ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді – Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець від 14.07.2010р.
на рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010р.
у справі № 11/85
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець
про стягнення 37433,39грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Куксов В.Г. - представник
від відповідача: Войтович О.В.- представник
Сторонам роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
В судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено перерву до 16.09.2010р.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.07.2010р. у справі №11/85 (суддя Сало І.А.) позов задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік"33956,00грн. основного боргу, 4721,67 грн. інфляційних втрат та 1430,27грн. річних, 402,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Львівської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та не врахував, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат.
Крім цього, скаржником подано клопотання від 14.09.2010р. (вх.№9575 від 14.09.2010р.) про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке колегією суддів відхилено через необґрунтованість та недоцільність.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№9555 від 14.09.2010р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехнік"та його представник у судових засіданнях 14.09.2010р. та 16.09.2010р. спростовував доводи скаржника та зазначав про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв’язку з чим просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010р. у справі №11/85 слід частково змінити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехнік"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"24.12.2007р. було укладено угоду № 32/7 відповідно до п. 1.1. якої Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи: улаштування теплої підлоги, гарячого та холодного водопостачання, каналізації під ключ на об'єкті СПА, що
знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Суховоля, 63.
У п. 1.2. угоди № 32/7 сторони погодили загальну вартість робіт, яка складає 70000,00 грн. Ціна є динамічною, та може змінюватись в залежності від об'єму робіт.
Крім того, 21.05.2008 р. між тими ж сторонами було укладено угоду № 006/08 відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи: монтаж і випробовування пожежного водопроводу.
Відповідно до п. 1.2. угоди № 006/08 загальна вартість робіт складає 5 000,00 грн.
28.05.2008 р. до угоди № 006/08 було укладено додаткову угоду №1, предметом якого були додаткові роботи які не ввійшли в основний договір, а саме: улаштування системи пожежогасіння в саунах. Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1, вартість робіт по даній угоді становить 89 01,00 грн.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до 875 ЦК України (435-15)
за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі .
У ст. 897 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Відповідно до п. 4.1. угоди № 32/7 та угоди № 006/08 оплати виконаних робіт здійснюється Замовником щомісячно по акту здачі-приймання виконаних робіт ф. № 2 не пізніше 5-ти днів з дня підписання.
Виконання умов вищезазначених угод, підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. на суму 44 997,00 грн.; за лютий 2008 р. на суму 89 792,00 грн. за березень 2008 р. на суму 18 771,00 грн., за червень 2008 р. на суму 5 000,00 грн. та за червень 2008 р. на суму 8 896,00 грн., підписаним сторонами у справі без жодних зауважень. (а.с.7-10,13-15,18-20,21,24).
Однак, внаслідок систематичного невиконання відповідачем своєчасно та у повному обсязі договірних зобов’язань по оплаті виконаних підрядних робіт, утворилася заборгованість, яка станом на час подання позову становила 33956,00грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своїх обов'язків за Договором повністю не виконав, заборгованість в сумі 33956,00грн. є документально підтверджена, а отже стягнена місцевим господарським судом правомірно.
Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведену норму, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних. Однак, місцевим господарським судом не перевірено правильності розрахунків інфляційних втрат, у зв’язку з чим стягнено з відповідача більшу суму. Враховуючи розрахунок інфляційних втрат, який проведено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, до стягнення підлягає 4398,96грн. інфляційних втрат, а тому в цій частині рішення господарського суду Львівської області слід змінити.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи скаржника про невірний розрахунок позивачем інфляційних витрат колегія суддів вважає обґрунтованими, а тому в цій частині рішення слід частково змінити. Натомість в решті рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Щодо доводів скаржника про безпідставне відхилення господарським судом Львівської області клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, то колегія суддів вважає такі доводи скаржника безпідставними, оскільки проведення такої експертизи на даний момент не буде мати будь-якого значення для вирішення справи по суті, так як на момент підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, такі акти підписані без застережень, а при проведенні експертизи, експерт зможе встановити стан системи водопостачання на день проведення такої експертизи.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року у справі №11/85 змінити в частині стягнення інфляційних втрат і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік"4398,96грн. інфляційних втрат. В стягненні решти заявленої суми інфляційних втрат –відмовити. В решті рішення залишити без змін.
3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
4. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
Гнатюк Г.М.
Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
|