11/566 Про повернення орендованого майна та зобов'язання підписати акт про повернення майна з підстав закінчення строку оренди - 07.09.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.02.2010 р. у справі № 11/566 позов ФДМУ до ТОВ "Промінь Плюс", третя особа Міністерство аграрної політики України про повернення майна та зобов’язання вчинити дії задоволений .

Не погоджуючись з рішенням, відповідач до Київського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник відповідача, третьої особи двічі в судове засідання не з’явилися. Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання ухвали суду з зазначенням місця, дати та часу слухання справи, вимоги ст. 102 ГПК України колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 10.10.2003 між Фондом державного майна України (орендодавець) та ТОВ "Промінь-Плюс" (орендар) укладено договір оренди № 752, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 16. Договір діє з 10.10.2003 до 10.10.2009 строком на шість років

10.10.2003 за актом приймання-передачі в оренду окремого індивідуально визначеного майна, підписаним сторонами та затвердженим Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України відповідач прийняв в користування будівлю склад-модуль, свердловину, огорожу 70м., ворота металеві запасні ( а.с.16).

Відповідно до ст. ст. 525- 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся з позовом про повернення майна, мотивуючи вимоги тим, що згідно акту контрольного обстеження приміщень, складеного робочою групою працівників ФДМУ встановлено, що станом на 06.10.09 об’єкти, передані за договором оренди не використовуються, ознак господарської діяльності на території орендованих об’єктів не виявлено. В зв’язку з закінченням строку дії договору оренди 10.10.09 відповідач повинен повернути майно, в зв’язку з чим відповідачу направлено повідомлення щодо направлення уповноваженої особи/осіб, проте відповідач двічі проігнорував повідомлення, представники для складання акта приймання-передачі не направив.

Господарський суд зобов’язав відповідача повернути майно з підписанням відповідного акту. Виходячи з того, що дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, тому у відповідача відсутні підстави в подальшому користуватися майном та виникає обов’язок його повернення по акту.

Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу на те, що ухвал господарського суду про порушення провадження та відкладення справи на іншу дату не отримував, не отримував й позовної заяви та листів на які посилається позивач в своєму позові. Крім того, позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ст. 57 ГПК України, оскільки адреса, де за договором оренди відповідач орендує свердловину не має жодної будівлі для отримання поштової кореспонденції, отже відповідач не мав можливості надати заперечення стосовно заявлених позовних вимог, справа розглянута в його відсутність. Також зазначає, що після закінчення строку дії договору, продовжує користуватися майном, листів від позивача щодо заперечень використовувати орендоване майно після закінчення строку дії договору або відсутність намірів в пролонгації його дії не отримував, тому вважає що строк дії договору продовжений на той саме строк .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права, в зв’язку з наступним.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважаться належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (v1228600-06) ).

Так матеріали справи свідчать, що господарський суд здійснив всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки неодноразово розгляд справи відкладався, процесуальні документи направлялися за всіма відомими адресами: вул. Червоноармійська 143/2 вказаної у позові, листі Держкому з питань регуляторної політики та підприємництва та свідоцтві про державну реєстрацію відповідача (Серія А01 №158251) ; вул. Заньковецької 5/2/Городець кого 17/1 кв.6 зазначену відповідачем в договорі оренди; вул. Кудрявської 16 – де знаходиться орендоване майно; бул Шевченка 35.

Однак, поштова кореспонденція була повернута відділенням поштового зв’язку з відмітками про те, що відповідач за зазначеними адресами або не знаходиться, або не розшуканий, не зареєстрований.

В той же час, судова колегія звертає увагу, що після прийняття господарським судом рішення, представник відповідача звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, в довіреності представника зазначена адреса вул. Червоноармійська 143/2 за якою надсилалися ухвала про порушення провадження у справи та копія рішення господарського суду, однак повернуті з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Це дає підстави вважати, що відповідач зловживає належними процесуальними правами.

По суті рішення.

Згідно ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, позивач направив на можливі адреси відповідача факсограму та листа про проведення інвентаризації та оцінки майна, відповідно до п.2.4 договору оренди, чим виразів відсутність намірів продовжувати дію укладеного договору оренди. Тому, у відповідача відсутні підстави використовувати майно й вважати, що строк дії договору оренди продовжений на той саме строк.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги на рішення господарського суду, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству