11/73 Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння - 12.10.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2010р. у справі № 11/37 задоволено позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м.Київ, і Дочірнього підприємства "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", м.Рівне, та визнано недійсними договори купівлі-продажу нежилого приміщення, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.К."та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд"08 листопада 2007р. і посвідчені приватним нотаріусом Морозовою С.В. щодо: купівлі-продажу будівлі насосної станції загальною площею 90,3 м2, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94 (літ. "В-2"); купівлі-продажу будівлі майстерні загальною площею 613,6 м2, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94 (літ. "Г-2"); купівлі-продажу будівлі котельні загальною площею 344,5 м2, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94 (літ. "Д-2"); купівлі-продажу будівлі ремонтно-механічного цеху загальною площею 400,2 м2, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94 (літ. "Ж-2"); купівлі-продажу будівлі овочесховища загальною площею 23,2 м2, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94 (літ. "З-2"); стягнуто в доход державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К."та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд"по 42,50 грн. державного мита та по 118 грн. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд"передати Дочірньому підприємству "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"наступне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94: будівлю насосної станції площею 90,3 м2 (літ.В-2); будівлю майстерні площею 613,6 м2 (літ.Г-2); будівлю котельні площею 344,5 м2 (літ.Д-2); будівлю ремонтно-механічного цеху площею 400,2 м2 (літ.Ж-1); будівлю овочесховища площею 23,2 м2 (літ.З-1).

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 203, 215, 321, 328, 388, 658 Цивільного кодексу України та Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) .

Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірнє підприємство "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"- позивач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.К."- відповідач 1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд"- відповідач 2 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Зокрема в апеляційній скарзі позивач 2 покликається на те, що суд першої інстанції помилково вважає право власності Товариства з обмеженою відповідальність "Ю.К."на майно ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали"набутим в результаті приватизації. На думку позивача 2, спірні об’єкти набуті відповідачем 1 у власність в процедурі банкрутства ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Вищим господарським судом України при перегляді ухвали про затвердження мирової угоди в справі № 8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали"не виявлено порушень законодавства про приватизацію державного майна. Крім того, Міністерство фінансів України не є належним позивачем у даній справі № 11/73, оскільки не має прав з управління Дочірнім підприємством "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Питання юридичної долі спірного майна повинно бути вирішене виключно в рамках справи № 8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Однак, суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання позивача 2 про зупинення провадження у справі № 11/73 до вирішення господарським судом справи № 8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали".

В апеляційній скарзі відповідач 1 покликається зокрема на те, що ТзОВ "Ю.К."набуло право власності на спірне майно внаслідок виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. у справі № 8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Вказану ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. про затвердження мирової угоди було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008р. Однак, на момент укладення спірних угод купівлі-продажу спірного майна мирова угода була чинною. Спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна не суперечать вимогам Цивільного кодексу України (435-15) та інших нормативно-правових актів України, у відповідача 1 є наявний обсяг дієздатності та об’єктивно виражене волевиявлення, форма вчинених відповідачами правочинів відповідає вимогам закону, договори купівлі-продажу вчинені у письмовій формі та нотаріально посвідчені, відповідач 2 повністю розрахувався з відповідачем 1. Крім того, на думку відповідача 1, суд першої інстанції в порушення процесуальних принципів змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом відхилив клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи і прийняв рішення у справі, чим позбавив можливості подати додаткові докази у справі.

В апеляційній скарзі відповідач 2 покликається зокрема на те, що на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу спірного майна були дотримані приписи статті 203 ЦК України; мирова угода, на підставі якої ТзОВ "Ю.К."набуло право власності на спірні об’єкти нерухомого майна, була чинною; умови мирової угоди передбачали погашення кредиторських вимог за рахунок залученого інвестора ТзОВ "Ю.К."в обмін на активи боржника; в період дії ухвали про затвердження мирової угоди загальними зборами учасників ТзОВ "Ю.К."18.01.2008р. було прийнято рішення про продаж об’єктів нерухомості, одержаних за мировою угодою, з метою погашення кредиторських вимог; спірне майно було продано ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд".

Прокуратура Рівненської області у письмовому запереченні на апеляційні скарги ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали", ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"та ТзОВ "Ю.К."повністю заперечує вимоги та доводи апеляційних скарг, вважає оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 23.06.2010р. законним і обґрунтованим, просить апеляційні скарги відхилити, рішення суду залишити без змін, мотивуючи тим, що спірні об’єкти нерухомості до моменту їх передачі ТзОВ "Ю.К." згідно з мировою угодою у справі про банкрутство ДП "Укрбурштин"були зареєстровані як об’єкти права державної власності. Дочірнє підприємство "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"було створено внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Укрбурштин"відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2001р. № 265, і державне майно, яке було у розпорядженні державного підприємства та перейшло у розпорядження Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", не втратило статусу державного майна. Згідно з вищевказаним наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2001р. № 265 (v0265201-01) передача майна Державного підприємства "Укрбурштин"до статутного фонду ДАК "Українські поліметали"оформлена актом прийому-передачі від 07.05.2001р. Згідно з Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) Державне підприємство "Укрбурштин"і його структурні підрозділи включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Відповідно на момент укладення відповідачами спірних договорів органами, до відання яких відноситься вирішення питання про приватизацію державного майна, не приймались спеціальні рішення про приватизацію спірних об’єктів нерухомості і не визначався спосіб приватизації цих будівель. Згідно з ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законодавством, належить власникові товару (тобто у даному випадку –державі). Однак, оспорювані договори купівлі-продажу містять застереження про належність спірних об’єктів нерухомості на праві власності відповідачу 1 ТзОВ "Ю.К."саме на підставі мирової угоди, ухвала про затвердження якої на момент розгляду даної справи є нечинною. Прокуратурою Рівненської області визначено позивачем 1 Міністерство фінансів України у відповідності до вимог Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.1998р. № 373 (373-98-п)

Позивач 1 –Міністерство фінансів України у письмовому поясненні від 26.08.2010р. № 31-28030-07-26/22438 повідомив наступне.

З метою раціонального та ефективного використання родовищ бурштину у Сарненському районі Рівненської області відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.1993р. № 110-р (110-93-р) було створено Державне підприємство "Укрбурштин", яке входило до сфери управління Міністерства фінансів України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2001р. № 17 (17-2001-п) та від 28.03.1998р. № 373 (373-98-п) "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"Державне підприємство "Укрбурштин"було реорганізоване шляхом перетворення у Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", а майно підприємства було передано до статного фонду Компанії відповідно до акту прийому-передачі від 07.05.2001р., при цьому Міністерству фінансів України належало 2,08 % акцій (загальна кількість 131000) створеної Державної акціонерної компанії "Українські поліметали".

Разом з тим, на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.06.2004р. № 407-р "Деякі питання підвищення ефективності державного управління у сфері надрокористування" (407-2004-р) та пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2007р. № 192-р "Деякі питання ДАК "Українські поліметали" (192-2007-р) з метою забезпечення повноважень з управління корпоративним правами держави ДАК "Українські поліметали"Міністерство фінансів України, на підставі акту прийому передачі сертифікату акцій від 21.05.2007р. передало Міністерству промислової політики України акції Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"в кількості 131 000 загальною номінальною вартістю 13 100 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач 1 повідомив, що станом на 16.07.2010р. у Міністерства фінансів України відсутні будь-які повноваження з управління корпоративними правами Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"загалом та ДП "Укрбурштин"зокрема.

12.10.2010р. відповідачем 1 –ТзОВ "Ю.К."подано суду Зміни та доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.06.2010р. по справі № 11/73 від 23.09.2010р. вих.№б/н, в яких відповідач 1 просить прийняти додатково подані відповідачем докази, як такі, що неможливо було подати до Господарського суду Рівненської області з причин, що не залежали від відповідача та скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23.06.2010р. у справі № 7/73 і залишити позов без розгляду. При цьому, відповідач 1 додає копію вищенаведеного пояснення Міністерства фінансів України від 26.08.2010 р. № 31-28030-07-26/22438 та копію ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.08.2010р. у справі № 7/73, вказуючи на те, що наведеною ухвалою від 25.08.2010р. залишено без розгляду позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України в особі Дочірнього підприємства "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К."та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Ю.К."від 18.01.2008р. № 18/01, визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "ТД "Євротрейд"від 18.01.2008р. № 18/01 та витребування майна з чужого незаконного володіння ТзОВ "ТД "Євротрейд"на користь ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Ухвала Господарського суду Рівненської області від 25.08.2010р. у справі № 7/73 мотивована тим, що заступником прокурора Рівненської області неправильно визначено позивача –орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Міністерство фінансів України, так як на даний час органом уповноваженим управляти корпоративними правами держави щодо ДАК "Українські поліметали"і відповідно Дочірнього підприємства "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали"є Міністерство промислової політики України, а ГПК України (1798-12) не передбачає здійснення заміни у справі неналежного позивача належним. Відтак, відповідно до п.2 ст. 35 ГПК України на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України позов у справі № 11/73 підлягає залишенню без розгляду.

В судому засіданні представник позивача 2 - керуючий санацією ДП "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали" Піщухін М.К. та представник відповідача 1 апеляційні скарги підтримали, просили рішення суду скасувати, позов залишити без розгляду. Представник прокуратури проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційних скарг та заперечення прокурора, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апелянтів є необґрунтованими і апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"відбулось на підставі постанови Кабінету міністрів України від 28.03.1998р. № 373 "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (373-98-п) , згідно з якою засновниками Компанії виступили Фонд державного майна України, Міністерство промислової політики та Державний комітет по геології і використанню надр.

До статутного фонду ДАК "Українські поліметали"передано майно державних підприємств з перетворенням їх у дочірні підприємства Компанії (згідно з доданим до постанови Переліком). Також даною постановою Кабінету міністрів України від 28.03.1998р. № 373 (373-98-п) встановлено, що майно державних підприємств, яке передається до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття згідно із законодавством спеціального рішення про приватизацію. Постановою Кабінету міністрів України від 20.10.2000р. № 1573 (1573-2000-п) внесено зміни до постанови Кабінету міністрів України від 28.03.1998р. № 373 (373-98-п) , в частині того, що засновниками Компанії визначено Фонд державного майна України, Міністерство фінансів України і Державний комітет промислової політики та в частині того, що пакет акцій ДАК "Українські поліметали", раніше закріплений за Державним комітетом по геології і використанню надр передається Фонду державного майна України.

В подальшому, постановою Кабінету міністрів України від 16.01.2001р. № 17 (17-2001-п) внесено зміни до постанови Кабінету міністрів України від 28.03.1998р. № 373 (373-98-п) щодо включення до Переліку державних підприємств, майно яких передається до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"Державного підприємства "Укрбурштин".

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2001р. № 265 (v0265201-01) "Про реорганізацію Державного підприємства "Укрбурштин"реорганізовано Державне підприємство "Укрбурштин"шляхом перетворення у Дочірнє підприємство "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали". Згідно з зазначеним наказом Міністерства фінансів України, передача майна вказаного підприємства "Укрбурштин"до статутного фонду ДАК "Українські поліметали"оформлена актом прийому-передачі від 07.05.2001р.

У новоствореного Дочірнього підприємства "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали"залишився той самий код ЄДР 13970836, що був у Державного підприємства "Укрбурштин", що стверджується матеріалами справи.(т.2, арк.справи 1, 2, 15).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.04.2003р. порушено провадження у справі № 8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали"та вжито заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів –накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать боржнику - Дочірньому підприємству "Укрбурштин".

Надалі, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.09.2003р. у справі № 8/24 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Піщухіна М.К., а ухвалою від 03.03.2005р. введено процедуру санації боржника, керуючим санацією також призначено Піщухіна М.К.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. затверджено мирову угоду, припинено процедуру санації боржника та припинено провадження у справі № 8/24.(т.1, арк.справи 16-21).

Згідно з податковими накладними від 08.10.2007р. керуючим санацією Піщухіним М.К. передано у власність ТзОВ "Ю.К."майно Дочірнього підприємства "Укрбурштин", а саме:

- будівлю насосної станції площею 90,3 м2 (літ.В-2);

- будівлю майстерні площею 613,6 м2 (літ.Г-2);

- будівлю котельні площею 344,5 м2 (літ.Д-2);

- будівлю ремонтно-механічного цеху площею 400,2 м2 (літ.Ж-1);

- будівлю овочесховища площею 23,2 м2 (літ.З-1);

- 31/100 приміщення адміністративно-побутового корпусу площею 1 005,1 м2 (літ.А-6);

- 33/100 приміщення виробничого корпусу площею 1 410,6 м2 (літ.Б-3).

Встановлено, що 08.11.2007р. ТзОВ "Ю.К."- продавець, відповідач 1 та ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"- покупець, відповідач 2 уклали договори купівлі-продажу нежилих приміщень, які були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Згідно з зазначеними договорами продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, яке належить продавцеві на праві власності на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. у справі № 8/24 і знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94.

Згідно з договорами купівлі-продажу нежилих приміщень від 08.11.2007р. ТзОВ "Ю.К."відчужив на користь ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"такі об’єкти:

1) будівлю насосної станції загальною площею 90,3 м2 (літ.В-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6123;

2) будівлю майстерні загальною площею 613,6 м2 (літ.Г-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6126;

3) будівлю котельні загальною площею 344,5 м2 (літ.Д-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6117;

4) будівлю ремонтно-механічного цеху загальною площею 400,2 м2 (літ.Ж-1) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6129;

5) будівлю овочесховища загальною площею 23,2м2 (літ.З-1) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6120, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 22-37).

ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"сплатив на розрахунковий рахунок ТзОВ "Ю.К."платіжними дорученнями № 6 від 24.03.2008р. суму 133288,47 грн. та № 5 від 28.02.2008р. –620000,00 грн., зазначивши у полях "призначення платежу": оплата за обладнання згідно актів передачі від 09.11.2007р.(т.1, арк.справи 103, 104).

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008р. ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. про затвердження мирової угоди скасовано, справу № 8/24 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації боржника.(т.1, арк.справи 38-40).

На даний час Господарським судом Рівненської області у справі № 8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин"рішення по суті не прийнято.

Згідно з довідкою Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"від 21.05.2010р. за ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"на праві приватної власності зареєстровано наступне майно, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94:

1) будівля насосної станції (літ.В-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приват-ним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., №кзд-6123;

2) будівля майстерні (літ.Г-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., №кзд-6126;

3) будівля котельні (літ.Д-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., №кзд-6117;

4) будівля ремонтно-механічного цеху (літ.Ж-1) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11. 2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., №кзд-6129;

5) будівля овочесховища (літ.З-1) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., №кзд-6120.

Крім того, 19.02.2008р. в КП "Рівненське міське БТІ"за ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд"за вказаною адресою було зареєстровано право приватної власності на об’єкти нерухомості:

6) 31/100 частину адміністративно-побутового корпусу (літ.А-6) - на підставі Свідоцтва власності на нерухоме майно від 19.02.2008р., виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради;

7) 33/100 частини виробничого корпусу (літ.Б-3) - на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.02.2008р., виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради, що стверджується матеріалами справи. (т.1, арк.справи 50-51, 62, 63, 94, 113).

Предметом спору у даній справі № 11/73 є визнання недійсними цивільно-правових угод, за якими відчужено майно колишнього державного підприємства.

Матеріалами справи підтверджується, що будівлі насосної станції, майстерні, котельні, ремонтно-механічного цеху та овочесховища, які знаходяться у м.Рівне, вул.Київська, 94 були зареєстровані в числі дев’яти споруд, як об’єкти права державної власності до моменту їх передачі ТзОВ "Ю.К."згідно з мировою угодою у справі № 8/24. (т.1, арк.справи 16-21, 42-47). Закон України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) включає до даного переліку Державне підприємство "Укрбурштин"(м.Рівне) і його структурні підрозділи.(т.1, арк.справи 133).

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Разом з тим, статтею 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачається, що приватизація державного майна здійснюється шляхом:

- продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

- продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

- продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону;

- викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об’єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності.(частина друга цієї статті).

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Отже, наявність у сторони необхідного обсягу цивільної дієздатності є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність в учасника правочину такого обсягу дієздатності є підставою для визнання такого недійсним.

Доводи апелянтів про відповідність оспорюваних договорів вимогам чинного законодавства, зокрема їх укладення на підставі чинної ухвали господарського суду від 20.09.2007р., якою було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі № 8/24, а також наділення відповідачів належним обсягом дієздатності, письмову, нотаріально посвідчену форму вчинених правочинів, не заслуговують на увагу з огляду на те, що під час створення у 1998 році Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"та реорганізації у 2001 році Державного підприємства "Укрбурштин"в Дочірнє підприємство "Укрбурштин"ДАК "Українські поліметали" майно, яке передавалось до статутних фондів Компанії та Державного підприємства "Укрбурштин"і його структурних підрозділів не втратило статусу державного майна, і перебуває в Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення відповідачами оспорюваних договорів органами, до відання яких відноситься вирішення питання про приватизацію державного майна, не приймались згідно із законодавством спеціальні рішення про приватизацію спірних об’єктів нерухомості і не визначався спосіб приватизації цих будівель.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов’язки зокрема виникають з договорів та інших правочинів, крім того, цивільні права і обов’язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, а всі оспорювані договори містять застереження про належність спірних об’єктів купівлі-продажу на праві власності відповідачу 1 ТзОВ "Ю.К."саме на підставі мирової угоди, ухвала про затвердження якої на момент розгляду даної справи є нечинною, твердження про наявність у продавця необхідного обсягу цивільної правоздатності є безпідставним.

Стосовно доводів апелянтів про те, що Міністерство фінансів України є неналежним позивачем у справі слід зазначити наступне.

Визначаючи як позивача 1 Міністерство фінансів України, Прокуратура Рівненської області керувалась вимогами Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , згідно з яким Державне підприємство "Укрбурштин" віднесено до об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані із визначенням органу управління – Міністерство фінансів України, та постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1998р. № 373 "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (373-98-п) .

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. (v003p710-99) у справі №1-1/99, ст. 29 ГПК України та роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002р. № 04-5/570 органи прокуратури при зверненні до господарських судів в інтересах держави самостійно визначають ці інтереси; "інтереси держави"є оціночним поняттям; прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

З’ясована судом апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду справи обставина, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах на даний час є не Міністерство фінансів України, а Міністерство промислової політики України, оскільки останньому Міністерство фінансів України на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.06.2004р. № 407-р "Деякі питання підвищення ефективності державного управління у сфері надрокористування" (407-2004-р) та пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2007р. № 192-р "Деякі питання ДАК "Українські поліметали" (192-2007-р) на підставі акту прийому передачі сертифікату акцій від 21.05.2007р. передало акції Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"в кількості 131 000 загальною номінальною вартістю 13 100 000,00 грн., а отже повноваження з управляння корпоративними правами Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"загалом та ДП "Укрбурштин"на даний час належать Міністерству промислової політики України, не є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки позов заявлено Заступником прокурора Рівненської області в інтересах держави також в особі Дочірнього підприємства "Укрбурштин"Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"- позивача 2 у справі, яке засноване на державній власності. Те, що позивач 2 в ході розгляду справи судом першої інстанції двічі відмовлявся від позовних вимог, мотивуючи відмову тим, що заступник прокурора Рівненської області не погоджував з ним звернення з даним позовом, а відповідач 1 ТзОВ "Ю.К."під час дії мирової угоди у справі № 8/24 погасив вимоги кредиторів на загальну суму 2337682,30 грн. і вправі був розпорядитися спірним майном на свій розсуд, що і зробив, продавши його відповідачу 2 ТзОВ "ТД "Євро Трейд"(т.1, арк.справи 130-131; т.2, арк.справи 3-4), не є підставою для припинення провадження у справі, оскільки відповідно до ч.6 ст. 29 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті, а прокурором позовні вимоги у даній справи підтримуються. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (т.2, арк.справи 49-52) Міністерство фінансів України позовні вимоги підтримало.

Покликання відповідача 1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.08.2010р. у справі № 7/73, як на приюдиційний факт згідно з нормами ст. 35 ГПК України, та відповідно підставу для скасування оскаржуваного в апеляційному порядку рішення Господарського суду Рівненської області від 23.06.2010р. у даній справі № 11/73, не заслуговує на увагу, оскільки рішення господарського суду переглядається в апеляційному порядку на момент його винесення, а станом на 23.06.2010р. ухвали суду від 25.08.2010р. не існувало.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання правочину недійсним. А згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.ст. 33, 34 ГПК України).

Під час вирішення даного спору місцевий господарський суд вірно враховував визначальність факту належності спірного майна до державної власності, а також те, що волевиявлення власника державного майна (його органу, в даному випадку), здійснюється у формі рішення такого органу, а тому дійшов правильного висновку про те, що заперечення позову відповідачами з підстави чинності на момент укладення оспорюваних договорів ухвали про затвердження мирової угоди у справі № 8/24 –суперечить змісту права державної власності і порядку його приватизації, а також приписам статті 34 ГПК України щодо належності доказів.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Заявлені позовні вимоги стверджуються свідоцтвами про право власності ДП "Укрбурштин", договорами купівлі-продажу нежилого приміщення від 08.11.2007р., ухвалою та постановою у справі № 8/24, довідкою КП "Рівненське МБТІ" і правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 203, 215, 321, 328, 388, 658 Цивільного кодексу України та Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) .

Вбачається, що внаслідок затвердження мирової угоди 20.09.2007р. відбулось протиправне відчуження відповідачами об’єктів права державної власності, які необхідно повернути державі.

При цьому, згідно з приписами ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі, коли набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, особі, яка вважає, що її права порушені потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення оспорюваного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте, в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею.

Зазначена правова позиція підтримується і Верховним судом України, що вбачається із постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 06.11.2009р. № 9 (v0009700-09) .

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства оцінюється судом з урахуванням приписів законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Однак, таких вимог протягом розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі не заявляли.

При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з правила про належність доказів, не є доказами оплати придбаних об’єктів нерухомості за договорами купівлі-продажу нежилого приміщення від 08.11.2007р. надані відповідачем 2 платіжні доручення від 28.02.2008р. та 24.03.2008р., оскільки ними оплачено вартість обладнання.(т.1, арк.справи 103-104), при цьому, в матеріалах справи відсутні докази проведення незалежної оцінки спірного майна.

Не стверджують необхідного обсягу цивільної правоздатності сторін під час укладення оспорюваних договорів і акти передачі, витяги з протоколів загальних зборів акціонерів ДАК "Українські поліметали", ТзОВ "Ю.К."і ТзОВ "ТД "Євро Трейд", Статути останніх, лист та платіжні доручення про погашення кредиторської заборгованості.(т.1, арк.справи 93, 94, 105-106, 118, 134-191; т.2, арк.справи 10-13).

Не є належним доказом у справі і поданий органом прокуратури Аудиторський звіт Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП "Укрбурштин"№17-16-06/31 від 17.05.2010р., оскільки до цього звіту не додані завірені копії документів, на яких ґрунтуються висновки перевіряючих осіб КРУ.(т.2, арк.справи 19-41).

З огляду на викладене, позов є обґрунтованим і правомірно задоволений судом першої інстанції; укладені відповідачами 08.11.2007р. договори купівлі-продажу, якими було відчужено державне майно, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94, правомірно визнані господарським судом недійсними, державне майно повернуто особі у господарському віданні якої воно перебувало –позивачу 2.

Доводи відповідача 1 про те, що суд першої інстанції допустив порушення процесуальних принципів змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом, оскільки відхилив клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи і прийняв рішення у справі, чим позбавив його можливості отримати від Міністерства фінансів України та Міністерства промислової політики України додаткові докази у справі та подати їх суду, є надуманими та до уваги не приймаються за безпідставністю. Позиція Міністерства фінансів України була висвітлена у надісланому на адресу Господарського суду Рівненської області відзиві від 07.06.2010р. № 31-28030-07-26/15856, в якому позивач 1 підтримав позов Заступника прокурора Рівненської області і просив його задоволити у повному обсязі (т.2, арк.справи 49-52). Подання відповідачем 1 суду апеляційної інстанції в якості додатку до Змін і доповнень до апеляційної скарги вих.№б/н від 23.09.2010р.(вх.№10575 від 12.10.2010р.) засвідченої відповідачем 1 копії письмового пояснення Міністерство фінансів України у від 26.08.2010р. № 31-28030-07-26/22438 та прохання прийняти вказаний документ, як додатково поданий відповідачем доказ, як такий, що неможливо було подати до Господарського суду Рівненської області з причин, що не залежали від відповідача, - оцінюється судом критично, оскільки вказане пояснення Міністерства фінансів України від 26.08.2010р. № 31-28030-07-26/22438 було надіслане міністерством Львівському апеляційному господарському суду (вх.№ 9306 від 06.09.2010р.) з приводу та в межах апеляційного провадження у справі № 11/73, і копію вказаного документу відповідач 1 здобув внаслідок ознайомлення з матеріалами справи № 11/73 керуючого санацією ДП "Укрбурштин"Піщухіна М.К. за клопотанням вих.№ 27-с від 06.10.2010р. (вх.№ 10389 від 06.10.2010р.) (з копії поданого відповідачем 1 документу вбачається відтиск штампу Львівського апеляційного господарського суду про його одержання останнім 06.10.2010р. вх.№ 10389), а не самостійно. Вказане пояснення позивача 1 оцінене судом апеляційної інстанції та враховане на рівні з іншими доказами у справі. Інших доказів від Міністерства фінансів України та Міністерства промислової політики України відповідачем 1 чи іншими учасниками процесу апеляційному господарському суду не подано.

Крім того, господарський суд зв’язаний двохмісячним строком розгляду справи, встановленим ст. 69 ГПК України, і згідно з ст. 77 ГПК України вправі відкласти розгляд справи в межах такого строку.

Судом першої інстанції також правомірно відхилено клопотання позивача 2 про зупинення провадження у справі № 11/73 до вирішення справи № 8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин"ДАК "Поліметали"за недоцільністю та безпідставністю. Порушень норм процесуального права при розгляді справи місцевим господарським судом з матеріалів справи не вбачається.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до ст. 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України апелянтами не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.