У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.06.10 Справа №7/32/08-6/393/08
|
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Савченко Ю.В.
За участю:
представника позивача: Козак Т.В., дов. № 213 від 14.09.2009 р.
представника відповідача: Лєбєдєв О.С., дов. ВМО № 465522 від 27.10.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2010 р. у справі № 7/32/08-6/393/08
за позовом
|
Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам’янсько - Дніпровського району електричних мереж, м. Кам’янка - Дніпровська Запорізької області 71300, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Чкалова, буд. 8
|
до відповідача
|
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області 71500, Запорізька область, м. Енергодар
|
про стягнення 537.021,37 грн.
Встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Кам’янсько - Дніпровського району електричних мереж, м. Кам’янка - Дніпровська Запорізької області, (далі - позивач) звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області, (далі - відповідач) про стягнення 537.021,37 грн. основного боргу за договором на постачання електричної енергії № 42 від 20.03.2001 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.02.2010 р. у справі № 7/32/08-6/393/08 (суддя Місюра Л.С.) позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача стягнуто 537.021,37 грн. основного боргу, 5.370,21 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивовано наступним.
Правовідносини сторін врегульовані договором на постачання електричної енергії № 42 від 20.03.2001 р., за умовами якого позивач протягом червня –серпня 2007 р. постачав відповідачу електричну енергію. На момент розгляду спору в суді першої інстанції відповідач взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконав, в повному обсязі вартість спожитої електроенергії не сплатив, внаслідок чого у нього виникла перед позивачем заборгованість. Суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2010 р. у справі № 7/32/08-6/393/08 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять жодного доказу, який відповідав би критеріям допустимості і достатності в розумінні ст. 34 ГПК України, поставки електроенергії в обсязі і на суму, що заявлені в позові. Необхідні для розрахунку документи, що підтверджують обсяг спожитої споживачами позивача електроенергії, відсутні, що унеможливлює належним чином підтвердити заявлену до стягнення суму позовних вимог.
Апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 29.04.2010 року о 16-00 год.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1168 від 29.04.2010 року справа № 7/32/08-6/393/08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д., судді: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 17.06.2010 р., у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1572 від 17.06.2010 року справа № 7/32/08-6/393/08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д., судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник позивача просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2010 р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення. За їх згодою в судовому засіданні 17.06.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
20.03.2001 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання електричної енергії № 42 (надалі –Договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язався постачати електроенергію як різновид товарної продукції відповідачу згідно з визначеними йому цим Договором умовами та обсягами постачання електроенергії відповідно до режимів споживання за тарифами, які розраховуються в порядку, встановленому НКРЕ України.
Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов’язався оплачувати на розподільчий рахунок позивача повну вартість всієї спожитої в розрахунковий період електричної енергії на підставі виставлених споживачу рахунків (платіжних вимог-доручень) в термін 5 діб з моменту одержання платіжного документу позивача.
Згідно з п. 3.2 Договору для визначення обсягів спожитої електроенергії за розрахунковий період споживач зобов’язується до 1 числа щомісячно знімати та 2 числа до 14-00 годин надавати за встановленою згідно з додатком 1 формою звіт до позивача з показаннями розрахункових приладів за всіма точками обліку, у тому числі показаннями приладів обліку транзиту електроенергії для субспоживачів.
Відповідно до п. 5.3.2 Договору відповідач за підсумками розрахункового періоду сплачує рахунок або платіжну вимогу-доручення, що направляється позивачем на адресу відповідача. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію і кількості спожитої електричної енергії згідно з відомостями наданого рапорту з урахуванням сум, що надійшли від споживачів.
Оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направлялись позивачем, відповідач зобов’язаний провести в обумовлений п. 5.4 Договору строк –в 5-тиденний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.
Відповідно до додатку № 6 до Договору сторони обумовили перелік місць установки електролічильників і використання тарифів, за якими здійснюється розрахунок за поставлену електроенергію.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електроенергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96)
(далі - Правила), основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам. Субспоживачем в свою чергу, є споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
До технологічних електричних мереж відповідача приєднані субспоживачі, які на підставі окремих укладених договорів на поставку електроенергії споживають через зазначені мережі електроенергію та самостійно здійснюють розрахунки за спожиту електроенергію з позивачем.
Відповідно до пункту 6.23.1 Правил (z0417-96)
якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів).
Кожний субспоживач за результатами розрахункового періоду звітує постачальнику електроенергії про обсяг спожитої ним електроенергії, показання розрахункових приладів обліку відображає в актах, звітах, рапортах про спожиту електроенергію (копії містяться в матеріалах справи). Цей обсяг електроенергії і є тією сумарною кількістю електроенергії, яка за результатами розрахункового періоду віднімається від загального обсягу електроенергії, вираженого в показаннях розрахункових приладів обліку електроенергії, відображених в Актах про складення балансу електроенергії, отриманої від позивача, які щомісячно направляються відповідачем позивачу.
В червні 2007 року відповідачем було спожито 1 943 345 кВт/год., у зв’язку з чим 11.07.2007 р. відповідачу за спожиту в червні 2007 року електричну енергію був виставлений рахунок № 5108 на суму 580.206,24 грн.
При цьому, відповідач за спожиту в червні 2007 року електричну енергію здійснив наступні платежі:
01.06.2007 р. –90.000,00 грн., 300.000,00 грн.; 21.06.2007 р. –2.000,00 грн.; 26.06.2007 р. –6.219,20 грн., 116,08 грн., 587,02 грн., 967,26 грн.; 09.07.2007 р. –24.321,56 грн.; 23.07.2007 р. –29.550,18 грн., на загальну суму 453.761,30 грн.
Таким чином, сума, що не сплачена відповідачем за спожиту в червні 2007 року електричну енергію складає 126.444,94 грн.
В липні 2007 року відповідачем було спожито 2 579 409 кВт/год., у зв’язку з чим 06.08.2007 р. відповідачу за спожиту електричну енергію був виставлений рахунок № 6058 на загальну суму 756.038,23 грн.
При цьому, відповідач за спожиту в липні 2007 року електричну енергію здійснив наступні платежі:
05.07.2007 р. –300.000,00 грн.; 23.08.2007 р. –197.978,03 грн., на загальну суму 497.978,03 грн.
Сума, що не сплачена відповідачем за спожиту в липні 2007 року електричну енергію складає 258.060,20 грн.
В серпні 2007 року відповідачем було спожито 2 212 588 кВт/год., у зв’язку з чим 05.09.2007 р. відповідачу за спожиту в серпні 2007 року електричну енергію був виставлений рахунок № 6941 на суму 676.847,09 грн.
При цьому, відповідач за спожиту в серпні 2007 року електричну енергію здійснив наступні платежі:
23.08.2007 р. –250.000,00 грн.; 27.08.2007 р. –100.000,00 грн.; 18.09.2007 р. – 174.330,86 грн., на загальну суму 524.330,86 грн.
Сума, що несплачена відповідачем за спожиту в серпні 2007 року електричну енергію, складає 152.516,23 грн.
Таким чином, за вказаний період, відповідачем спожито електричної енергії в загальному обсязі 6 735 342 кВт/год.
За спожиту електричну енергію відповідачу за вказаний період до сплати були виставлені рахунки на загальну суму 2.013.091,56 грн.
В порушення умов Договору відповідач частково провів оплату за спожиту в червні, липні та серпні 2007 року електричну енергію, сплативши за даний період 1.476.070,19 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за спожиту в червні, липні та серпні 2007 року відповідачем електричну енергію, з урахуванням часткової оплати, складає 537.021,37 грн.
На підставі ст. 41 ГПК України ухвалою від 03.02.2009 р. суд першої інстанції призначив судово-бухгалтерську експертизу, провести яку суд доручив Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Згідно з висновком експерта було встановлено, що за період з червня по серпень 2007 р. обсяг електроенергії, який спожито відповідачем та субспоживачами, а також населенням м. Енергодар, які споживають електроенергію через технологічні електричні мережі відповідача складає - 23 354 532 кВт/год.
Також в експертному дослідженні зазначено, що в результаті проведеного дослідження та в обсязі наданих документів не надається можливим визначити та документально підтвердити кількість та вартість спожитої субспоживачами "ВП ЗАЕС" електричної енергії за період з червня 2007р. по серпень 2007р., в зв’язку з тим, що договором № 42 від 20.03.2001р. та додатком № 6 до нього передбачено 308 об’єктів з лічильниками, а на дослідження надано звітів в меншій кількості. Надані на дослідження звіти про спожиту електроенергію побутовими субспоживачами через лінії Запорізької АЕС, за формою не відповідають вимогам договору № 42 від 20.03.2001р. (додаток 1). Слід вказати, що звіти підписані провідним інженером К-Дніпровського РЕМ по роботі з побутовими споживачами м. Енергодар –Заїченко Р.О. та не узгоджені з іншою стороною. Документи підтверджуючі обсяги спожитої електроенергію побутовими субспоживачами на дослідження не надано.
Згідно зі статтею 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що експерт вийшов за рамки наданих йому повноважень, даючи правову оцінку звітам.
У відповідності до п. 21 Правил користування електричною енергією для населення (z0417-96)
, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.
За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.
Отже, колегія суддів вважає вказані звіти оформленими належним чином, вони не можуть бути погоджені з відповідачем, оскільки показання лічильників знімаються позивачем в однобічному порядку держінспекторами. За таких обставин, узгодити звіти з іншою стороною взагалі не можливо.
Враховуючи вже наведений вище п. 6.23.1 Правил (z0417-96)
, для визначення об'єму спожитої відповідачем електроенергії позивач проводив наступні розрахунки:
23 354 532 кВт/год. - (об'єм електроенергії спожитої відповідачем, як основним споживачем за спірний період, відповідно до "актів про складання балансу електроенергії, отриманої від ВАТ "Запорожжяобленерго") мінус 7 364 292 кВт/год. (об'єм електричної енергії, визначений згідно досліджень експерта показів засобом обліку субспоживачів, які приєднані та споживають електроенергію через технологічні електричні мережі відповідача).
В зв'язку з тим, що через технологічні електричні мережі відповідача здійснюється постачання електроенергії такій категорії споживачів як населення м. Енергодар, які мають окремі розрахункові електролічильники, та споживають електроенергію на підставі договорів про користування електроенергією з ВАТ "Запоріжжяобленерго", позивачем при розрахунку об'єму спожитої у спірний період відповідачем електроенергії було враховано об'єм спожитої населенням м. Енергодар електроенергії, що складає - 9 237 730 кВт/год.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що об'єм спожитої відповідачем електроенергії складає: 23 354 532 кВт/ год. - 7 364 292 кВт/год. - 9 237 730 кВт/год. = 6 752 510 кВт. год.
Для визначення вартості спожитої відповідачем у спірний період електроенергії, позивач застосовував тарифи на електричну енергію, які затверджені нормативними актами НКРЕ України.
Вартість спожитої відповідачем у спірний період електроенергії з урахуванням податку на додану вартість складає –2.013.091,56 грн.
Як вже зазначалось, відповідачем було частково сплачено за спожиту у спірний період електроенергію –1.476.070,19 грн.
На підставі вищенаведеного, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати спожитої електричної енергії у визначені Договором строки на момент подання позову до суду у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 537.021,37 грн.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання щодо сплати отриманої електроенергії.
Стягнення з відповідача на користь позивача 537.021,37 грн. основного боргу за Договором стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період з червня п серпень 2007 р. складає 537.021,37 грн.
Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Отже, господарський суд першої інстанції правомірно встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 537.021,37 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають стягненню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступним.
КП "Підприємство комунальної власності" приєднано та споживає електричну енергію через технологічні електричні мережі відповідача. Таким чином, відповідач, до технологічних електричних мереж якого приєднані технологічні електричні мережі інших суб’єктів господарювання, зокрема, КП "Підприємство комунальної власності", є основним споживачем, а КП "Підприємство комунальної власності" є субспоживачем відповідача. У свою чергу до внутрішньо домових електричних мереж КП "Підприємство комунальної власності" приєднані електричні мережі побутових споживачів електричної енергії (населення), які є субспоживачами по відношенню до КП "Підприємство комунальної власності".
У відповідності до пункту 3.12 Правил (z0417-96)
у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків .
Про те, зміни до Договору в частині розподілу відповідальності відповідача та субспоживачів не вносилися, проект договору з цього приводу сторонами не узгоджувався, відповідні позовні вимоги відповідачем не висувалися.
Відповідно до пункту 1.6 Правил (z0417-96)
відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктом 1.3 Правил (z0417-96)
та статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що оплата електричної енергії субспоживачами, які мають договори на постачання електричної енергії з основними споживачами, здійснюється на поточні рахунки останніх відповідно до умов укладеного між ними договору. При цьому основний споживач перераховує енергоспостачальнику плату за всю електроенергію, спожиту ним та його субспоживачами. Водночас у випадку наявності прямих договорів між субспоживачами та суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території за регульованим тарифом, оплата спожитої електроенергії здійснюється безпосередньо субспоживачами на розподільчі рахунки енергопостачальників в уповноваженому банку. При цьому субспоживачі сплачують вартість послуг основного споживача з передачі електричної енергії.
Судом першої інстанції на підставі аналізу та оцінки поданих сторонами доказів встановлено та скаржником не спростовано, що до Договору не було внесено змін, необхідних для зміни визначеного Договором механізму проведення розрахунків між позивачем та відповідачем-1 за поставлену електричну енергію.
У зв’язку з тим, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається в залежності від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов’язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, враховуючи ту обставину, що відповідач є основним споживачем та співвласником технологічних електричних мереж, через які здійснюється постачання електричної енергії як субспоживачу –Комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності", і у подальшому через мережі останнього –мешканцям багатоквартирних будинків м. Енергодар, позивач при розрахунку обсягу спожитої відповідачем електричної енергії правомірно керувався порядком, затвердженим п. 6.23.1 Правил (z0417-96)
, де передбачено, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем –це різниця між обсягом електричної енергії, яка надійшла до електричної мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, переданої в електричні мережі субспоживача.
Наведена вище позиція підтверджується, зокрема, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.05.2009 р. у справі № 10/175/06, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2009 р.
У зв’язку з вищевикладеним, порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 89, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2010 р. у справі № 7/32/08-6/393/08 –без змін.