6/180/10 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою - 15.06.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2010

у справі № 6/180/10 ( .....)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція"

до Ріпкинської районної державної адміністрації

третя особа позивача

третя особа відповідача Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області

Славутицька міська рада

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства"

про спонукання виконати певні дії

постанова прийнята 15.06.2010 року, в зв’язку з оголошенням перерви в судовому засіданні 11.05.2010 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач, Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС", звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ріпкинської районної державної адміністрації про спонукання вчинення дій, а саме зобв"язати відповідача прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, що була надана позивачеві на підставі рішення Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 25.05.1995 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2010 року в задоволені позовних вимог Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до Ріпкинської районної державної адміністрації про спонукання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представниками відповідача та третіх осіб суду відзиви на апеляційну скаргу надані не були.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи – 2, встановив наступне:

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення № 30 Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 25.05.2005 року, Чорнобильській АЕС надано у користування земельну ділянку площею 8,33 га для будівництва водовідвідної канави Якір-Славутич.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна у комунальну власність від 30.11.2005 року, до територіальної громади м. Славутича Київської області державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" був переданий об'єкт "Канава водовідведення". Балансоутримувачем цього об'єкту є комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства", м. Славутич Київської області.

Як вбачається з листа Голови Славутицької міської ради Київської області № 1-13-796 від 26.04.2010 року, дійсно до територіальної громади м. Славутич, відповідно до акту приймання-передачі від 30.11.2005 року були передані об’єкти: "Розширення і будівництво КОС" та спірна "Канава водовідведення", як об’єкти незавершеного будівництва.

Крім того, даним представником було також підтверджено, що спірний об’єкт "Канава водовідведення", зазначена у вище вказаному акті приймання-передачі, дійсно розташована на тій земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, відповідно до акту постійного землекористування.

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи передачу Чорнобильською АЕС об'єкту "Канава водовідведення" у комунальну власність, у зв'язку з чим відбувся перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщений зазначений об'єкт, до КП УЖКГ, ДСП ЧАЕС звернулось до Ріпкинської райдержадміністрації із заявою № 1995/39/5-212 від 22.05.2009 року про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 8,33 га.

Відповіді на дану заяву позивач не отримав, відповідне рішення Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області прийняте не було.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, обґрунтував свій висновок тим, що відповідно до положень ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації не мають повноважень щодо розпорядження землями хоча і за межами населених пунктів, але наданої для потреб будівництва водовідвідної канави уздовж автомобільної дороги.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає його хибним, виходячи з наступного.

Згідно довідки форми 6-зем від 20.01.2010 року № 01-14/39, що міститься в матеріалах справи, станом на 01.01.2010 року земельна ділянка площею 8,33 га, що надавалася в постійне користування позивачеві у 1992 році для будівництва водовідвідної канави Якір-Славутич, рахується як штучна водотока за межами населених пунктів Неданчицької сільської ради.

Оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то відповідно розпорядження щодо неї здійснює відповідний орган виконавчої влади.

Згідно вимог п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою в разі добровільної відмови землекористувача відбувається за його заявою власнику земельної ділянки.

Частина 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Позивач, відповідно до приписів діючого земельного законодавства України, листом від 05.11.2008 року за № 4409-71/16-513 звернувся до Ріпкінської райдержадміністрації з пропозицію про добровільну відмову від земельної ділянки та про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 8,33 га для будівництва водовідвідної канави Якір-Славутич, що була надана на підставі рішення № 30 Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 25.05.1995 року.

Проте на даний лист відповідач не прореагував, відповіді не дав, рішення про припинення права користування земельною ділянкою не прийняв.

Частина 4 ст. 142 Земельного кодексу України визначає, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Тобто враховуючи вище зазначені норми чинного законодавства, при добровільній відмові користувача від земельної ділянки владні повноваження органів виконавчої влади не проявляються.

Припинення права користування в даному випадку відбувається виключно з добровільної волі землекористувача, проте чинне законодавство вимагає юридичного оформлення такої відмови, і в даному конкретному випадку це має бути рішення вповноваженого органу виконавчої влади – Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Отже, враховуючи всі вище зазначені норми Земельного кодексу України (2768-14) , колегія суддів приходить до висновку про правомірність та законність вимог позивача до Ріпкинської районної державної адміністрації стосовно прийняття ним відповідного рішення про припинення права користування земельною ділянкою, а отже вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2010 року у справі № 6/180/10 – скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2010 року у справі № 6/180/10 - скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Зобов’язати Ріпкинську районну державну адміністрацію Чернігівської області прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою 8,33 га, що була надана Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" на підставі рішення № 30 Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 25.05.1995 року.

4. Стягнути з Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (15000 смт. Ріпки, Чернігівська обл., вул. Святомиколаївська,85) на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" 07100, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, п/р 26001302325907 в філії "Відділення Промінвестбанку" в м. Славутич Київської області, МФО 321154, код ЄДРПОУ 14310862) судові витрати в розмірі 448,50 грн.(212,50 грн. державне мито за подання позову та апеляційної скарги, 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.)