ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2010 р.
Справа № 12/503/08
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання : Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Лянна О.А., посв. № 98 від 04.11.1998 р.
від позивача: не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги та апеляційного подання був повідомлений належним чином
від відповідачів: не з’явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги та апеляційного подання був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області та апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України в Миколаївській області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 р.
у справі № 12/503/08
за позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
до Малого приватного підприємства "Оптиміст" (далі по тексту –МПП "Оптиміст")
Відкритого акціонерного товариства "Миколаївєвродім" (далі по тексту –ВАТ "Миколаївєвродім")
про визнання недійсним договору від 04.10.1994 р.
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Миколаївської області в жовтні 2008 року звернувся з позовом в інтересах Держави в особі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Миколаївській області до МПП "Оптиміст" та ВАТ "Миколаївєвродім" про визнання недійсним договору, укладеного між Миколаївською міжгосподарською спеціалізованою механізованою пересувною колоною № 4 та МП "Оптиміст" від 04.10.1994 р.
В обґрунтування своїх вимог Позивач вказав, що при розгляі справи № 2/722/07 за позовом МПП "Оптиміст", ТОВ "МПортал" до РВ ФДМУ по Миколаївській області, ВАТ "Миколаївєвродім" про визнання частково недійсним наказу Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області № 906-п від 08.12.1999 р. було встановлено, що МП "Оптиміст" 04.10.1994 р. був підписаний Договір з Миколаївською МСПМК-4 в особі директора Шаповала про передачу на баланс відповідача недобудованої виробничої будівлі з прилеглою земельною ділянкою площею згідно Договору від 04.10.1994 р. (т 1, а.с. 9) балансовою вартістю 284 млн.крб.
При цьому МПП "Оптиміст" зобов’язалося здійснити за свій рахунок буріння артсвердловини, встановити насос, станцію управління, проводити ремонт та обслуговування артсвердловини протягом 10 років, фінансувати проектні роботи для будівництва газопроводу та інше.
В постанові ОАГС від 10.06.2008 р. зазначено, що докази виконання зобов’язань МПП "Оптиміст" за договором від 04.10.1994 р. суду не надані.
Крім того, апеляційна інстанція встановила, що згідно п. 4 Договору МПП "Оптиміст" повинно також поставити для СПМК-4 певне обладнання, в підтвердження виконання чого відповідачем надані накладні від 26.01.1996 р. та від 15.02.1996 р. з довіреностями. При цьому в накладних не зазначена вартість обладнання, що передається, а підставою передачі матеріальних цінностей вказується невизначений договір.
Враховуючи викладене та посилаючись на ЗУ "Про підприємства в Україні" (698-12) , Статут ММСПМК, декрет КМУ "Про управління майном" (8-92) , прокуратура вказує, що директор ММСПМК-4, уклавши оскаржуваний Договір, розпорядився державним майном з перевищенням наданої йому Статутом компетенції та всупереч нормам матеріального права.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 квітня 2010 року у справі № 12/503/08 (суддя Семенов А.К.) в задоволенні позовних вимог відмовлено оскільки підписаний 04.10.1994 р. Договір є неукладеним.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
РВ ФДМУ в Миколаївській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, також посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ВАТ "Миколаїєвродім" надало відзив на апеляційне подання, в якому вказує, що рішення суду є обґрунтованим та законним, скасуванню не підлягає та, відповідно, апеляційне подання задоволенню не підлягає.
В судове засідання з’явився представник прокуратури. Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися вдруге, про час слухання справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційного подання та апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідачів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів.
Дослідивши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилаються скаржники, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника прокуратури, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційне подання та апеляційна скарга підлягають задоволенню на підставі наступного:
Як встановлено матеріалами справи, МПП "Оптиміст" 04.10.1994 р. був підписаний Договір з Миколаївською МСПМК-4 в особі директора Шаповала М.Г. про передачу на баланс МПП "Оптиміст" недобудованої виробничої будівлі з прилеглою земельною ділянкою балансовою вартістю 284 млн.крб. При цьому МПП "Оптиміст" зобов’язалося, зокрема, здійснити за свій рахунок буріння артсвердловини, встановити насос, станцію управління, проводити ремонт та обслуговування артсвердловини протягом 10 років, фінансувати проектні роботи для будівництва газопроводу та інше.
Аналізуючи вказаний договір, суд першої інстанції вказав, що Договір від 04.10.1994 р. є змішаним, тобто таким, що містить елементи двох договорів: купівлі-продажу та підряду.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР від 18.07.1963 р., який діяв на момент укладення оскаржуваного договору, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну суму.
Оскаржений договір не містить істотних для договору купівлі-продажу умов, зокрема щодо предмету договору (конкретного об’єкту купівлі-продажу), його місцезнаходження, характеристики, ціни (вартості), порядку оплати.
Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 334 ЦК УРСР (1963 року) на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис. Наявність проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору підряду, оскільки її необхідність на той час була визнана законом. Відсутність проектно-кошторисної документації за договором підряду є підставою для визнання його неукладеним.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрівній у належних випадках формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Посилаючись на те, що учасниками процесу не доведено, що підписанню оскарженого договору передавало складання кошторису і що такий кошторис існує, суд першої інстанції вказав, що оскаржений договір не містить істотної для договору підряду умови і тому є неукладеним.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду на підставі наступного: Кваліфікація договору як змішаного договору купівлі-продажу та підряду з посиланням на відсутність у Договорі істотних умов договору купівлі-продажу та підряду є помилковим, оскільки відсутність грошового еквіваленту у Договорі дозволяє припустити про змішаність договору міни, або бартеру, що не свідчить про неукладеність договору.
Крім того, за вказаним договором було відчужено державне майно у порушення п. 5 Декрету кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) від 05.12.1992 року за № 8-92, відповідно до якого: забороняється підприємства, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
Предметом спірного Договору є безоплатний перехід державного майна від ММСПМК-4 ( державного підприємства) до МПП "Оптиміст"( суб'єкт приватного права) без узгодження з органом управління. та вказаний договір був фактично спрямований на незаконне відчуження земельної ділянки державної власності, на якій МПП "Оптиміст"було самочинно побудовані певні об'єкти нерухомості і тому підстави вважати його неукладеним відсутні.
Виконання спірного договору сторонами в процесі розгляду справи доведено не було, спірний договір укладено з порушенням Закону України "Про підприємства в Україні" (698-12) в редакції від 17.06.1993 року, пункту 4.4. Статуту ММСПМК-4, пункту 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"від 15.12.1992 р. № 8-92 (8-92) , цей договір не містить істотних для договорів такого виду умов, зокрема щодо конкретного об'єкту купівлі-продажу, його місцезнаходження, характеристики, вартості, порядку оплати, інше.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, надав невірну юридичну оцінку матеріалам справи, висновки, викладені у рішенні суду, на відповідають обставинам справи і тому апеляційне подання та апеляційна скарга підлягають задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області та апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Миколаївській області задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 р. по справі № 12/503/08 скасувати.
Позов першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області задовольнити.
Визнати Договір від 04.10.1994 р., укладений між Миколаївською міжгосподаською спеціалізованою пересувною колоною 4 та МПП "Оптиміст " недійсним з моменту його укладення.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України,
Головуючий: суддя О.Т.Лавренюк Суддя Я.Ф. Савицький Суддя Т.Я. Гладишева