62/245-09 Про усунення перешкод у користуванні транспортними засобами наданими на підставі договору фінансового лізингу, і стягнення неустойки та збитків - 10.06.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 1096Х/1-8 на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" м. Київ

про усунення перешкод та стягнення 5491,34 грн.

Позивач, ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та після остаточних уточнень позовних вимог просив стягнути з ТОВ "Євро Лізинг" неустойку в сумі 5754,36 грн., збитки в сумі 1874,50 грн. та упущену вигоду в сумі 2062,66 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09 (суддя Суярко Т.Д.) задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення збитків (реальних збитків), в частині заяви щодо стягнення упущеної вигоди відмовлено. Провадження по справі в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами припинено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" 5754,36 грн. пені, 76,93 грн. державного мита та 178,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", з рішенням суду першої інстанції не погодився звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні частково не відповідають обставинам справи, вважає, що, приймаючи рішення, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є незаконним та необґрунтованим. Просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач, ТОВ "Євро Лізинг", у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги апеляційної скарги ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" є необґрунтованими, непідтверджені фактами та суперечать чинному законодавству. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

27.07.2007 р. ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 392.

Відповідно до п. 2.1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на транспортний засіб.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві наступні транспортні засоби:

- на підставі замовлення № 392/001 від 27.07.2007 р. - Газель 3302-414 У, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/001 від 03.10.2007 р. (т. 1 а. с. 33).

- на підставі замовлення № 392/002 від 12.10.2007 р. - ТАТА LTP 613/40-22, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/002 від 31.10.2007 р. (т. 1 а. с. 34).

- на підставі замовлення № 392/003 від 13.11.2007 р. - Dong Feng DF-1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431ЕР, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/003 від 07.12.2007 р. (т. 3 а. с. 35).

Згідно із п.6.5. договору лізингу № 392 від 27.07.2007 р лізингоодержувач має право керувати в будь-який час та в будь-якому напрямку предметом лізингу, отриманим за договором лізингу, на підставі документів, які передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 9.2. договору, встановлено, що ТОВ "Євро Лізинг" зобов'язаний у відповідності з чинним законодавством зареєструвати транспортний засіб та сприяти ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" в отриманні тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та інших документів, необхідних для використання транспортного засобу.

Відповідно до п.9.3. договору лізингу, відповідач зобов'язаний до передачі предмету лізингу позивачу застрахувати предмет лізингу за ризиками КАСКО та за іншими ризиками на весь строк дії договору лізингу.

Відповідно до п.12.1. Договору лізингу обов'язки по реєстрації транспортного засобу в державній автомобільній інспекції, або в інших компетентних органах покладається на відповідача.

Проте, відповідач умови договору лізингу № 392 від 27.07.2007 р. не виконав, транспортні засоби, які передані позивачу в лізинг застраховані не були.

Як свідчать матеріали справи відповідач після звернення позивача з позовом до суду застрахував транспортні засоби, а саме: автомобіль ГАЗ 3302, шасі №33020070468603, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №Н6В38132785L7027, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер 2431 ЕР та 08.12.09р. передав позивачеві відповідні поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином предмету спору в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами відсутній.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області, правомірно припинив провадження по даній справі в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України .

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5754,36 грн. за прострочення виконання умов договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. щодо страхування предмету лізингу колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 9.9 договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. сторони погодили своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов’язання щодо утримання транспортного засобу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до п.16.4. договору лізингу, при порушенні відповідачем вимог, які вказані в пп. 9.2., 9.З., 9.10. договору лізингу, з причин, які знаходилися в межах його контролю, позивач має право на отримання неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діяла в період, за який нараховувалась неустойка від початкової вартості транспортного засобу, яка вказана в плані лізингу за кожен день тривалості порушення.

Відповідно до плану лізингу № 392/001 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю ГАЗ-3302, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ становить 71 745,19 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно плану лізингу № 392/002 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю ТАТА LРТ 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС становить 115 573,74грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до плану лізингу № 392/003 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю Dong Feng DFA 1062, реєстраційний номер АА 2431 ЕР становить 103 474,39 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було встановлено, відповідач прострочив виконання умов договору лізингу щодо обов’язкового страхування предмету лізингу, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення зобов’язання в сумі 5754,36 грн. законна та обґрунтована.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо страхування предмету лізингу, в термін встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за неповернення кредиту в сумі 5754,36 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1874,50 грн. збитків, які він поніс сплачуючи заробітну плату водіям, які закріплені за відповідними не застрахованими відповідачем транспортними засобами.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відсутність у позивача належним чином оформлених та дійсних оригіналів полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на предмет лізингу за договором лізингу, яка виникла з вини відповідача, перешкоджає позивачу правомірно використовувати предмет лізингу протягом дії договору лізингу.

Така бездіяльність відповідача спричинила позивачу збитки, які були понесенні останнім, внаслідок оплати заробітної плати водіям, які були закріплені за транспортними засобами, що є предметом договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. (автомобіль ГАЗ 3302, шасі №33020070468603, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №Н6В38132785L7027, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер 2431 ЕР) за час, протягом якого вказані транспортні засоби фактично не використовувались, в зв’язку з тим, що не були застраховані відповідачем.

Виплата заробітної плати працівникам ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" підтверджується відомістю на виплату грошей та видатковим касовим ордерам (т.1 а. с. 80,81).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки .

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1874,50 грн. збитків місцевий господарський суд неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог позивача про стягнення 1874,50 грн. збитків.

Що стосується уточнення позовних вимог про стягнення 2062,66 грн. упущеної вигоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно у відповідності до приписів ст..22 ГПК України (1798-12) відмовив у прийнятті зазначених уточнень, оскільки в цій частині фактично пред’явлені додаткові позовні вимоги про які не йшлося у позовній заяві.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09 в частині відмови в задоволені позову про стягнення збитків в сумі 1874 грн. 50 коп. підлягає скасуванню в зв’язку з порушенням норм матеріального права та неповним з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для справи, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково.

Крім того, при прийнятті рішення господарським судом невірно обчислено державне мита, яке підлягає стягненню з відповідача, а саме: 68 грн. 63 коп. підлягає достягненню за позовом, 19 грн. 72 коп. із позовних вимог про стягнення збитків 1874,50 грн. та 9 грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою, а всього 98 грн.21 коп.

Керуючись статтями 49, 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.03.10 р. по справі № 62/245-09 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 1874 грн. 50 коп. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (код ЄДРПОУ 327741, АДРЕСА М. Київ, вул. Сурікова, 3 корп. 8-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (код ЄДРПОУ 31343590, М. Харків, вул. Данилевського, 22) 1874 грн. 50 коп. збитків, 98 грн. 21 коп. державного мита.