18/111 Про стягнення шкоди, завданої державі використанням земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничо-господарських будівель і споруд не за цільовим призначенням - 13.10.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 р. у справі №18/111 позов Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про стягнення 70 872,58 грн. задоволений. Вирішено стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) в дохід бюджету міста Києва 70 872 грн. 58 коп. шкоди . Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) в дохід Державного бюджету України 708 грн. 73 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Київська транспортна прокуратура та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали. Представник Київської транспортної прокуратури в судовому засіданні апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з’ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.

Ухвалою від 13.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 05.10.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 №01-23/1/12 було змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кондес Л.О, судді –Куровського С.В., Нєсвєтова Н.М.

05.10.2010 р. розгляд справи відкладений на 13.10.2010 р.

В судове засідання 13.10.2010 р. з’явились представники Київської транспортної прокуратури та відповідача. Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення. В зв’язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та Київської транспортної прокуратури, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

19.12.2005 p. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Драйв Клуб Альфа-Щит" та відповідачем укладений договір №254-2005 на використання службово-технічної території, за умовами якого відповідача надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Драйв Клуб Альфа - Щит" службово-технічну територію зі штучним покриттям площею 15 000 кв.м. (100x150) для проведення учбових тренувань.

Угодою від 01.01.2008 р. до договору №254-2005 від 19.12.2005 p., укладеного між відповідачем та ТОВ "Драй Клуб Альфа - Щит" сторони домовились про продовження терміну дії договору до 01.02.2008 р.

01.02.2008 р. між відповідачем та ТОВ "Драй Клуб Альфа - Щит" укладена угода до договору №254-2005 від 19.12.2005 p., згідно з якою договір вважається таким, що втратив чинність з 01.02.2008 р.

01.02.2008 р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Драй Клуб Альфа - Щит" укладений договір про надання послуг патрулювання №104- 2008, за умовами якого відповідач надає послуги з патрулювання території для учбових тренувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Клуб "Альфа - Щит", на якій знаходиться дерев’яний будинок останнього, та надає інші послуги, необхідні для функціонування об’єкту Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Клуб "Альфа- Щит".

28.07.2009 р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороню земель у м. Києві складений акт №А1169/8 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлений факт використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничо-господарських будівель і споруд відповідача не за цільовим призначенням.

15.07.2009 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві складений акт №154/8 обстеження земельної ділянки, яким встановлено використання відповідачем земель не за цільовим призначенням.

08.09.2009 р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві складений протокол №01169 про адміністративне правопорушення, згідно з яким в.о. генерального директора КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги прокуратури обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 72 Земельного кодексу України передбачено, що до земель авіаційного транспорту належать землі під:

а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об’єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово- технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об’єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Аналогічний зміст частини 1 статті 72 Земельного кодексу України відтворює стаття 33 Закону України "Про транспорт".

Підпунктом а) пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням га за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 08.01.1981 р. №24 (v0024400-81) "Про затвердження положення про землі транспорту" підприємства, установи, організації транспорту можуть надавати у встановленому порядку із закріплених за ними земель у тимчасове користування земельні ділянки іншим підприємствам, установам, організаціям для влаштування під’їзних шляхів, проїздів, вантажно-розвантажувальних майданчиків, складів та інших об’єктів.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель не за цільовим призначенням. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 (963-2007-п) затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, пунктом 7 якої передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, -територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619 (1619-2000-п) .

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання відповідачем земельної ділянки у Солом’янському районі м. Києва, розмір заподіяної відповідачем шкоди складає 70 872,58 грн.

Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог, вимоги Київської транспортної прокуратури підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення – без змін, оскільки суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.