5/01-08/1414 Про передачу матеріалів справи за підсудністю до іншого господарського суду - 09.09.2010 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький

на ухвалу господарського суду Хмельницької області

від "14" червня 2010 р. у справі № 5/01-08/1414 (головуючий суддя Грамчук І.В.

судді: Смаровоз М.В.

Гладюк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м.Київ

про визнання недійсним договору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.06.2010 р. у справі №5/01-08/1414 позовні матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ про визнання недійсним договору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008 р. передано за підсудністю до господарського суду м. Києва. ( а. с. 1)

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт та направити справу №5/01-08/1414 на розгляд до господарського суду Хмельницької області для розгляду спору по суті (а. с. 4,5).

Мотивуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" вказує, що ухвала господарського суду від 14.06.2010р. винесена з порушенням норм процесуального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що:

- помилковим є висновок суду першої інстанції, що територіальна підсудність визначена заявником в порядку ч.3 ст. 15 ГПК України;

- відповідно до ч.1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо;

- станом на 07.06.2010р.( на день пред'явлення позову) позивач у справі є зобов'язаною стороною спірного кредитного договору, в силу пунктів 3.3.5.-3.3.6 та 3.3.11 якого має певне коло зобов'язань і відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України зобов'язаний повернути отримані ним за Кредитним договором кошти.

- судом першої інстанції не взято до уваги викладену у Постанові ВГСУ України №20/298 від 19.02.2009 (rs3086439) . аналогічну правову позицію щодо правил застосування ч.1 ст. 15 ГПК України відносно визначення підсудності за місцезнаходженням Позичальника до спорів між сторонами Кредитного договору.

Представник Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив і правом направлення відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Судовою колегією враховуються наведені у ст. 101 ГПК України приписи про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зважаючи на які, нез"явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010р., не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в засіданні суду просить оскаржену ухвалу скасувати з підстав, викладених у апеляційній скарзі, а справу №5/01-08/1414 направити на розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскарженого судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви від 07.06.2010р. №124 - 10/юв ТОВ "Спецбудтранс" (повернутої судом м. Києва), долучених до справи апеляційним господарським судом, зазначене Товариство у червні 2010р., звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" ( м. Київ) про визнання недійсним договору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008р.

Згідно змісту даної позовної заяви підсудність позивач визначив в порядку ч.1 ст. 15 ГПК України.

Як зазначалось вище, 14 червня 2010р. ухвалою, що оскаржується, господарський суд Хмельницької області передав справу №5/01-08/1414 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Дана ухвала мотивована посиланням на ч.1 ст. 15 ГПК України, згідно якої, зокрема, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом з місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як :передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо, та на ту обставину, що позивачем визначено відповідача - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (м.Київ), який за спірним правочином зобов'язався надати Позичальнику кредит.

Під підсудністю спорів господарським судам, визначеною у статтях 13- 16 Господарського процесуального кодексу України слід розуміти розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України усі справи, підвідомчі господарським судам, розглядають у першій інстанції місцеві господарські суди (господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за предметними та територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначено статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, поряд з якою встановлена виключна підсудність справ статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Слід зазначити, що в даному випадку місцевий господарський суд, визначаючись щодо територіальної підcудності спору відповідно до ч.1 ст. 15 ГПК України повинен був зробити аналіз договірних зобов'язань сторін з урахуванням положень ст.ст. 509, 510, 538 ЦК України та зробити висновок про те, яка саме зі сторін зобов'язана за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, визначити, чи мають обидві сторони зобов'язання та на підставі наведеного дійти певного висновку щодо територіальної підсудності.

Як вбачається зі змісту договору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008р. АКБ "Укрсоцбанк" зобов'язаний був надати позивачеві у даній справі 800 000 грн. кредиту (а.с.20-24)

Банком зобов'язання по наданню кредиту були виконані, про що свідчить наданий позивачем суду апеляційної інстанції витяг з особового рахунку позивача №26004880198431 (а.с. 40 - 41).

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що на день пред'явлення позову позивач є зобов'язаною стороною спірного кредитного договору, оскільки в силу положень кредитного договору повинен:

- погашати кредитору кредит (п.3.3.5);

- сплачувати кредитору проценти та комісії в установлені договором строки (п.3.3.6);

- сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) у строк, встановлений у цьому договорі (п.3.3.7);

- у разі пролонгації договору, сплачувати кредитору проценти в розмірі, встановленому пунктом 2.1 договору (п.3.3.8);

- надавати банку фінансову інформацію (п.3.3.11), тощо.

У даному випадку суд першої інстанції не визначив, чи має позивач зобов'язання за договором здійснити на користь другої особи певні дії та чи виконав власні зобов'язання банк, внаслідок чого необґрунтовано дійшов висновку, що спір підлягає розгляду у господарському суді м. Києва.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України : від 04.11.2009р. у справі №6/15 та від 19.02.2009р. у справі №20/298.

Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 14.06.2010р. у справі №5/01-08/1414 - скасуванню з направленням справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький задовольнити.