Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді Городечної М.І.

Суддів Юркевича М.В.

Кузя В.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", за вих. № 05/04-87 від 26.02.2010 року (вхід. № місцевого господарського суду 849 від 01.03.2010 року, вхід. № апеляційного суду 159 від 09.03.2010 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року

у справі № 19/183-20/46-22/104 (головуючий суддя –Малєєва О.В., судді –Неверовська Л.М., Фанда О.М.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лукор", м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область

до відповідача 1 : Дочірнього підприємства "Трансмаш" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область

до відповідача 2 : Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ВАТ "Оріана", м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Антарес-Євро", с. Широке, Криворізький район, Дніпропетровська область

про визнання права власності на тепломережу.

За участю представників позивача –Бойко З.Р., відповідача 2 –Моргун Д.М. Від відповідача 1 та третіх осіб –представники не з"явились. Присутнім представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Встановив, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд": визнано за позивачем право власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний номер 12577). Також стягнено з відповідача на користь позивача 85 грн. в відшкодування державного мита за подання позовної заяви та 118 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині позову до Дочірнього підприємства "Трансмаш" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, про визнання права власності на тепломережу –припинено.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд"(надалі –ДАТ, апелянт) подало апеляційну скаргу за вих. № 05/04-87 від 26.02.2010 року. В апеляційній скарзі відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права та за неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи. За наведеного, апелянт просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким в поданому до нього позові відмовити. При цьому апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено належність спірного майна саме ЗАТ "Лукор", та порушено норми ст. 42 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 13, 328, 331, 332 Цивільного кодексу України, ст. 84 ГПК України.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Позивач : Закрите акціонерне товариство "Лукор" (надалі –ЗАТ) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу № 26/1-74 від 14.04.2010 року (вх. № 3450 від 20.04.2010 року). Зокрема, зазначає про те, що спірне майно було передано в статутний фонд Товариства ВАТ "Оріана", що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", а тому до порядку такої передачі не застосовуються норми декрету КМ України № 24-92 від 31.12.1992 (24-92) року. Також посилається на те, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що реконструкція не може бути майном, а тому не може відноситись до основних засобів підприємства. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заперечення на апеляційну скаргу.

Судом встановлено, що відповідач 1 : Дочірнє підприємство "Трансмаш" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" є припиненим як юридична особа, що стверджується копією статуту даного Підприємства з відміткою про проведення 30.11.2009 року державної реєстрації про припинення юридичної особи та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України у відзиві на апеляційну скаргу № 10-25-3865 від 01.04.2010 року (вх. № 3142 від 06.04.2010 року) підтримало апеляційну скаргу ДАТ "БК "Укрбуд", посилаючись на те, що КМ України було передано до статутного фонду даного Товариства цілісний майновий комплекс державного підприємства ""Трансмаш"Корпорації "Укрбуд", в тому числі й перебудована і реконструйована ділянка тепломережі з труби ДУ-530 на трубу ДУ-630 згідно постанови КМ України № 897 від 13.07.2004 року (897-2004-п) , та висновку про вартість майна.

Від Фонд державного майна України та решти третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, Приватного підприємства "Антарес-Євро", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ВАТ "Оріана" представники в судове засідання не з"явились, хоча були повідомлені про час та місце слухання справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду від 15.03.2010 року. Однак апеляційний суд, враховуючи повідомлення їх про час та місце слухання справи, необов"язковість їх явки в судове засідання згідно ухвали суду від 12.05.2010 року, положення ст. 101 ГПК України, прийшов до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 в даному судовому засіданні.

Апеляційний суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що спірне майно, враховуючи зміст протоколу № 1 установчих зборів ЗАТ "Лукор" від 05.12.2000 року, п. 4.5 статуту даного Товариства, ВАТ Оріана" є засновником ЗАТ "Лукор". Даним Товариством як засновником було передано в статутний фонд як внесок майно нафтохімічного комплексу, в тому числі й спірне майно. Факт внесення спірного майна підтверджується актом його прийому-передачі від 05.12.2000 року, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 9), з якого вбачається факт передачі всього цілісного майнового комплексу, в тому числі головного управління енергозабезпечення згідно переліку № 4. В переліку № 4 майна цеху паропостачання вказано під № 63, інвентарний № 42008, тепломережі від ТЕЦ до стійки 451 (т. 1, а.с. 11). Даний факт також підтверджується зведеною відомістю переліків приймання-передачі майна (т. 1, а.с. 10). Також позивачем подано план теплофікаційної мережі від стійки № 321 до стійки № 451 цеху паропостачання ЗАТ "Лукор", інвентарний № 12577 (т. 1, а.с. 166). Таким чином, відповідно до норм ст.ст. 20- 21 Закону України "Про власність", ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", чинних на час передачі майна, ЗАТ "Лукор"правомірно набув право власності на спірне майно. Доказів того, що таке набуття відбулось неправомірно суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано. Зокрема, не подано суду доказів того, що ВАТ "Оріана" не була власником спірного майна на час його передачі в статутний фонд ЗАТ "Лукор", і що воно перебувало в державній власності, хоча як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 38 ГПК України витребували від відповідача та третіх осіб на його стороні –Фонду державного майна України, Регіонального відділення даного Фонду в Івано-Франківській області належні та допустимі докази в підтвердження зазначених обставин. Лист Фонду державного майна України від 20.02.2007 року, на який посилається апелянт, не може вважатись таким доказом в розумінні ст.ст. 32- 33 ГПК України, оскільки не є правовстановлюючим документом, що підтверджує таке право.

В той же час, як підставно встановлено судом першої інстанції, ДАТ "БК "Укрбуд" було створено на підставі постанови КМ України № 897 від 13.07.2004 року (897-2004-п) , і як вбачається зі статуту даного Підприємства (п. 23), є правонаступником державного підприємства "Трансмаш" корпорації "Укрбуд". Як вбачається з інвентарного опису основних засобів державного підприємства "Трансмаш" станом на 31.07.2004 року, висновку про вартість державного підприємства "Трансмаш", погодженому ФДМУ 18.10.2004 року, при визначенні вартості майна даного Підприємства враховано, що під інвентарним № 30, під порядковим № 2 "споруди"значиться реконструкція теплотрас тр. D=630, вартістю 1 грн., рік створення - 2004 (т. 1 а.с. 83-85, 147-148).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на вимоги ухвал суду першої інстанції, відповідачами не було подано доказів правових підстав для проведення реконструкції спірної теплотраси з D=530 на D=630 та набуття права власності на неї.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з висновку експертно-консалтингової фірми "ЕКА-Захід" та акту обстеження технічного стану трубопроводу теплотраси, складеного комісією ДАТ "БК "Укрбуд"від 05.10.2007 року, про те, що сторонами оспорюється право власності на одне й теж майно: трубопровід теплотраси від опори № 321 до опори № 451.

Також судом було встановлено, що апелянт на підставі біржової угоди купівлі-продажу майна № 10 від 30.01.2008 року (т. 3, а.с. 91-92) відчужив трубопровідну тепломережу Д-630 Приватному підприємству "Антарес-Євро". Актом комісії ЗАТ "Лукор" від 16.12.2008 року, встановлено, що трубопровідна тепломережа від стійки № 321 до стійки № 451 демонтована.

При цьому, при розгляді даної справи, судами враховано висновки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2009 року, в якій зазначено, що позов про визнання права власності розглядається й тоді, коли правовідносини, у зміст яких входило суб"єктивне право, про захист якого йде мова, вже припинились, але сторона заперечує факт його (права) існування в минулому.

Тому, враховуючи зміст позовних вимог ЗАТ "Лукор", вищевстановлені та оцінені на підставі поданих доказів в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено своє право власності на спірне майно: тепломережу від стійки № 321 до стійки № 451, і, враховуючи, відсутність у апелянта спірного майна на час прийняття оскарженого рішення від 08.02.2010 року, вважає, що він не позбавлений можливості витребувати дане майно у його володільця, чи вимагати відшкодування його вартості.

В той же час, апелянт, в разі доведення правових підстав для проведення його правопопередником реконструкції спірного майна, не позбавлений можливості вимагати від позивача відшкодування йому вартості реконструкції даної тепломережі.

За наведеного, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позов Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про визнання за позивачем право власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний номер 12577) є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню. Провадження у справі в частині позову до Дочірнього підприємства "Трансмаш" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" підлягає припиненню відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв"язку з ліквідацією юридичної особи – даного відповідача.

Виходячи з викладеного, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 відповідає чинному законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України,

Апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.