Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Павловського П.П.

суддів : Мороза В.Ф. (доповідача), Швеця В.В.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбунова А.О., дов. від 30.03.10 р.; Потопахіна О.А., дов.від16.11.09 р.; Шульга В.П., дов. від 14.12.09 р.; Гордієвич А.О., дов. від 09.03.10 р.;

відповідача: Непорада А.Г., дов. від 21.01.08 р.;

від третьої осби-1: не з’явився;

від третьої особи-2: Попов О.О., дов. від 23.11.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Градієнт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі №9/71-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Градієнт", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рієлторської компанії "Дом", смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

товариства з обмеженою відповідальністю "Приватсервіс" (третя особа-1), м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" (третя особа-2), м. Дніпропетровськ

про визнання добросовісним набувачем

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.10 р. (суддя Подобєд І.М.) відмовлено в задоволенні позову про визнання позивача добросовісним набувачем нерухомого майна, що складається з частини приміщень підвалу, поз. 1-17, ХІ, ХІІ, приміщень ІІ поверху та приміщень ІV поверху загальною площею 2 281,2 кв.м., що знаходяться у будівлі літ. А-5 по проспекту Карла Маркса, 60 у Дніпропетровську. Рішення суду першої інстанції мотивовано неправильно обраним позивачем способом захисту, який не передбачений законом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на те, що перелік способів судового захисту, визначений ст. 16 ЦК України не є вичерпним, у зв’язку з чим особа має право звернутись з позовом про захист права у спосіб, не передбачений законом, який має обумовлюватись у першу чергу характером порушення права чи інтересу.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Третя особа-2 відзив на апеляційну скаргу не надала

Третя особа-1 в судове засідання не з’явилась, відзив на апеляційну скаргу не надала, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.11.2005 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Приватсервіс" (третя особа-1) та позивачем, останнім придбано за 621745,20 грн. нерухоме майно –нежитлове приміщення загальною площею 2 315, 8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 60, а саме: у будівлі літ. А5 частина приміщень підвалу поз 1-17, ХІ, ХІІ, приміщень ІІ поверху та ІV поверху (надалі також –спірне нерухоме майно).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.02.2006 р. за позивачем на підставі цього договору купівлі-продажу від 21.11.2005 р. було зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно.

Згідно зробленого у договорі купівлі-продажу від 21.11.2005 р. посилання, відчужуване за ним майно належить продавцю, тобто ТОВ "Приватсервіс" на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ "Рієлтерською компанією "Дом" 30.11.2000 р. за №21, реєстраційне посвідчення видане Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації 11.12.2000 р., записано в реєстрову книгу №4ЮН, за реєстровим №152-72.

Способи захисту права власності визначені главою 29 ЦК України (435-15) та конкретизуються, зокрема у ст. ст. 392, 391, 387, 388 ЦК України щодо визнання права власності, усунення власником перешкод у користуванні та розпорядженні майном, а також витребування майна з чужого володіння.

Статтею 388 ЦК України визначено обставини, за яких власник може витребувати майно від добросовісного набувача, якою є особа, що не знала і не могла знати, що це майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Натомість стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто недобросовісного набувача.

Відтак добросовісність набуття права власності є необхідною умовою, встановлення якої у сукупності з іншими, визначеними ст. 388 ЦК України, зокрема викрадення майна у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, безвідплатність придбання майна, надають можливість неволодіючому власнику його витребування, або ж її заперечують, зокрема продаж майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

При цьому неможливість витребування власником майна у добросовісного набувача за змістом ст. 330 ЦК України, надає останньому можливість набуття права власності на це майно.

З огляду на це, добросовісність набуття майна особою є обов’язковим елементом оцінки фактичних обставин у спорі про витребування майна з чужого володіння, що заперечує можливість обрання самостійного способу захисту про визнання особи добросовісним набувачем майна та не може призвести до захисту цивільного права.

Судова колегія не погоджується з доводами позивача про можливість пред’явлення саме такого позову у зв’язку з невичерпністю способів захисту, що визначені ст. 16 ЦК України, Зазначеною статтею передбачені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів, можливість обрання яких залежить також і від характеру спірних правовідносин. У спірних правовідносинах власності способи захисту прав визначені насамперед главою 29 ЦК України (435-15) , до яких обраний позивачем спосіб про визнання добросовісним набувачем майна як самостійний не віднесений та застосування його неможливе з огляд на раніше зазначені обставини.

Наявність судового спору між ТОВ "Рієлторська компанія"Дом" та ТОВ "Фірмою "Градієнт" про витребування у останнього спірного нерухомого майна, яким обумовлено пред’явлення позову у даній справі, не спростовує викладеного вище та не може надавати окремих підстав для пред’явлення позову у такий спосіб.

Пред’явлення позову у спосіб, який не передбачений законом та не витікає з характеру спірних правовідносин є підставою для відмови у його задоволенні.

За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, суд –

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Градієнт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі №9/71-10 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.