ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
06.10.10 Справа № 9/106/30-38
м. Львів
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13835241) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Волинської області (rs10633202) )
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
отримавши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Луцьк-Оздоббуд", м.Луцьк б/н від 09.08.2010р.
на рішення господарського суду Волинської області від 23.07.2010р.
у справі №9/106/30-38
за позовом: ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", м.Луцьк
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного підприємця ОСОБА_3, м.Луцьк
про стягнення 161 059,35грн. заборгованості по орендній платі
За участю представників сторін:
від позивача – не з"явився
від відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_4 –представник
від третьої особи: не з"явився
Права та обов’язки представникам відповідача відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 ГПК України (1798-12) , учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Волинської області від 23.07.2010р. у справі №9/106/30-38 (суддя Соломка Л.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", м.Луцьк до приватного підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного підприємця ОСОБА_3, м.Луцьк про стягнення 161 059,35грн. заборгованості по орендній платі.
ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" подано апеляційну скаргу б/н від 09.08.2010р., в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, при прийнятті рішення неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що як суборендну плату кошти в сумі 161 059,35грн. відповідач власнику майна - ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", не сплатив. Окрім того, скаржник зазначає, що висновком судово-технічної експертизи документів №989 від 16.09.2008р. встановлено, що на договорі оренди та акті взаємозвірки, укладених між скаржником та відповідачем, печатка від імені скаржника підроблена та виготовлена на струменевому принтері шляхом кольорового друку, а отже. на думку скаржника, даний договір в силу закону є нікчемним та не може бути доказом у справі. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.3
Приватний підприємець ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача - суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи –ОСОБА_2 орендної плати в розмірі 161 059,35 грн., посилаючись на те, що договір суборенди №1 від 01.07.2007р. укладений підприємцем ОСОБА_2 та підприємцем ОСОБА_3 без згоди власника –ТзОВ "Луцьк- Оздоббуд". Майно товариства використовувалось без законних підстав, в результаті чого товариством недоотримано 161 059,35 грн. за період з 20.01.2007 р. по 18.09.2008р.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2007р. між підприємцем ОСОБА_2 та підприємцем ОСОБА_3 укладено договір суборенди №1, згідно якого орендар передав суборендареві у строкове платне користування складське приміщення заг. пл.770,5 кв.м.. Згідно акту прийому-передачі від 20.07.2007р. з моменту передачі починається обчислення строку дії договору.
Відповідно до п.5.1 договору суборенди розмір суборендної плати складає щомісячно 11 557,50грн.
Строк використання приміщення за договором суборенди з 20.07.2007р. по 18.09.2008р. включно.
З урахуванням наведеного, відповідно до розрахунку скаржника, розмір отриманої плати за договором суборенди, що підлягає стягненню, становить 161 059,35грн. (том І а.с. 5).
Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування наявності збитків скаржник посилається на те, що договору оренди між власником складського приміщення –ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та підприємцем ОСОБА_2 не укладено і дозволу ОСОБА_2 щодо розпорядження майном надано не було, а договір суборенди між підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений без законних на те підстав, майно товариства використовувалось незаконно, в результаті його фактичного використання товариством недоотримано 161 059,35грн.
Однак, в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", м.Луцьк та приватним підприємцем ОСОБА_2, м.Луцьк укладено договір оренди спірного приміщення № 72 від 11.06.2007р., підписаний діючим тоді директором ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд"ОСОБА_5 та скріплено печаткою.
Щодо погодження на передачу об’єкта в суборенду приватний підприємець ОСОБА_2 посилається на лист-погодження від 13.06.2007р., де міститься відповідна резолюція керівника товариства, той факт, що об’єкт потребував капітального ремонту зазначено в п.1 акту приймання-передачі об’єкта від 15.06.2007р.
Скаржником заперечується факт укладення вищезазначеного договору та акту взаємних розрахунків від 01.10.2008р. та вважає ці документи підробленими з боку ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", при цьому посилається на висновок №898 судово-технічної експертизи документів складений 16.09.2009р. (том ІІ а.с.39-43), в якому зазначено:
1.1,2 Встановити абсолютний час виконання обох досліджуваних документів, а саме, оригіналів договору оренди №72 від 11.06.2007 р. між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд"та СПД ОСОБА_2 (т.1, а.с.54,55) та акту взаємних розрахунків від 01.10.2008 р. між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд"та СПД ОСОБА_2 (т.1, а.с.99) не видається можливим з причин, що вказані у дослідницькій частині даного висновку.
2.3,4 Встановити відносний час виконання окремих фрагментів друкованих текстів на кожному з двох досліджуваних документів не видається можливим з причин, що вказані в дослідницькій частині даного висновку.
3.5,6 Штрихи підписів та відтиски печатки від імені ПП ОСОБА_2 в обох досліджуваних документах нанесені поверх штрихів друкованих текстів у графах "Орендар". Штрихи підписів від імені ПП ОСОБА_2 в обох досліджуваних документах нанесені поверх відтисків печаток.
4. Висновок експерта згідно із ст..42 ГПК України (1798-12) : два відтиски простої круглої печатки від імені Орендодавця ТзОВ "Оздоббуд"(м. Луцьк) на обох досліджуваних документах –на оригіналах договору оренди №72 від 11.06.2007 р. між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд"та СПД ОСОБА_2 (Т.1 а.с.54,55) та акту взаємних розрахунків від 01.10.2008 р. між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд"та СПД ОСОБА_2 (Т.1 а.с.99) в графах "Орендодавець" нанесені за допомогою кольорових струминних принтерів до ПК, такий спосіб нанесення не використовується в державних установах України та інших країн для нанесення відтисків печаток і штампів на документи.
З огляду на викладене, підставою для стягнення збитків скаржник вважає неправомірну поведінку приватного підприємця ОСОБА_2, який знав, що використовує приміщення без законних підстав та не повернув отримані кошти від здачі приміщення в оренду ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд". Та вважає, що в цьому безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та завданими збитками у розмірі 161 059,35грн., що підтверджується квитанціями про сплату суборендарем ОСОБА_3 сум орендної плати на рахунки ОСОБА_2
Розмір збитків у сумі 161 059,35грн. визначений позивачем за квитанціями про сплату суборендарем ФО-П ОСОБА_3 орендної плати на рахунки орендаря ФО-П ОСОБА_2
Однак, відповідач зазначає, що з отриманих від оренди приміщення коштів оплатив виконані роботи по поліпшенню складського приміщення та інших приміщень товариства з залученням найманих працівників та закуповував матеріали для проведення ремонтних робіт. На підтвердження виконання робіт з поліпшення переданого в суборенду складського приміщення та інших приміщень товариства в матеріалах справи знаходиться ліцензія, видана відповідачу ОСОБА_6 ОДА на вид господарської діяльності –будівельна діяльність на строк дії з 17.01.2005р. по 17.01.2008р. з переліком видів робіт (том ІІІ а.с. 81-83), свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2007р. на вид діяльності –виконання будівельних робіт (том І а.с.84), договори підряду, акти виконаних робіт та проведення оплати за виконанні роботи з підприємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8, (том ІІ а.с. 98-102, 131-144), локальні кошториси на ремонтні роботи, довідку про вартість виконаних робіт від 23.09.2008р., письмовими поясненнями колишнього директора ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" ОСОБА_5, колишньої завідувачки складом по вул. Індустріальній, 2 ОСОБА_9
Окрім того, як вбачається із акту перевірки Луцької ОДПІ від 04.03.2010р. №1185/23-1/05505667 про результати позапланової перевірки ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" за період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р. товариством не виконанні вимоги П(С)БО-№7 "Основні засоби", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 (z0288-00) та зар. в Міністерстві юстиції України за №288/4509 первісна вартість основних засобів не збільшувалась на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта, з наданих товариством при перевірці документів при відчуженні основних засобів неможливо встановити їх фактичну балансову вартість, тому податковим органом зроблений висновок про те, що при відчужені майна ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", в т.ч. і спірного приміщення, на користь ОСОБА_10 було знижено його вартість на значну суму.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки, безпосередній причинно наслідковий зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен довести відсутність своєї вини.
Необхідною умовою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність всіх елементів цивільного правопорушення.
Враховуючи наведене, скаржником в ході судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій належними та допустимими доказами не доведено наявність збитків та їх розмір. Сума збитків, яку0 просить стягнути скаржник, обґрунтовує умовним припущенням про можливість отримання прибутку скаржника у даному випадку, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 23.07.2010р. у справі №9/106/30-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя
Суддя
Суддя
Галушко Н.А.
Краєвська М.В.
Орищин Г.В.