ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
13.10.10 Справа № 22/35
( Додатково див. рішення господарського суду Івано-Франківської області (rs10609567) )
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Томкевич Н.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) – з"явився,
від відповідача – з"явився,
розглянув апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2010 року, суддя Макєєва О.В., в справі № 22/35
за позовом підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс", м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06.2009 року,
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс" про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06.2009 року з підстав того, що позивачем не подано, а судом не встановлено наявність в спірному випадку підстав, встановлених ст. 203 ЦК України для визнання вказаного договору недійсним.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв"язку з неповним з"ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним є невідповідність його вимогам ст. 17 Закону України "Про заставу"в частині відчуження заставного майна без згоди заставодержателя, що згідно ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника відповідача, чим порушено право сторони на належний захист своїх прав та законних інтересів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не доведено наявність в спірному випадку підстав, встановлених ст. 203 ЦК України для визнання договору недійсним. В спростування тверджень скаржника про перебування майна в заставі на момент укладення спірного договору відповідач покликається на витяг з державного реєстру обтяжень нерухомого майна №26322803 від 25.02.2010р., довідку ПАТ "Кредобанк" №04-35/301 від 23.03.2010р. про відсутність у забезпеченні торгового обладнання, яке було предметом спірного договору, та пояснення представників банку в судовому засіданні.
Відповідач також вважає безпідставним покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору та не було жодних інших правових підстав для його відкладення.
В судовому засіданні представником скаржника заявлено клопотання про припинення провадження в даній справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв"язку з відсутністю предмета спору, оскільки в зв"язку з відмовою позивача від договору правовідносини по договору припинилися, а визнавати недійсним можна лише укладений договір. В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено в зв"язку з необґрунтованістю його вимогам діючого законодавства, оскільки правові наслідки розірваного договору відрізняються від правових наслідків недійсного договору, зокрема, договір визнається недійсним на момент його укладення з визначених підстав, а при розірванні договору правовідносини між сторонами припиняються на момент його розірвання.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.06.2009р. між ТзОВ "Гурман-плюс" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір №1 купівлі-продажу торговельного обладнання, за умовами п.1.1., п.1.2. якого продавець зобов'язався передати у власність (продати) покупцю обладнання, перелік та кількість якого визначена у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти, демонтувати і транспортувати обладнання та оплатити його вартість в повному розмірі. Загальна вартість обладнання визначена в сумі 1 070 500 грн., в т.ч. ПДВ, які покупець зобов'язаний сплатити продавцю протягом шести місяців з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання шляхом перерахування на банківський рахунок продавця згідно затвердженого графіку (п.2.1,п.2.2 договору). В п.3.2. договору визначено, що право власності на обладнання переходить від продавця до покупця з моменту демонтажу та підписання акту приймання-передачі.
Підставою для визнання оскаржуваного договору недійсними позивач вважає невідповідність його вимогам діючого законодавства, а саме ст. 17 Закону України "Про заставу"в частині відчуження заставного майна без згоди заставодержателя.
За приписами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочинів, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав передбачених законом.
В частині першій ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку вищезазначених підстав для визнання спірного договору недійсним.
Судом встановлено, що договір укладено повноважними представниками сторін, є реальним, спрямованим на настання правових наслідків, що обумовлені ними, не суперечить вимогам ЦК України (435-15) чи іншим актам цивільного законодавства України, а також не суперечить моральним засадам суспільства.
Покликання скаржника на те, що відчужуване за спірним договором майно знаходилось в заставі, правомірно не взято місцевим судом до уваги, оскільки даний факт спростовується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна №26322803 від 25.02.2010 р., який таких даних не містить. Крім цього, згідно довідки ПАТ "Кредобанк" №04-35/301 від 23.03.2010 р. станом на 23.03.2010 р. по кредитах ТзОВ "Гурман-плюс" у ПАБ "Кредобанк" в забзепеченні вказаного торгового обладнання немає, що також підтверджується поясненнями представника даного банку ОСОБА_3 від 06.07.2010 р.
Інших доказів перебування відчужуваного майна за спірним договором в заставі на момент його укладення позивачем не подано, а судом не встановлено.
З наведеного позовні вимоги підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс"про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06.2009 року є безпідставними, а тому в їх задоволенні підставно відмовлено місцевим судом.
Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі скаржника судом до уваги не береться, оскільки не є безумовною підставою для скасування рішення суду при відсутності інших передбачених законом підстав, яких скаржником не наведено. Крім цього, сторона не позбавлена захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст. 22 ГПК України, зокрема, надавати письмові пояснення.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2010 року в справі за номером 22/35 - залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Головуючий -суддя:
Судді:
С.М.Бойко
Т.Б.Бонк
Р.І.Марко