66/13-10 Про стягнення строкової заборгованості по кредиту, погашенню відсотків, простроченої заборгованості по відсоткам, пені за несвоєчасне погашення відсотків та кредиту - 05.07.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2010р.(суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі Харківського обласного управління ВАТ Ощадбанку 399823,00 грн. – строкової заборгованості по кредиту; 3549,11 грн. –строкової заборгованості по погашенню відсотків; 80601,32 грн. –простроченої заборгованості по відсоткам; 9846,30 грн. –пені за несвоєчасне погашення відсотків та кредиту; 4938,20 грн. –витрат на державне мито, 236,00 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель цегельного заводу, який складається з –контори, гуртожитку, складу літ. "А", загальною площею 175,5 кв.м; формувального відділення літ."В", загальною площею 375,1 кв.м; трансформаторної підстанції літ. "Г", загальною площею 23,9 кв.м; насосної, колодязю літ "Д", загальною площею 8,8 кв.м; бані, майстерні літ. "Е", загальною площею 64,7 кв.м; гуртожитку літ "Ж –Жз", загальною площею 102,7 кв.м; кільцевої пічі з димохідною трубою літ "3,31"; сушильного сараю літ "Л"; сушильного сараю літ "К",вбиральні літ "Т", що розташований за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, зона № 01, комплекс будівель № 11.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2010 р. по даній справі та прийняти нове судове рішенням, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

При цьому, апелянт не погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що ним було особисто 20.11.2009 р. отримано від позивача повідомлення про відкликання кредиту, оскільки підпис у зворотному поштовому відправленні №5759631 не є його підписом. Зазначене, на думку відповідача, підтверджує те, що у нього не виникло відповідного зобов’язання згідно з умовами п.2.3.2 кредитного договору через 15 банківських днів здійснити повне погашення кредиту. Окрім того, апелянт вважає, що видана 13.10.2008 р. позивачем на користь відповідача сума 399 823 грн. як відновлювальна кредитна лінія –є позадоговірною, бо вона збільшує суму договору кредиту з 400 000,00 грн., визначених умовами п.1.1 кредитного договору, до 838 418,22 грн., без укладання додаткової угоди та узгодження суттєвої умови договору. Відповідно і вимагати від відповідача повернути грошові кошти, які були надані, поза умовами договору позивач повинен на підставі інших правових обґрунтувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень № 19-08/188 від 16.04.2010 р. (вх.№ 8804 від 19.04.2010 р.) ( а.с. 125-130 т.1), в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 59 від 29.10.2007 р. у розмірі 493819,73 грн.; з яких, 399823,00 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 3549,11 грн. –строкова заборгованість по погашенню відсотків; 80601,32 грн.- прострочена заборгованість по відсоткам; 9846,30 грн. –пеня за несвоєчасне погашення відсотків та кредиту, а також, судові витрати у розмірі 5 174,20 грн., з яких: 4938,20 грн. –витрати на державне мито, 236,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки комплекс будівель цегельного заводу, який складається з –контори, гуртожитку, складу літ. "А", загальною площею 175,5 кв.м; формувального відділення літ."В", загальною площею 375,1 кв.м; трансформаторної підстанції літ. "Г", загальною площею 23,9 кв.м; насосної, колодязю літ "Д", загальною площею 8,8 кв.м; бані, майстерні літ. "Е", загальною площею 64,7 кв.м; гуртожитку літ "Ж –Жз", загальною площею 102,7 кв.м; кільцевої пічі з димохідною трубою літ "3,31"; сушильного сараю літ "Л"; сушильного сараю літ "К",вбиральні літ "Т", що розташований за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, зона № 01, комплекс будівель № 11.

12.05.2010 р. місцевим господарським судом було прийнято оскаржуване рішення ( а.с. 174-179 т.1).

Приймаючи оскаржуване судове рішення, господарський суд виходив з того, що відповідач (позичальник) не виконав зобов’язання по договору відновлювальної кредитної лінії № 59 по поверненню заборгованості по основній сумі боргу, по сплаті процентів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1050 Цивільного кодексу України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов*язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29.10.2007 р. між ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії –Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк"(позивач) та ФОП ОСОБА_5 (відповідач) укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 59, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 отримав у філії –Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк"кредит у розмірі 400 000,00 грн. на поповнення обігових коштів в безготівковому порядку траншами з позичкового рахунку ( а.с.12-18 т.1).

Згідно умов договору відновлювальної кредитної лінії № 59 ( далі Договір) кредит було надано з остаточним терміном повернення не пізніше 28.10.2010 р., на умовах щомісячної сплати процентів за користування кредитом у розмірі 17 відсотків річних у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з наступним графіком зниження ліміту:

з 01.08.2010 р. зниження ліміту на 100 000,00 грн.;

з 01.09.2010 р. зниження ліміту на 100 000,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поновлення обігових коштів (надалі –Цільове призначення) з щорічним повним погашенням заборгованості за кредитом.

У разі, якщо ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в межах ліміту лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.

Сторони домовились, що у разі будь-якого невиконання позичальником зобов’язання або його частини в строки, визначені цим Договором, породжує у банка право відмінити наступні видачі кредиту ( його частини), а у позичальника створює обов’язок достроково погасити заборгованість в повному обсязі. Сторони підтверджують, що відміна банком наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору ( п. 2.1.3).

Умовами Договору передбачено, що позичальник (відповідач у справі) зобов’язався: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором обов*язки ( п. 4.3.1); точно в строки, обумовлені цим Договором погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та комісійні винагороди, у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому Договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки ( п.4.3.3)

Відповідно до п.1.6.1.2 Договору відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.2 цього Договору.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед банком –кредитором за Кредитним договором між ВАТ "Ощадбанк"та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки нерухомого майна № 84, посвідчений 29.10.2007 р. Сіухіним І.І., приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області та зареєстрований в реєстрі № 5525 ( а.с.19-23 т.1).

Відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна, ОСОБА_4 передав в іпотеку, а ВАТ "Ощадбанк"цим прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить ОСОБА_4 на праві власності (п.1.1. Договору), а саме: нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська область,Чугуївський район, земля Кочетоцької селищної ради, зона № 01,комплекс будівель № 11, - комплекс будівель цегельного заводу, який складається з –контори, гуртожитку, складу літ. "А", загальною площею 175,5 кв.м; формувального відділення літ."В", загальною площею 375,1 кв.м; трансформаторної підстанції літ. "Г", загальною площею 23,9 кв.м; насосної, колодязю літ "Д", загальною площею 8,8 кв.м; бані, майстерні літ. "Е", загальною площею 64,7 кв.м; гуртожитку літ "Ж –Жз", загальною площею 102,7 кв.м; кільцевої пічі з димохідною трубою літ "3,31"; сушильного сараю літ "Л"; сушильного сараю літ "К",вбиральні літ "Т".

Сторони домовились, що договірна вартість предмета іпотеки становила 550 000,00 грн. ( п. 1.4 Договору іпотеки).

Належність предмету іпотеки відповідачу підтверджується договором купівлі -продажу комплексу будівель цегельного заводу, посвідченого 11.04.2007 р. приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області, Сіухіним І.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1291, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за № 2021171, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 3821612 від 11.04.2007 р., право власності на яке зареєстровано в Чугуївському міжміському бюро технічної інвентаризації 12.04.2007 р. за реєстровим № 21 в реєстровій книзі №1 ( а.с. 27-29 т.1).

Запис про обтяження нерухомого майна іпотекою внесений до Державного реєстру іпотек, що підтверджується відповідним витягом № 15194268 від 30.10.2007р. ( а.с.27 т.1); запис щодо накладання заборони відчуження об*єкту нерухомого майна внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом за № 15194013 від 30.10.2007 р. (а.с. 26 т.1).

Пунктом 6.2 Договору іпотеки передбачено, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому чинним законодавством України та цим Договором порядку.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про іпотеку"іпотекодавець зобов’язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов’язок не покладено на іпотекодержателя.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, на час розгляду справи предмет іпотеки є незастрахованим, що підтверджується Договором добровільного страхування заставного майна № 13-2101-0452 від 03.11.2008 р. згідно якого періодом страхування є термін: з 3.11.2008 р. по 12.11.2009 р.( а.с. 24-25 т.1)

За таких обставин, слід зазначити, що наявність даного факту порушує вимоги чинного законодавства, Договору іпотеки нерухомого майна (п.3.3.4) та створює певні ризики для установи банку щодо належного збереження предмету іпотеки, а саме його випадкового знищення, пошкодження або псування.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі.

Проте, як встановлено судом першої інстанції так і не спростовано у апеляційній інстанції відповідач (позичальник) не виконав зобов’язання по договору відновлювальної кредитної лінії № 59 по поверненню заборгованості по основній сумі боргу, по сплаті процентів.

Сторони домовились, що у разі будь-якого невиконання позичальником зобов’язання або його частини в строки, визначені Договором відновлювальної кредитної лінії № 59, породжує у банка право відмінити наступні видачі кредиту ( його частини), а у позичальника створює обов’язок достроково погасити заборгованість в повному обсязі. Сторони підтверджують, що відміна банком наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору ( п. 2.1.3).

Відповідно до умов кредитного договору у разі, якщо позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або відсотки за користування кредитом, банк має право вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом ( п.2.3.1).

Пунктом 2.3.2 цього ж Договору встановлено, що після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов’язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та не сплачені відсотки за користування кредитом на інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання даних приписів Договору, банком на адресу ФОП ОСОБА_4 було надіслано повідомлення про відкликання кредиту № 31/3-29/307-3704 від 30.10.2009 р., в якому повідомлялось, що у відповідача виникла заборгованість по несплаченим в строк відсоткам за користування кредитом у розмірі 44715,85 грн. за період з лютого 2009 р. по вересень 2009 р.; що станом на 30.10.2009 р. заборгованість по кредиту у звя*зку з невиконанням підприємцем умов п.1.3 Договору відносно щорічного повного погашення заборгованості за кредитом, становить 399823,00 грн. У повідомленні також зазначалось, що позивачем на момент погашення прострочених платежів за кредитними зобов’язаннями установою банку буде нарахована пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежів та попереджено позичальника про примусове стягнення заборгованості за кредитом відповідно до чинного законодавства у разі невиконання вимоги банку про погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором ( а.с.33 т.1).

Згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення відправлення за № 5759631 ФОП ОСОБА_4 20.11.2009 р. особисто отримав повідомлення про відкликання кредиту за адресою 64513, Харківська область, смт. Кочеток, вул.Гагаріна,2 ( а.с. 34 т.1).

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження вимога позивача про відкликання кредиту до наступного часу відповідачем не задоволена; зобов’язання за відновлювальним кредитним договором № 59 від 29.10.2007 р. ФОП ОСОБА_4 не виконані.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України регламентує, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України регламентує, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник визнається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 625 Цивільного кодексу України регламентує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п.3.1.4 Договору іпотеки нерухомого майна банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання за кредитним договором та/або цим договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів, ат/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або в разі невиконання зобов’язань, що визначені цим договором.

Крім того, відповідно до п.6.1 договору іпотеки нерухомого майна банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов’язання ( або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов’язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

За таких обставин, згідно розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед Філією –Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк"( а.с. 131-133 т.1) та виписки банку з розрахункового рахунку підприємця за період з 23.03.2010 р. по 18.04.2010 р. ( а.с. 134-137 т.1) заборгованість фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 за договором відновлювальної кредитної лінії № 59 від 29.10.2007 р. станом на 19.04.2010 р. складає 493 819,73 грн., з яких: строкова заборгованість по кредиту –399 823,00 грн.; строкова заборгованість по відсоткам –3 549,11 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам –80 601,32 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків та кредиту –9 846,30 грн.

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджена наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"в особі Харківського обласного управління Ощадбанку про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання апелянта на те, що ним не було особисто 20.11.2009 р. отримано від позивача повідомлення про відкликання кредиту, і що підпис у зворотному поштовому відправленні №5759631 не є його підписом спростовуються рекомендованим поштовим повідомленням про вручення йому відправлення за №5759631.Доказів щодо спростування фактів отримання повідомлення не надано суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження.

Посилання апелянта на те, що відновлювальна кредитна лінія –є позадоговірною, бо вона збільшує суму ( договору) кредиту з 400 000,00 грн., визначених умовами п.1.1 кредитного договору до 838 418,22 грн., без укладання додаткової угоди та узгодження суттєвої умови договору також спростовуються матеріалами справи, зокрема пунктом 1.3 Договору, яким сторонами було домовлено, що кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поновлення обігових коштів (надалі –Цільове призначення) з щорічним повним погашенням заборгованості за кредитом. У разі якщо Ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в межах Ліміту лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2010 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.