25/397-33/182 Про стягнення заборгованості за договором уступки права вимоги - 18.08.2010 Прийняття

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2008 року касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2008 року у справі №25/397 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.04.2010. у справі №25/397-33/182 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача основну заборгованість в розмірі 84924 (вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 849 (вісімсот сорок дев’ять) грн. 25 коп. та 40 (сорок) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення збитків в розмірі 57019,30 грн., трьох процентів річних в розмірі 14874,58 грн., інфляційних втрат в розмірі 89196,53 грн. та витрат на послуги адвоката відмовити.

Згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) ВАТ АБ "Укргазпромбанк" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" (копія Свідоцтва у справі).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПАТ "Укргазпромбанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №25/397-33/182 від 26.04.2010, прийнявши нове рішення, у повному обсязі відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що при новому розгляді справи суд першої інстанції не виконав вказівок Вищого господарського суду, зокрема, не встановив момент ліквідації Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз", наслідки процедури ліквідації даного підприємства.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду м. Києва у справі №25/397-33/182 від 26.04.2010 законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

04.01.1998 року між Акціонерним банком "Укргазпромбанк" (відповідачем) та Українсько. Зовнішньоекономічно. Нафтогазово. корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" (надалі - Корпорація "Укрзарубіжнафтогаз" був укладений договір №212 на розрахунково-касове обслуговування в іноземній валюті, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту рахунок 3 2600.6.02122 у додатково погоджених між сторонами договору іноземних валютах (вільно конвертованій, країн СНД, інших країн) для розрахунків при здійсненні операцій, визначених законодавством України та нормативними акрами Національного банку України.

В межах виконання цього договору відповідачем у травні 2002 року були перераховані валютні кошти в розмірі 17613,00 доларів США, куплені за заявою Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз", на користь ТОВ "Газкомплектімпекс" (Росія).

В зв’язку з наявністю повідомлень про те, що Газ промбанк (Росія) вважав ці кошти перерахованими помилково, кошти в сумі 17503,00 доларів США було повернено на коррахунок відповідача, як перераховані помилково.

Про зазначені обставини відповідачем було повідомлено Корпорацію "Укрзарубіжнафтогаз" листом №37921/300 від 22.07.2002 року, в якому зазначалося про необхідність надати певні розпорядження про подальші дії банку з сумою в іноземній валюті.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (435-15) від 16.01.2003 встановлено, що Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу (435-15) застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між позивачем та Корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз", а також між зазначеною корпорацією та відповідачем, виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , а саме 04.01.1998 року та 14.06.2001 року, отже до правовідносин щодо виконання відповідачем зобов’язання по поверненню помилково перерахованих коштів та щодо передачі права вимоги повинні застосовуватися норми Цивільного кодексу УРСР (1540-06) від 08.07.1963 (надалі – ЦК УРСР (1540-06) ).

У відповідності до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В результаті повернення відповідачу грошових коштів в сумі 17503,00 долари США, перерахованих ним на користь ТОВ "Газкомплектімпекс" (Росія), які визнані помилково перерахованими, у відповідача виникло зобов’язання перед Корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" щодо перерахування вказаних коштів на рахунок цієї корпорації. Боржником по вказаному зобов’язанню є відповідач, а кредитором - Корпорація "Укрзарубіжнафтогаз".

Згідно із ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вказані положення законодавства, за основним договором відповідач (боржник) зобов’язаний був належним чином виконати зобов’язання, а саме перерахувати кошти в сумі 17503,00 доларів США, на користь кредитора за основним договором - Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз".

14.06.2002 року між Корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (позивачем) було укладено договір уступки вимоги №2603/1-О-2002.

Відповідно до п.1.1. договору уступки вимоги №2603/1-О-2002 від 14.06.2002 року кредитор передає, а набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов’язань, в частині, обумовленій цим договором, що виникли за договором від 04.01.98 №212 на розрахунково-касове обслуговування, укладеним між Корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" та ВАТ "Акціонерний банк "Укргазпромбанк"(відповідачем), далі –боржник.

Відповідно до п. 2.2. договору уступки вимоги № 2603/1-О-2002 від 14.06.2002 року кредитор відповідає перед набувачем за недійсність переданої йому вимоги, при цьому, дійсною вимогою вважається вимога по зобов’язанню з повернення помилково перерахованих коштів, яке виникло по договору від 04.01.98 на розрахунково-касове обслуговування між кредитором та боржником, набрало юридичної сили і не припинилося до моменту підписання даного договору, але не відповідає за невиконання цієї вимоги.

Відповідно до п. 5.3. договору уступки вимоги №2603/1-О-2002 від 14.06.2002 року кредитор зобов’язується повідомляти набувачу про виникнення будь-яких обставин чи отримання будь-якої інформації, що стосується виконання боржником своїх зобов’язань, право вимоги виконання яких передано за цим договором.

В матеріалах справи міститься Наказ №17 від 14.09.2001 Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз", в якому йдеться про створення ліквідаційної комісії зазначеної корпорації на підставі рішення Зборів учасників від 14.08.2001 про ліквідацію Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз".

У відповідності до ст. 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ наданого Головним управлінням статистики у м. Києві Корпорація "Укрзарубіжнафтогаз" була виключена з бази ЄДРПОУ 18.06.2002 року.

Разом з цим, згідно листів РДА Подільського району ум. Києві, які залучені до матеріалів справи, а також, як вбачається з довідки статистики, Корпорація "Укрзарубіжнафтогаз" була ліквідована з 07.06.2002 року на підставі повідомлення Подільської РДА у м. Києві від 07.06.2010, тобто до моменту укладенні договору уступки права вимоги.

Вказане підтверджується також повідомленням про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, в якому зазначено, що скасування державної реєстрації Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз" відбулося 07.06.2002 року на підставі протоколу №1-2001 від 14.08.2001 року за заявою власників.

У відповідності до ст. 25 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення угоди про уступку права вимоги, правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Згідно ст. 8 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, що діяла на момент укладення договору про уступку права вимоги) скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

З аналізу вищенаведеного випливає висновок, що на момент ліквідації Корпорації "Укрзарубіжнафтогаз" чинне законодавство передбачало, що внесенню відомостей в державний реєстр передує факт скасування державної реєстрації юридичної особи, який і позбавляє юридичну особу даного статусу.

З наведеного випливає висновок, що вже станом на 07.06.2002 року Корпорація "Укрзарубіжнафтогаз" була позбавлена статусу юридичної особи, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї, як у юридичної особи, необхідного обсягу правоздатності, а тому не мала права 14.06.2002 року укладати з позивачем договір про уступку права вимоги.

Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають (ст. 44 ЦК УРСР).

Неправоздатна особа не може вчиняти дій, направлених набуття, встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків, зокрема, укладати угоди та підписувати їх, у т.ч. уповноважувати інших осіб від свого імені підписувати угоди.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Оскільки договір уступки вимоги №2603/1-О-2002 від 14.06.2002 року був укладений між позивачем та Корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" після втрати останньою статусу юридичної особи, підписаний ліквідатором даного підприємства вже після завершення процедури ліквідації, колегія суддів дійшла висновку, що даний договір був укладений всупереч положенням законодавства, що діяло на момент укладення договору, а тому підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення на підставі ст. 48 ЦК УРСР, відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України.

Так як договір не був виконаним, правові наслідки визнання недійсною угоди до вказаних правовідносин не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 84924,56 грн. були задоволені судом першої інстанції неправомірно і рішення господарського суду м. Києва в цій частині підлягає скасуванню.

Також, представник позивача просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 57 019,30 грн. обґрунтовуючи це тим, що якби грошові кошти було своєчасно повернуто відповідачем та покладено на банківський рахунок, то за весь час прострочення позивач отримав би дохід у середньому розмірі 11,5 % річних та 3% річних у розмірі 14 874,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 89196,53 грн.

Суд першої інстанції встановив, що позивач нараховував збитки, 3% річних та інфляційні витрати з 2002 року по 2008 рік, тобто зі спливом строку позовної давності, і в зв’язку з цим відмовив у цій частині в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з того, що договір уступки вимоги №2603/1-О-2002 є недійсним з моменту його укладення і в зв’язку з цим відсутнє право вимоги основного зобов’язання, підстави для нарахування інфляційних та 3% річних також відсутні. Тому, колегія суддів вважає, що відмовляючи у позові з підстав пропуску строків позовної давності, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до п. 4 ст. 104 ГПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 57 019,30 грн., 3% річних у розмірі 14 874,58 грн. та інфляційних витрат в розмірі 89 196,53 грн. з підстав пропуску строків позовної давності також підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, а рішення господарського суду міста Києва у справі №25/397-33/182 від 26.04.2010 має бути скасоване.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №25/397-33/182 від 26.04.2010 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Визнати договір уступки вимоги №2603/1-О-2002 від 14.06.2002, укладений між Українською зовнішньоекономічною нафтогазовою корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" та Приватним підприємцем ОСОБА_3 недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 у філії "Розрахунковий центр"КБ "Приватбанк"в м. Києві, МФО 320649, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 13; код ЄДРПОУ 24262992) 1232 (одну тисячу двісті тридцять дві) грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.