Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Трускавецький В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) "РКС"від 16.06.2010р. № 118

на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2010 р.

у справі № 18/58

за позовом Комунального підприємства (далі КП) "Рівнерайкомуненергія", смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області

до відповідача ПП "РКС", м. Рівне

про стягнення 27 060 грн.

за участю представників:

від позивача –Романович І.В. –представник (за дов. № 01-10/43 від 25.01.2010 р.);

від відповідача –не з’явився.

постанова оформлена і підписана 08.10.2010 р.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.05.2010 р. у справі № 18/58, суддя Гудак А.В., позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПП "РКС"на користь КП "Рівнерайкомуненергія"основний борг в сумі 27 060 грн., державне мито в сумі 270,60 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване зокрема тим, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по договору № 43/01-10 від 01.12.2009 р. технічного обслуговування котельні (із змінами та доповненнями) в частині повної оплати вартості наданих послуг у встановлені строки, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 27 060 грн., які підлягають стягненню; доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не подано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП "РКС", відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2010 р. у справі № 18/58 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у сумі 10 грн.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги те, що відповідно до Акту прийому-передачі документів від 22.01.2010 р. на підставі договору відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 18.08.2009 р. ПП "РКС", як первинний власник, передав, а Державна іпотечна установа, як новий власник, прийняв документи, які посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна. За таких обставин, як зазначає скаржник, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ПП "РКС"не було споживачем житлово-комунальних послуг в будинку № 7 по вул. Жовтневій в смт. Зоря Рівненського району, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення 27 050 грн. коштів за технічне обслуговування котельні в лютому 2010 року є необґрунтованими.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення без участі представника ПП "РКС", при цьому не взяв до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, порушивши таким чином норми ст. 4-3 ГПК України.

04.08.2010 р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача (телеграмою) про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю через хворобу забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 06.07.2010 р. участь представників сторін обов’язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі, навів свої доводи та міркування з питань, які виникли під час розгляду справи, просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2010 р. у справі № 18/58 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав його правомірності та обґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

КП "Рівнерайкомуненергія"звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ПП "РКС"про стягнення з нього 27 060 грн. основного боргу та судових витрат.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009 року між ПП "РКС"(Замовник) та КП "Рівнерайкомуненергія" (Виконавець) був укладений договір № 43/01-10 технічного обслуговування котельні (далі Договір) (а.с. 3-4).

Предметом цього договору є технічне обслуговування Виконавцем дахової котельні на час проведення пусконалагоджувальних робіт Замовника за адресою: Рівненський район, смт. Зоря, вул.Жовтнева,7.

Відповідно до п. 3.4. Договору при передачі котельні складається в двох примірниках акт приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії та є невід’ємною частиною Договору.

07.12.2009 р. між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі, за яким відповідач передав, а позивач прийняв на технічне обслуговування дахову котельню, що розташована за адресою: Рівненський район, Рівненської області, с. Зоря, вул.Жовтнева,7 (а.с. 6).

Згідно з Додатком № 1 до договору № 43/01-10 від 01.12.2009 р. розрахунок договірної ціни за технічне обслуговування дахової котельні в смт. Зоря з 07.12.2009 р. по 01.01.2010 р. становить 25 066 грн. (а.с.5).

Між сторонами 07.12.2009 р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору технічного обслуговування котельні № 43/01-10 від 01.12.2009 р., якою були внесені зміни в основний договір, зокрема: пункт 5.2 викладено у наступній редакції: "Розмір оплати, що здійснює Замовник за технічне обслуговування котельні Виконавцем становить: 25 066,00 грн. в розрахунку за період з 07.12.2009 р. по 31.12.2009 р. включно технічного обслуговування котельні ( додаток № 1 до Договору); 30 282,00 грн. в розрахунку за повний календарний місяць технічного обслуговування котельні, починаючи з 01.01.2010 р. за умови його пролонгації (додаток № 2 до Договору)"; пункт 5.4 викладено у наступній редакції: "В перший місяць строку дії договору розрахунковим є період з 07.12.2009 р. по 31.12.2009 р. включно. Порядок внесення платежів авансовий: перший платіж - 50% розміру оплати передбаченого додатковим № 1 до договору протягом 3-х днів після підписання акту прийому-передачі котельні на технічне обслуговування, другий платіж - решта 50% розміру оплати до 20.12.2009 р. У разі пролонгації даного договору, починаючи з 01.01.2010 р. розрахунковим періодом є календарний місяць. Порядок внесення платежів авансовий: перший платіж –50 % протягом 3-х банківських днів поточного розрахункового місяця, другий платіж –решта 50 % розміру плати до 20 числа поточного розрахункового місяця"(а.с. 8).

Пункт 9.1. договору доповнено реченням наступного змісту: "Договір вважається пролонгованим на один календарний місяць, якщо за шість днів до закінчення строку дії договру не буде однієї із сторін письмово повідомлено про його припинення іншу сторону".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до неї додається в двох примірниках, по одному для кожної сторони розрахунок договірної ціни за технічне обслуговування дахової котельні в смт. Зоря за повний календарний місяць, починаючи з 01.01.2010 р., що є Додатком 2 до Договору.

Згідно з Додатком № 2 до договору договірна ціна за технічне обслуговування дахової котельні в смт.Зоря становить 30 282,00 грн. (а.с. 9).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок: 08.12.2009 р. за технічне обслуговування котельні за грудень 2009 року відповідачем сплачено –12 611,50 грн.; 21.12.2009 –12 611,50 грн. Всього сплачено: 25 223,00 грн., відтак переплата становить 157,00 грн. ( 25 223,00 грн. –25 066,00 грн.); за технічне обслуговування котельні за січень 2010 року сплачено відповідачем 05.01.2010 р. –15 141,00 грн.; 20.01.2010 р. - 14 974,00 грн. (а.с. 14-17). Всього сплачено: 30 125,00 грн. Відтак, залишок несплаченої відповідачем суми за надані позивачем в січні 2010 року послуги технічного обслуговування котельні становить 10,00 грн. (30 282,00 грн. - 157 грн.00 коп.= 30 115,00 грн.). Наявність боргу в сумі 10,00 грн. відповідачем не заперечується.

29.01.2010 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 43/01-10 від 01.12.2009 р., якою у зв’язку із зміною з 01.02.2010 р. розміру оплати, що здійснює Замовник за технічне обслуговування котельні Виконавцем внесено в основний договір наступні зміни та доповнення: Пункт 5.2. договору з внесеними змінами згідно Додаткової угоди № 1 від 07.12.2009 р. доповнено з нового рядка реченням наступного змісту: "27 050,00 грн. в розрахунку за повний календарний місяць технічного обслуговування котельні, починаючи з 01.02.2010 р. за умови його пролонгації ( додаток № 3 до договору) (а.с. 10).

Пункт 9.6 договору з внесеними змінами згідно Додаткової угоди № 1 від 07.12.2009 р. після слів "додаток 2 до договору"доповнено реченням наступного змісту: "_розрахунок договірної ціни за технічне обслуговування дахової котельні в смт. Зоря за повний календарний місяць, починаючи з 01.02.2010 р. - Додаток 3 до договору".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 до неї додається в двох примірниках, по одному для кожної сторони розрахунок договірної ціни за технічне обслуговування дахової котельні в смт.Зоря за повний календарний місяць, починаючи з 01.02.2010 р., що є Додатком 3 до Договору.

Згідно з Додатком № 3 до договору договірна ціна за технічне обслуговування дахової котельні в смт.Зоря становить 27 050, 00 грн. (а.с. 11).

Як зазначає позивач у позовній заяві, технічне обслуговування котельні позивач здійснював за період з 07.12.2009 р. по 28.02.2010 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2010 р. між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі, за яким позивач передав, а відповідач прийняв дахову котельню, що розташована за адресою: Рівненський район, Рівненської області, с. Зоря, вул. Жовтнева,7 (а.с. 7).

Однак, як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач не виконав умови договору № 43/01-10 від 01.12.2009 р. та додаткових угод до нього в частині оплати за технічне обслуговування котельні за лютий 2010 року в сумі 27 050,00 грн.

Відтак, сума основного боргу на час розгляду справи в суді першої інстанції, не спростована документальними доказами відповідачем, становить 27 060 грн. (27 050 грн. +10 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача. Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати на зазначену суму вартості наданих послуг або доказів на спростування суми боргу відповідачем не подано.

26.02.2010 р. відповідач під розписку отримав претензію від позивача з вимогою сплатити заборгованість по оплаті послуг за технічне обслуговування котельні в розмірі 27 050 грн. (а.с.12). Проте ця претензія була залишена відповідачем без реагування.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу, не спростована документальними доказами відповідачем, у відповідності до Договору технічного обслуговування котельні № 43/01-10 від 01.12.2009 р. становить 27 060 грн. (з урахуванням часткової проплати), яка підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задоволив позов про стягнення суми боргу в розмірі 27 060 грн. як обґрунтовано заявлений.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не взяті судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір № 43/01-10 від 01.12.2009 р. є підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) в розумінні ст. 11 ЦК України.

Порядок і спосіб надання послуг та оплати їх вартості сторони встановили в цьому договорі і відповідно його умови є обов’язковим для виконання учасниками господарського зобов’язання відповідно до вимог статей 173, 193 ГК України.

Як вбачається з Акту прийому-передачі від 05.03.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв дахову котельню, що розташована за адресою: Рівненський район, Рівненської області, с. Зоря, вул. Жовтнева,7, а відтак позовна вимога в частині стягнення 27 050 грн. плати за технічне обслуговування за лютий 2010 р., розмір якої був погоджений між сторонами, є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Покликання скаржника на укладення між відповідачем та Державною іпотечною установою договору відчуження майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 18.08.2009 р. не спростовує обов’язковості виконання ним умов договору № 43/01-10 від 01.12.2009 р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відкладав розгляд справи, зобов’язував неодноразово відповідача подати суду відзив, докази сплати (причини несплати) боргу. Проте, відповідач у судові засідання не з’являвся, вимог ухвал суду не виконував, а відтак суд першої інстанції підставно розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський

1. Залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2010 р. у справі № 18/58 без змін, апеляційну скаргу ПП "РКС"без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.