СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
постанова
Іменем України
20 липня 2010 року
Справа № 2-29/2127-2010
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs12721341) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs10357107) )
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Антоненко Володимир Іванович, довіреність № б/н від 06.04.2010, Юдін Микола Миколайович (повноваження перевірені - керівник), паспорт НОМЕР_1 від 29.08.2007,
відповідача: Бойченко Антон Андрійович, довіреність № 213-Д від 15.03.2010,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 31.05.2010 у справі № 2-29/2127-2010
за позовом фермерського господарства "ЮНН" (вул. Садова, 25, с. Омелянівка, Нижньогірський р-н, 97121)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
про визнання недійсними рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "ЮНН" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання рішень засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, що оформлені протоколами № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010, недійсними.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 позов задоволено.
Визнано недійсними рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що оформлені протоколами № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд виходив з того, що висновки про порушення позивачем Правил (z0417-96) , зафіксовані в актах, на підставі яких прийняті спірні рішення, є безпідставними, оскільки споживач при відсутності актів про опломбування не несе відповідальності за цілісність пломб (відбитків їх тавр), якими опломбовано засоби обліку. Суд також вказує, що відповідачем не надано на підтвердження факту порушення доказів проведення експертизи, як того вимагає пункт 3.1 Методики (z0782-06) .
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В апеляційній скарзі її заявник вказує, що акти про опломбування пломбами державного повірника не оформляються, оскільки такі пломби встановлюються на засоби обліку та наносяться відтиски тавр територіальним органом Держспоживстандарту, інформація про які вноситься в паспорт розрахункового засобу, який є власністю споживача.
Що стосується пломб енергопостачальної організації, то відповідач вважає, що акти-наряди відповідають вимогам, які встановлені пунктом 3.17 Правил (z0417-96) до актів про опломбування. Відповідач також зазначає, що діючим законодавством України не визначена певна типова або примірна форма такого акта.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач в заперечення на доводи відповідача про те, що надані акти-наряди є актами опломбування, вказує на їх безпідставність, оскільки такі акти-наряди фіксують лише дані прибору обліку на момент його технічної перевірки. При цьому позивач звертає увагу судової колегії на те, що вказані акти підписані ОСОБА_1, який на день підписання цих актів-нарядів був звільнений.
Крім того, позивач зазначає на те, що порушення, встановлено актом № 106637 від 12.03.2010, не знайшло свого підтвердження на засіданні комісії, за результатами якої оформлено протокол № 5101 від 22.03.2010.
У судовому засіданні –20.07.2010 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Фермерське господарство "ЮНН" є споживачем електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії за № 175 від 30.04.2006, укладеного з відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (а. с. 12).
Відповідно до додатку № 3.1 (а. с. 16) та додаткової угоди до вказаного договору (а. с. 21) до переліку об’єктів, за якими здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію, входять зернотік та холодильник, розташовані в с. Емельянівка.
10.03.2010 представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" проведена перевірка зернотоку (ЗТП-81), розташованого в с. Емельянівка, за результатами якої складений акт № 106633 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) шляхом фальсифікації пломб держповерітеля та пломби електропостачальної організації (а. с. 23).
У вказаному акті зафіксовано, що в якості представника споживача при перевірці був присутній відповідальний за електрогосподарство фермерського господарства "ЮНН" - ОСОБА_1 Акт перевірки підписаний ОСОБА_1 без заперечень.
У письмових поясненнях (а. с. 77) позивач вказує, що ОСОБА_1 є неналежним представником споживача, оскільки він був звільнений з посади старшого електрика фермерського господарства "ЮНН" 12.10.2008.
На підтвердження даного факту позивачем надані: довідка фермерського господарства "ЮНН" за підписом керівника та головного бухгалтера, наказ № 18 від 01.07.2006 про прийняття ОСОБА_1 на роботу, трудовий договір від 01.07.2006, заява ОСОБА_1 про прийняття на роботу, наказ № 18-ОК від 12.10.2008 про звільнення ОСОБА_1 з 12.10.2008, заява ОСОБА_1 про звільнення з роботи, витяг з книги реєстрації номерів та дат наказів про прийняття/звільнення з роботи, витяг з трудової книги ОСОБА_1 та письмові пояснення останнього щодо обставин підписання ним акта № 106633 від 10.03.2010 (а. с. 68, 123 –135).
На підставі зазначеного акта комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) прийнято рішення про визначення вартості необлікованої електричної енергії за період з 10.09.2009 по 10.03.2010 в розмірі 50 689, 24 грн. Вказане рішення оформлено протоколом за № 5102 від 22.03.2010 (а. с.24).
Для оплати нарахованої суми відкритим акціонерним товариством "Крименерго" виставлено рахунок (а. с. 26).
Крім того, 12.03.2010 представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в присутності керівника фермерського господарства "ЮНН" - Юдіна М.М. проведена перевірка холодильника, розташованого в с. Емельянівка, за результатами якої складений акт про порушення Правил користування електричною енергією за № 106637 (а. с. 29).
У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) шляхом фальсифікації пломб держповерітеля.
Зазначений акт підписаний представником споживача - Юдіним М.М. без заперечень.
На підставі зазначеного акта комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято рішення про визначення вартості не облікованої електричної енергії за період з 20.10.2008 по 12.03.2010 в розмірі 340 952,03 грн. Вказане рішення оформлено протоколом за № 5101 від 22.03.2010 (а. с. 30).
Для оплати нарахованої суми відкритим акціонерним товариством "Крименерго" виставлено рахунок (а. с. 32).
На засіданнях комісії представник споживача не був присутній. Про дату їх проведення повідомлений ОСОБА_1, про що свідчить підпис останнього на листі-повідомленні (а. с. 62).
На підтвердження факту опломбування та передачі на відповідальне зберігання електролічильників, приборів та пломб відповідачем надано акти-наряди (а. с. 63, 64), які підписані представником споживача –ОСОБА_1
Не погодившись з прийнятими рішеннями комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , фермерське господарство "ЮНН" звернулося до суду з позовом про визнання їх недійними.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу (436-15) , зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , при цьому відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (436-15) . Тому спеціальні норми Господарського кодексу України (436-15) , які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України (435-15) , які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (v_211600-08) .
Отже, Господарський кодекс України (436-15) є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України (435-15) ), який регулює відносини в сфері господарювання.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Такими актами є, зокрема, оскаржувані позивачем рішення, що оформлені протоколами № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010.
Так, президія Вищого арбітражного суду України в роз'ясненнях №02-5/35 від 26.01.2006 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів" (v5_35800-00) зазначила, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Зі змісту рішень, що оформлені протоколами № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010, вбачається, що позивач повинен оплати вартість недорахованої електричної енергії в загальній сумі 391 641, 27 грн.
Згідно з пунктом 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію.
Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов'язки у споживача - сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов'язку породжує для споживача певні негативні наслідки - відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.
Суд також звертає увагу на те, що в пункт 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Більш того, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в протоколах № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010.
Таким чином, позивач має право оскаржувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що оформлені протоколами № 5101 від 22.03.2010 та № 5102 від 22.03.2010, у суді.
При цьому судова колегія вважає, що вказані рішення є недійсними, виходячи з наступного.
Пункт 6.41 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлює порядок та вимоги до оформлення акта порушення, дотримання яких є обов’язковою умовою для визнання такого акта належним доказом.
Так, зокрема, вказаний пункт встановлює, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил (z0417-96) або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача .
В акті порушення № 106633 від 10.03.2010 зазначено, що він оформлений в присутності представника споживача, а саме відповідального за електрогосподарство фермерського господарства "ЮНН" –ОСОБА_1
Проте, матеріалами справи спростовується, що ОСОБА_1 на день проведення перевірки - 10.03.2010 був взагалі працівником фермерського господарства "ЮНН". Згідно з наказом № 18-ОК від 12.10.2008 (а. с. 129) ОСОБА_1 звільнений з посади техніка-електрика фермерського господарства "ЮНН" за власним бажанням (а. с. 130) з 12.10.2008. Даний факт підтверджується також довідкою фермерського господарства "ЮНН" за підписом керівника та головного бухгалтера, витягом з книги реєстрації номерів та дат наказів про прийняття/звільнення з роботи, витягом з трудової книги ОСОБА_1 та письмові поясненнями останнього щодо обставин підписання ним акта № 106633 від 10.03.2010 (а. с. 68, 132 - 135).
У письмових поясненнях (а. с. 133) ОСОБА_1 вказує, що зазначений акт був підписаний ним за проханням працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго", які, знаючи про звільнення, стверджували, що він продовжує залишатися відповідальним за електрогосподарство фермерського господарства "ЮНН" до заміни його іншою особою з офіціальним повідомленням енергопостачальника.
Враховуючи надані докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що на день перевірки - 10.03.2010 ОСОБА_1 не був працівником фермерського господарства "ЮНН", а отже акт порушень № 106633 від 10.03.2010 оформлений у відсутність представника споживача.
Дані обставини позбавляють вказаного акта доказової сили, в наслідок чого відповідач позбавлений можливості здійснювати нарахування недооблікованої електричної енергії на підставі цього акта.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є уповноваженим представником позивача, оскільки підписував від імені фермерського господарства "ЮНН" й інші документи з питань енергогосподарства, зокрема, надані відповідачем акт-вимогу від 14.10.2008, акт-наряд від 20.10.2008 (а. с. 118 - 121), є помилковими і не грунтуються на положеннях чинного законодавства.
За загальним правилом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, представником споживача - юридична особа у відносинах з третіми особами є органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Представництво юридичної особи може виникати також на підставі договору або довіреності. Так, частини 1, 2 статті 244 Цивільного кодексу України передбачають, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства правом представляти інтереси юридичних осіб наділені органи, уповноважені на це установчими документами, або окремі особи, що діють на підставі договору або уповноважені на це актами юридичної особи.
Докази про те, що ОСОБА_1 діяв на підставі договору або довіреності, відсутні в матеріалах справи.
Виходячи з зазначеного, судова колегія дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позову в частині визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що оформлено протоколом № 5102 від 22.03.2010.
Акт порушень № 106637 від 12.10.2010 оформлений у присутності власника та керівника Юдіна М.М. Даний акт, що підписаний Юдіним М.М. без заперечень, встановлює порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) шляхом фальсифікації пломб держповерітеля. Посилань на відповідний пункт Правил (z0417-96) , порушення якого допустив позивач, акт не містить.
Пункт 3.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлює, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до акта-наряду від 26.05.2009 (а. с. 63) пломби, фальсифікація яких встановлена актом порушень, передані на відповідальне зберігання представника споживача ОСОБА_1 Проте, як зазначалось вище, ОСОБА_1 був звільнений з 12.10.2008 та не мав права підпису від імені позивача зазначеного акта-наряду. Іншого акта опломбування, що підтверджував передання пломб на відповідальне зберігання споживача, відповідачем не надано.
Виходячи із зазначеного, відсутні підстави для висновку, що позивач несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр), та покладення на нього відповідальності.
Слід також зазначити, що із протоколу № 5101 від 22.03.2010 (а. с. 30) вбачається, що вартість недооблікованої електричної енергії донарахована за встановлення додаткового несанкціонованого пристрою для заниження показників, у той час як актом № 106637 від 12.10.2010 встановлено інше порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) - фальсифікація пломб держповерітеля.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Отже, комісією з розгляду акта № 106637 від 12.10.2010 було неправомірно прийнято рішення, що оформлено протоколом № 5101 від 22.03.2010.
При цьому судова колегія вважає безпідставними посилання відповідача на те, що за встановлення додаткового несанкціонованого пристрою для заниження показників та за фальсифікацію пломб держповерітеля передбачена відповідальність одним пунктом Правил користування електричної енергії (z0417-96) . Більш того, пункт Правил (z0417-96) , порушення якого допустив позивач, взагалі не зазначений відповідачем в акті № 106637 від 12.10.2010.
Виходячи з зазначеного, судова колегія дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позову в частині визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що оформлено протоколом № 5101 від 22.03.2010.
На підставі викладеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 у справі № 2-29/2127-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
І.В. Черткова
Ю.М. Гоголь
К.В. Волков