Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", м.Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2010р.

у справі № П-14/30

за позовом Прокурора м.Калуш в інтересах держави в особі відділу капітального будівництва Калуської міської ради, м.Калуш Івано-Франківської області

до відповідача Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", м.Івано-Франківськ

про стягнення 213178,60 грн.

За участю представників:

прокурора, позивача: не з’явились

відповідача: Кодзаєв Е.Е., Давидів В.Я.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2010р. у справі № П-14/30 задоволено позов Прокурора м.Калуш в інтересах держави в особі відділу капітального будівництва Калуської міської ради, м.Калуш Івано-Франківської області, та стягнуто з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", м.Івано-Франківськ, на користь позивача 213178,60 грн. заборгованості, в дохід державного бюджету 2131,79 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 11, 202, 204, 509, 526, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов укладеного сторонами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з підстав у ній наведених.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін,а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою суду від 20.07.2010р. було зобов’язати сторони провести звірку розрахунків, про що подати суду акт взаємозвірки та зобов’язати відповідача подати для огляду оригінали платіжних доручень про сплату сум на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуш згідно з договором 12/07-і від 06.03.2007р. та відкладено у зв’язку з цим розгляд справи на 21.09.2010р.

21.09.2010р. відповідач подав письмові пояснення у справі, де пояснив, що заборгованість відповідача перед позивачем не є простроченою та становить суму в розмірі 46678,60 грн., та просив долучити до матеріалів справи копії листа СП ТзОВ "Авалон"за вих.№ 143 від 06.09.2010р. щодо проведення звірки взаєморозрахунків та укладення мирової угоди, поштової квитанції про відправку листа та опису поштового вкладення конверту; оригінали платіжних доручень на загальну суму 186500 грн., а саме: № 1820 від 15.10.2007р. на суму 30000 грн.; № 18828 від 16.10.2007р. на суму 20000 грн.; № 4823 від 15.07.2009р. на суму 116500 грн.; № 5126 від 30.09.2009р. на суму 20000 грн.

На виконання ухвали суду від 20.07.2010р. позивач подав суду односторонній акт звірки взаємних розрахунків від 02.08.2010р., з якого вбачається, що за даними бухгалтерського обліку Відділу капітального будівництва Калуської міської ради значиться дебіторська заборгованість СП ТзОВ "Авалон"в сумі 213178,60 грн.

Прокурор та позивач не забезпечили участі уповноважених представників в судовому засіданні 21.09.2010р., про причини неявки не повідомили.

Відтак, виходячи з приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та прокурора.

Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до завершення процедури реорганізації відповідача та державної реєстрації юридичних осіб його правонаступників, яке відхиляється судом, оскільки викладені у ньому обставини на його вмотивування не стосуються предмету спору та не перешкоджають розгляду даної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводів апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування"до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. Закон України "Про планування та забудову територій" (1699-14) передбачає, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів"№ 1930 від 30.12.2000р. (1930-2000-п) встановлено, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об"єкта незалежно від його функціонального призначення.

Рішенням Калуської міської ради № 118 від 18.09.2006р. введено в дію Положення "Про порядок залучення коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша".

Як вбачається з матеріалів справи, між Відділом капітального будівництва Калуської міської ради та СП ТзОВ "Авалон"06.03.2007р. укладено договір № 12/07-і про залучення коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша.

Відповідно до розділу 1 договору, предметом даного договору є залучення коштів замовника (відповідача) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша відповідно до Положення "Про порядок залучення та визначення розмірів коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша".

Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору розмір коштів замовника (відповідача), що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша становить 399678,60 грн., що складає 5% опосередкованої вартості будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщенням комерційного призначення на вулиці Підвальній в м.Калуші.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 розділу 3 договору замовник (відповідач) зобов"язаний протягом 12 місяців з дати підписання даного договору, але не пізніше дати введення вищезазначеного об"єкту в експлуатацію, перерахувати суму в розмірі 399678,60 грн. до фонду розвитку міста. Згідно з пп.3.2.1 п.3.2 розділу 3 договору одержувач (позивач) в свою чергу зобов"язаний використовувати кошти, перераховані замовником, на розвиток інфраструктури м.Калуша згідно з Положенням.

Згідно з розділу 4 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до прийняття вищевказаного об’єкту в експлуатацію. (п.4.1); зобов’язання, що виникли у сторін під час дії даного договору, повинні бути належно виконані, незалежно від виконання п.3.1.1. (п.4.2); зміни та доповнення до договору вносяться у письмовій формі за згодою сторін.(п.4.3)

Розділом 8 договору сторони передбачили наявність додатків до даного договору: додаток № 1 - Розрахунок розміру коштів, що залучаються, та додаток № 2 –Графік оплати коштів, що залучаються.

Судом встановлено, що договір № 12/07-і про залучення коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша від 06.03.2007р. укладений в межах чинного законодавства і є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з Розрахунком розміру коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш, який є додатком до договору № 12/07-і від 06.03.2007р., загальна сума коштів СП ТзОВ "Авалон", що залучається до оплати, становить 399678,60 грн. Вказане відповідає п.2.1 розділу 2 договору.

Згідно з Графіком оплати коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш, який є додатком № 2 до договору № 12/07-і від 06.03.2007р., для СП ТзОВ "Авалон"встановлено наступний графік оплати коштів, що залучаються:

30.08.2009р. –20000грн.;

30.09.2009р. –20000 грн.;

30.10.2009р. –27500 грн.;

30.11.2009р. –27500 грн.;

30.12.2009р. –28500 грн.;

30.01.2010р. –27400 грн.;

30.02.2010р. –28000 грн.;

30.03.2010р. –27139,3 грн.;

30.04.2010р. –27139,3 грн.; всього 233178,60 грн.

Відповідач стверджує, що вказаним Графіком оплати коштів сторони змінили загальний розмір коштів, що залучаються, з 399678,60 грн. на 233178,60 грн. В заперечення наведеного доводу, позивач стверджує, що додатком № 2 до договору сторони лише встановили новий графік оплати залишку боргу в сумі 233178,60 грн.

Оцінивши докази у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що наведене твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки сторони змін та доповнень до п.2.1 розділу 2 договору, яким встановлено розмір коштів замовника (відповідача), що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша, в сумі 399678,60 грн., не вносили; Розрахунку розміру коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш, який є додатком до договору № 12/07-і від 06.03.2007р. та узгоджується з п.2.1 розділу 2 договору, не змінювали.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконує і станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 213178,60 грн.

В спростування суми позову відповідач подав оригінали платіжних доручень на загальну суму 186500 грн., а саме: № 1820 від 15.10.2007р. на суму 30000 грн.; № 18828 від 16.10.2007р. на суму 20000 грн.; № 4823 від 15.07.2009р. на суму 116500 грн.; № 5126 від 30.09.2009р. на суму 20000 грн., та у письмових поясненнях у справі пояснив, що заборгованість відповідача перед позивачем не є простроченою та становить суму в розмірі 46678,60 грн. (213178,60 грн.-186500 грн.= 46678,60 грн.)

Однак, дослідженням оригіналів платіжних доручень в сукупності з іншими документальними доказами у справі судом апеляційної інстанції встановлено, що сума залучених коштів в частині 233178,60 грн., щодо якої сторонами встановлено графік оплати згідно з Графіком оплати коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш, (додаток № 2 до договору № 12/07-і від 06.03.2007р.) є різницею між сумою визначеною сторонами у п.2.1 розділу 2 договору (399678,60 грн.) та загальною сумою сплати у розмірі 166500 грн., здійсненою відповідачем за договором № 12/07-і від 06.03.2007р. у період з жовтня 2007р. по липень 2007р. згідно з платіжними дорученнями: № 1820 від 15.10.2007р. на суму 30000 грн., № 18828 від 16.10.2007р. на суму 20000 грн., № 4823 від 15.07.2009р. на суму 116500 грн. (399678,60 грн.- 166500 грн.= 233178,60 грн.). З’ясована обставина пояснює, чому у Графіку оплати коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш без дати і без номера, який є додатком № 2 до договору № 12/07-і від 06.03.2007р. і який, як пояснив відповідач та підтвердив позивач, вони склали після укладення договору та на заміну попереднього Графіка, сторони встановили періоди оплати коштів в загальній сумі 233178,60 грн. саме з 30.08.2007р. Вказана обставина також пояснює, чому із загальної суми коштів, зазначеній у Графіку, позивач заявив до стягнення лише 213178,60 грн. –оскільки в межах графіку відповідачем оплачено лише 20000 грн. згідно з платіжним дорученням № 5126 від 30.09.2009р. на суму 20000 грн. Відтак, на момент заявлення позову залишок несплачених коштів замовника СП ТзОВ "Авалон", що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша за договором № 12/07-і від 06.03.2007р., складає 213178,90 грн. Однак, виходячи з встановленого сторонами Графіку оплати коштів, на момент заявлення позову (17.02.2010р.) простроченою була лише сума у загальному розмірі 130900 грн. по термінах сплати з 30.09.2009р. до 30.01.2010р. Відтак, решта коштів в сумі 82278,60 грн. ще не була боргом (періоди сплати: до 30.02.2010р. –28000 грн., до 30.03.2010р. –27139,3 грн., до 30.04.2010р. –27139,3 грн.). А отже, на момент заявлення позову сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем становила 130900 грн., а строк сплати 82278,60 грн. ще не настав. Наведеного судом першої інстанції з’ясовано та враховано не було. Відтак, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 213178,60 грн., що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України (435-15) передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Відповідач умов укладеного сторонами договору належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем частково доведено обставини, на які він посилався. Доведена заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню в судовому порядку у даній справі становить 130900 грн., в решті суми позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України розподіляються пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, у ньому викладених, дійсним обставинам справи, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.

Тому керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

1.Апеляційну скаргу Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", м.Івано-Франківськ, задоволити частково.

2.Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2010р. у справі № П-14/30 в частині стягнення з Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", м.Івано-Франківськ, 82278,60 грн. заборгованості, відшкодування судових витрат у розмірі 822,79 грн. сплаченого державного мита та 91 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 82278,60 грн. заборгованості - відмовити.

3.Залишити без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2010р. у справі № П-14/30 в частині стягнення з Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон", (м.Івано-Франківськ, вул.Короля Данила, 16В (м.Івано-Франківськ, вул.Левинського,3А), р/р 26002300012712 в ІФФАКБ "Прикарпаття", МФО 336310, код ЄДРПОУ 31523962):

- 130900 грн. заборгованості на користь Відділу капітального будівництва Калуської міської ради (м.Калуш, м-н Шептицького,2, код ЄДРПОУ 23800482, р/р 31510931700015 у Головному управлінні державного казначейства України в Івано-Франківській області,, МФО 836014, код 20568961).

- 1309 грн. державного мита в дохід державного бюджету (отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31113095700002, код платежу 22090200).

- 145 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Форанківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31216259700002, код платежу 22050000).

4.постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.