Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури (на підставі розпорядження голови суду від 22.06.2010 р. № 172)

суддів Л.І. Бойко, Т.А. Величко (на підставі розпорядження голови суду від 05.07.2010 р. № 180)

при секретарі судового засідання: А.Ф. Берлінській

за участю представників сторін:

від кредитора —В.С. Чабанюк

від боржника та ліквідатора —не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р.

у справі № 14/51/09

кредитор: Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медфарм плюс"

ліквідатор: арбітражний керуючий Костін С.О.

про визнання кредиторських вимог в сумі 612476,99 грн. у справі про банкрутство ТОВ "Медфарм плюс"

У січні 2009 року ТОВ "Медфарм плюс" звернулось до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2009 р. ТОВ "Медфарм плюс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, Костіна С.О. призначено ліквідатором боржника.

15.06.2009 р. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 600040,87 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 р. затверджено реєстр кредиторів на загальну суму 144998,03 грн., розгляд грошових вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва відкладено.

07.07.2009 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва уточнило розмір поточних кредиторських вимог, який склав 612476,99 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2009 р. визнано грошові вимоги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на суму 600040,87 грн. —четверта черга, 12436,12 грн. —шоста черга.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.09.2009 р. скасовано, грошові вимоги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва залишені без розгляду та вважаються погашеними.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 р. постанову суду апеляційної інстанції від 13.10.2009 р. та ухвалу суду першої інстанції від 01.09.2009 р. скасовано. Справа в частині кредиторських вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлена на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р. відмовлено ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог в сумі 612476,99 грн. з мотивів пропуску нею місячного строку на заявлення своїх претензій до боржника, який є присічним відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з даною ухвалою, 28.05.2010 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи; порушення і неправильне застосування норм матеріального права.

Одночасно скаржник заявив клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.06.2010 р.

ТОВ "Медфарм плюс" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Заслухавши доводи представника кредитора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство подана ТОВ "Медфарм Плюс", відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника —юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою). За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Чинне законодавство про банкрутство пов'язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст.51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.

Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч.4 ст. 150 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні буди перевірені у встановленому законодавством порядку.

В зв'язку з неспроможністю та нерентабельністю підприємства, зборами засновників ТОВ "Медфарм плюс" 27.10.2008 року прийнято рішення про ліквідацію, 28.10.2008 року створена ліквідаційна комісія, 06.11.2008 року надруковано оголошення про ліквідацію товариства.

Ліквідаційною комісією встановлено, що вартість майна ТОВ "Медфарм Плюс" недостатня для задоволення вимог кредиторів, тому на виконання вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" остання звернулась до господарського суду.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2009р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Костіна С.О., який розмістив відповідне оголошення в газеті "Голос України" №64(5464) від 09.04.2009 р.

Як свідчать матеріали справи, за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, станом на 12.06.09р. у ТОВ "Медфарм плюс" виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 612 476,99 грн., з яких: 501 616 грн. податок на прибуток, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0000432301/0 від 27.05.09р., 4029 грн. –податок на додану вартість, що підтверджується податковим повідомлення-рішенням №0000442301/0 від 27.05.09р., 94395,87 грн. –податок з доходів фізичних осіб з зарплати найманих працівників, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №00001461702/0 від 22.05.09р. та 12436,12 грн. пеня. Зазначені податкові повідомлення-рішення, в зв`язку з неможливістю вручення їх боржникові, розміщено на дошці податкових оголошень.

15.06.09р. до суду надійшла заява ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 600040,87 грн.

06.07.09р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подано заяву про уточнення кредиторських вимог. Кредитор просить визнати поточні грошові вимоги в сумі 612 476,99 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва відмовлено у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог в сумі 612476,99 грн. з мотивів пропуску нею місячного строку на заявлення своїх претензій до боржника, який є присічним відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника банкрутом;

правові наслідки пропуску встановленого строку на заявлення вимог до банкрута визначені у ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, положення якої передбачають, що вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, —не розглядаються і вважаються погашеними.

Як свідчать матеріали справи, в газеті "Голос України"№64/5464 від 09.04.09р. опубліковано оголошення про визнання ТОВ "Медфарм плюс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

Однак, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулась до суду з заявою про грошові вимоги до боржника лише 15.06.2009 р., тобто з пропуском місячного строку, встановленого на її подання.

Отже, ухвала суду винесена на підставі повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, оцінки доказів у їх сукупності, та вірного застосування до спірних відносин норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, суд

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р. у справі № 14/51/09-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.