8/111 Про компенсацію орендної плати за інвестиційно-підрядним договором - 19.07.2010 Прийняття

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог повністю.

Представник позивача, в запереченнях на апеляційну скаргу, заперечував проти її доводів та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 12.07.2000р. між сторонами був укладений інвестиційно-підрядний договір №146/2000 на забудову земельної ділянки по вул. Артема, 12, у м. Києві, предметом якого є спільна діяльність сторін в забудові земельної ділянки по вул. Артема, 12, що складається з житлової частини, вбудовано-прибудованих офісних приміщень та підземної автостоянки (надалі - жилого будинку).

Фінансування будівництва здійснюється "інвестором-підрядником" у повному обсязі за його власні кошти, а також шляхом залучення ним коштів від інвесторів - юридичних або фізичних осіб (п. 1.4 інвестиційно-підрядного договору).

Крім того, п.п.2.2.1 п.2.2 договору сторони погодили, що "інвестор-підрядник" приймає зобов'язання своєчасно та в повному обсязі фінансувати проектні, будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи, послуги міських служб та організацій, пов'язані з отриманням технічних умов, погодженням проектних рішень, вартість матеріалів та обладнання, забезпечення якими є обов'язок "замовника", а також всі інші витрати, пов'язані з будівництвом жилого будинку.

Рішенням Київської міської ради X сесії IV скликання № 790/3365 від 14.07.2005р. (ra0790023-05) Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" надано дозвіл на передачу за інвестиційним договором Відкритому акціонерному товариству Трест "Київміськбуд-1" імені М.Загороднього - інвестору будівництва за ціною 5,5 млн. гривень свою частку, що складає 10% приміщень комплексу будівель на вул. Артема, 12, яку комунальне підприємство має отримати за інвестиційно-підрядним договором від 12.07.2000р. №146/2000 про забудову земельної ділянки на вул. Артема,12 у м.Києві.

Відповідно до вищевказаного рішення Київської міської ради сторонами за інвестиційно-підрядним договором була укладена додаткова угоди № 3 від 18.05.2005р. до інвестиційно-підрядного договору, відповідно до п. 3 якої сторони погодили, що інвестор-підрядник зобов'язується компенсувати забудовнику 1 514,43 кв.м. загальної площі приміщень адміністративного будинку, що переходить у власність забудовника згідно з пунктом 2.3 договору від 12.07.2000р. №146/2000 в редакції додаткової угоди № 2 від 05.10.2004р., грошовими коштами у розмірі 5,5 млн. гривень (в т.ч. ПДВ) в період з дати підписання цієї угоди до 25.11.2005р. З моменту отримання забудовником вищезгаданої грошової компенсації встановлюється, що вся загальна площа приміщень адміністративного будинку переходить у власність інвестора-підрядника або залучених ним інвесторів.

На підставі рішення Київської міської ради III сесії XXIV скликання № 69/229 від 24.10.2002р. (ra_069023-02) між Київською міською радою - "орендодавець" та Комунальним підприємством "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" - "орендар" був укладений договір оренди земельної ділянки від 11.04.2003р., відповідно до умов якого "орендодавець" зобов'язався передати, а "орендар" прийняти у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Артема, 12 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0,3730 га для будівництва та обслуговування житлового з офісними приміщеннями та адміністративного будинків із загальною підземною автостоянкою для співробітників посольств, консульських установ, представництв міжнародних організацій у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно умов договору оренди земельної ділянки, "орендар" сплачує за оренду земельної ділянки "орендодавцеві" орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності; річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її грошової оцінки; зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадку, передбачених законодавством України.

31.01.2008р. сторонами за інвестиційно-підрядним договором була укладена додаткова угода № 4 до інвестиційно-підрядного договору від 12.07.2000 № 146/2000 на забудову земельної ділянки по вул. Артема, 12 у м. Києві, якою сторони погодили, що ВАТ трест "Київсміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього - "сторона 2" зобов'язана компенсувати Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської ради з обслуговування іноземних представництв" - "сторона 1" витрати пов'язані з орендною платою за 2006 рік у сумі 50 223,32 грн. та ПДВ в сумі 10 044,66 грн., разом 60 267,98 грн. та 2007 рік в сумі 75 538,31 грн. та ПДВ у сумі 15 107,66 грн., разом 90 645,97 грн.

Пунктом 2.2.9 додаткової угоди № 4 від 31.01.2008р. встановлено, що "сторона 2" зобов'язана відшкодувати "стороні 1" витрати пов'язані зі сплатою орендної плати до набуття права користування земельною ділянкою, шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною діяльною на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

Таким чином, фактичним землекористувачем земельної ділянки по вул. Артема, 12 у м. Києві є відповідач.

Однак, відповідачем не врегульовано земельного питання при передачі майна інвесторам, яких він залучив та при подальшій продажі квартир, у зв'язку з чим землекористувачем до цього часу залишається позивач.

Статтею 417 ЦК України передбачено, що у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Оскільки позивач не є власником спорудженої будівлі (споруди) на земельній ділянці по вул. Артема, 12 у м. Києві, тому добровільно відмовитися від земельної ділянки він не може.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004р. № 457/1867 (ra-457023-04) "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві" встановлено, що передача земельних ділянок в оренду або надання їх в постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі документації із землеустрою.

Набуття права користування земельною ділянкою шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки, передбачає що фактичні користувачі земельної ділянки - власники будівель (споруд), квартир, повинні належним чином оформити на себе земельну ділянку по вул. Артема, 12 у м. Києві, а позивач у цьому випадку добровільно відмовитись від користування вказаною земельною ділянкою згідно ст. 141 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України).

Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача листами № 29/310-316 від 17.02.2009р. та від 26.10.2009р. з вимогою компенсувати оренду плату за земельну ділянку по вул. Артема, 12 у м. Києві, однак відповіді відповідач не надав, не компенсував орендну плату земельної ділянки за 2008р. та за 2009р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 288 876,17 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 288 876,17 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою згідно інвестиційно-підрядного договору №146/2000 на забудову земельної ділянки по вул. Артема, 12, у м. Києві від 12.07.2000р. та додатковими угодами до нього за 2008р. та 2009р. є обґрунтованою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача не те, що його вимога стосовно задоволення позову за новим розрахунком, не підлягає задоволенню, оскільки позивач не скористався правом наданим йому ст. 22 ГПК України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає рішення господарського суду обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загородного залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року у справі № 8/111 залишити без змін.