17/100-10-3828 Про забезпечення позову - 06.10.2010 Прийняття

02.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ліга" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Старт", в якому просило стягнути з останнього збитки та шкоду у розмірі 422 716,46 грн. і судові витрати.

Разом з позовом ТОВ фірма "Ліга" подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 422 716,46 грн., що знаходяться на поточних рахунках ПП "Старт", так як невжиття таких заходів, на думку позивача, може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів позивач зазначає, що відповідач, крім здачі в оренду транспортних засобів, які на даний час його зобов'язано передати позивачу і місцезнаходження яких невідомо, іншої господарської діяльності не проводить і як випливає із самої цілі створення підприємства - проводити не має на меті.

Крім того позивач стверджує, що враховуючи уникнення відповідачем виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2005р. по справі №30-27-25/220-03-7234, в нього є всі підстави вважати, що відповідач буде уникати й виконання рішення по даній справі, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2010р. (суддя - Зуєва Л.Є.) вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 422 716,46 грн., що знаходяться на поточних рахунках ПП "Старт".

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Старт" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції –скасувати, в задоволенні заяви ТОВ фірми "Ліга" про забезпечення позову по даній справі - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт стверджує про те, що місцевий господарський суд всупереч вимог ст. 66 ГПК України та роз’яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №02-5/611 від 23.08.1994р (v_611800-94) . не з’ясував питання щодо доцільності, обґрунтованості та підставності доводів позивача щодо необхідності забезпечення заявленого позову, не досліджував докази імовірності унеможливлення чи утруднення виконання майбутнього судового рішення та не застосував принцип обґрунтованості вимог заявника.

Зокрема апелянт зазначає, що забезпечення позову по даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є блокуванням господарської діяльності ПП "Старт".

Також апелянт стверджує, що господарським судом першої інстанції належним чином не перевірено чи в дійсності між сторонами даної справи виник спір, а позовна заява ТОВ фірми "Ліга" за своїм змістом фактично є заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі №30-27-25/220-03-7234.

Крім того апелянт зазначає, що згідно заяви директора ПП "Старт" від 31.08.2009р. автомобілі, за виключенням 4 одиниць, знаходяться на території майнового комплексу: 14 км. Овідіопольської дороги, "Гребний канал", що належать на праві власності ТОВ фірмі "Ліга".

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належить, зокрема, накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.

Звертаючись до господарського суду з позовом, ТОВ фірма "Ліга" послалась на те, що їй завдано майнової шкоди, що виразилась у вигляді не повернення відповідачем транспортних засобів, які він повинен був повернути ТОВ фірмі "Ліга" згідно рішення господарського суду Одеської області по справі №30-27-25/220-03-7234 від 30.11.2005р.

Арешт на грошові кошти відповідача відповідно до ухвали господарського суду першої інстанції було накладено у розмірі 422 716,46 грн., тобто в межах заявленої до стягнення суми.

Апеляційний господарський суд погоджується з тим, що обраний позивачем та застосований судом першої інстанції захід до забезпечення позову знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог.

Так, за вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову заявлена позивачем у межах суми позовних вимог щодо стягнення грошових коштів з відповідача, вимога щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача є адекватною, а обраний захід до забезпечення позову пов'язаний з предметом спору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача до розгляду цієї справи по суті.

Посилання апелянта на те, що забезпечення позову по даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є блокуванням господарської діяльності ПП "Старт" не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, так як оскаржуваною ухвалою накладено арешт на суму у розмірі 422 716,46 грн., тобто на суму, заявлену до стягнення.

Доводи апелянта відносно того, що позовна заява ТОВ фірми "Ліга" за своїм змістом фактично є заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі №30-27-25/220-03-7234, а також на те, що згідно заяви директора ПП "Старт" від 31.08.2009р. транспортні засоби, за виключенням 4 одиниць, знаходяться на території майнового комплексу: 14 км. Овідіопольської дороги, "Гребний канал", що належать на праві власності ТОВ фірмі "Ліга" також не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, так як стосуються суті спору, а в даному випадку вирішується питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі до розгляду її по суті є законною та обґрунтованою, а доводи викладені апелянтом не можуть бути підставою для її скасування або зміни.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101- 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2010р. про забезпечення позову по справі №17/100-10-3828 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Старт" –без задоволення.