором у заявленому обсязі, а особливості здійснення господарської діяльності безумовно вказують на безпосередню взаємодію із залізницею, зокрема позивачем .

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.

Стосовно доводів апелянта про невірність розрахунку позивачем суми зменшення позовних вимог, та твердження про те, що сума позову мала б становити 1365707,88 грн., судова колегія не бере їх до уваги, оскільки апелянтом в силу положень ст.ст. 33, 34 ГПК України не спростовано належними та допустимими доказами розмір позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).