Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. у справі № 4/100 (суддя Гринько С.Ю.) повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м. Донецьк до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька" м. Донецьк про визнання договору на спільне користування будинком та прибудинковою територією №318 від 01.03.2009р. недійсним.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що в порушення приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) до зустрічної позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та доказів направлення копії зустрічної позовної заяви відповідачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, позивач за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу у справі скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти зустрічний позов до розгляду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що у зустрічному позові зазначалось, що складне фінансове положення підприємства робить неможливим на теперішній час оплату державного мита, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв’язку з чим скаржник просив відстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скаржник зазначає про те, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що необґрунтоване повернення зустрічного позову є порушенням процесуальних прав відповідача, принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, оскільки таке повернення унеможливлює реалізацію відповідачем процесуальних гарантій доведення своєї позиції по справі та заперечення проти позиції позивача.

Відповідач за зустрічним позовом, Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" м.Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, тому такою, що не підлягає скасуванню, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу –без змін.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає про те, що обов’язок позивача за зустрічним позовом сплатити державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та направити копії зустрічної позовної заяви іншій стороні, при поданні зустрічного позову прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду жодного разу не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що скаржник не використав наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, про поважність причини не направлення представника до суду, не повідомив, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності представника позивача за зустрічним позовом, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м.Донецьк, про стягнення 11141,04грн. заборгованості за договором № 318 від 01.03.2009р.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м. Донецьк звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька" м. Донецьк про визнання договору на спільне користування будинком та прибудинковою територією №318 від 01.03.2009р. недійсним.

Оскаржуваною ухвалою господарський суд повернув без розгляду вказану позовну заяву, пославшись при цьому на те, що за приписом п. п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України якщо в позовній заяві не подано доказів сплати державного мита, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірах, та доказів направлення копії зустрічної позовної заяви відповідачу, то суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

У відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Це означає, що позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних заяв.

У відповідності до пунктів 2, 3, 31 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що не було зроблено позивачем за зустрічним позовом, тобто не додано документів, які підтверджують: надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Тобто, на момент подання зустрічної позовної заяви відповідач не виконав приписів статті 57 Господарського процесуального кодексу України в частині обов’язковості додання до позовної заяви документів, що підтверджують надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що є підставою для повернення позовної заяви заявнику без розгляду, як це встановлено статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) та "Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженою наказом державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 року за №50 (z0050-93) .

Як встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Пунктом 24 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" визначено, що із зустрічних позовних заяв мито справляється на загальних підставах.

Згідно з пунктом 8 "Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 (1258-2005-п) , за зустрічну позовну заяву витрати оплачуються у розмірі передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

При цьому не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що ним було подано заяву про відстрочення оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, у зв’язку з важким матеріальним становищем, виходячи з того, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено можливості господарського суду звільнити, розстрочити або відстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо необхідності сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічного позову.

Відповідно до пунктів 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним.

Разом з тим, судова колегія вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнята з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись статтями 49, 60, 63, 91, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м.Донецьк, на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. у справі №4/100 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. у справі №4/100 (суддя Гринько С.Ю.)- залишити без змін.постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови підписаний 02.07.2010р.