826/25782/15 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 27.02.2019 Прийняття

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2017р. (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. (судді - Сорочко Є.О., Межевич М.В., Земляна Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" про нікчемність договору банківського вкладу від 18.02.2015р. №011-28810-180215, укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015р. №813.

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу від 18.02.2015р. №011-28810-180215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладникам законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про нікчемність договору банківського вкладу від 18.02.2015р. №011-28810-180215, укладеного між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015 року №813.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу від 18.02.2015р. №011-28810-180215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2015р. між ОСОБА_1 та AT "Дельта банк" укладено Договір банківського вкладу №011-28810-180215 на 100 000 грн. зі сплатою 13% річних строком до 20.03.2015р. та відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до п. 1.2. Договору банківського вкладу №011-28810-180215 від 18.02.2015р., Банк приймає від Вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим Договором, грошові кошти в сумі 100 000 грн.

Згідно п. 1.1. Договору банківського вкладу №011-28810-180215 від 18.02.2015р., всі визначення в цьому Договорі вживаються у значенні, встановленому Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Відповідно до п. 5.5. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", затверджених Рішенням Ради Директорів AT "Дельта Банк" (протокол №14 від 20.03.2013р.) зі змінами та доповненнями, затвердженими Рішенням Ради Директорів AT "Дельта Банк" (протокол №1 від 14.01.2015р.) зарахування/внесення Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку чи в іншій банківській установі на території України, або готівкою через касу Банку, іншої банківської установи на території України чи касу відділення УДППЗ "Укрпошта" (якщо інше не передбачено умовами відповідного депозитного Продукту Банку та/або Договором банківського вкладу (депозиту) в день укладення Сторонами відповідного Договору банківського вкладу (депозиту) або протягом іншого строку, визначеного у відповідному Договорі банківського вкладу (депозиту) з урахуванням умов відповідного депозитного Продукту Банку.

18.02.2015р. на депозитний рахунок НОМЕР_2 з іншого власного поточного рахунку позивача було внесено 100 000 грн., що підтверджується випискою по угоді №011-28810-180215 від 18.02.2015р.

Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015р. року №71 в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015р. №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015р. №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

07.10.2015р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет розмістив оголошення для вкладників наступного змісту: "У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 08 жовтня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку".

Листом від 23.09.2015р. №8821/3339 відповідач повідомив позивача про нікчемність Договору банківського вкладу №011-28810-180215 від 18.02.2015р., укладеного між AT "Дельта Банк" та ОСОБА_1, згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; наголошено на тому, що відповідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У подальшому позивачу стало відомо, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" від 16.09.2015р. №813 було визнано нікчемними правочини згідно переліку, зокрема, зазначений вище договір банківського вкладу.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу відповідачем не надано доказів укладення між позивачем і банком договорів, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для неї законодавством чи внутрішніми документами банку, а також не наведено інших підстав, з яких вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.

Крім того, суди виходили з того, що для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В свою чергу, уповноваженою особою не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ Дельта Банк" укладено договори банківського вкладу, позивач в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому судами обґрунтовано прийнято рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду (оформлене наказом №813 від 16.09.2015р.), в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між Банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про нікчемність договору банківського вкладу від 18.02.2015 року №011-28810-180215, укладеного між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015р. №813 - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про нікчемність договору банківського вкладу від 18.02.2015 року №011-28810-180215, укладеного між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015 року №813, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.