Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ясир Л.О. (доповідач)

суддів : Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Плющова Н.О., представник, довіреність №01/10 від 01.03.10р;

від відповідача –Верещака Б.І., представник, довіреність б/н від 30.09.09р.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.10р. у справі №31/101-10

за позовом відкритого акціонерного товариства "Технологічне і спеціальне обладнання", м.Краматорськ Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області

про стягнення суми, -

Відкрите акціонерне товариство "Технологічне і спеціальне обладнання" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" про стягнення заборгованості у розмірі 574 493,60 грн., 58 506,39 грн. –пені, 19089,28 грн. –3% річних, 84 429,39 грн. –інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.10р. –а.с.107-108).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №2999 від 27.05.08р. щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.10р. по справі №31/101-10 (суддя Єременко А.В.) позов задоволено з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних. У апеляційній скарзі заявник зазначає, що пунктом 2 специфікації №1 встановлений строк оплати кожної партії продукції протягом 20 днів з моменту поставки цієї партії продукції. Вказує на те, що якби позивач не порушив строки поставки та згідно пункту 5.3 договору сплатив пеню, то прострочення оплати по всім накладним, за яким була поставлена 3-я партія, настала б 10.02.09р., а прострочення оплати по всім накладним, за яким була поставлена 4-а партія, настала б 18.02.09р., а не як розраховував позивач по кожній накладній окремо. З посиланням на частини 2, 3 статті 538, частину 4 статті 612 та частини 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України, стверджує, що прострочення у нього не настало, а виникло право відстрочити оплату 3-4 партії продукції до сплати позивачем пені за порушення строку поставки або відмовитися від договору. Листом №133/01 від 19.03.10р. відповідач частково відмовився від договору, тобто припинив своє зобов’язання по оплаті 4-ї партії продукції та вимагав від позивача забрати її. Отже, судом неправомірно стягнуті інфляційні та 3% річних за не існуюче порушення строку оплати частини 3-ї та 4-ї партій продукції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 27.05.10р. між позивачем - відкритим акціонерним товариством "Технологічне і спеціальне обладнання" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" укладено договір №2999, відповідно до умов якого постачальник –позивач зобов’язується поставити, а покупець –відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і за ціною, зазначеними в підписаних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, сторони складають специфікацію, яка є невід’ємною частиною договору, із зазначенням найменування, асортименту, кількості, ціни та вартості такої продукції.

Згідно з пунктом 2.3 договору строк поставки кожної партії продукції зазначається в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, а у разі необхідності, у графіку поставок, на кожну партію продукції. Датою поставки продукції є дата прийому товару на складі покупця.

Відповідно до пункту 1 Специфікації №1 від 27.05.08р. на підставі договору №2999 від 27.05.08р. постачальник поставляє покупцю стойку сошника 34060838 з л/к покриттям у кількості 6 000 штук на загальну суму 1 230 048,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації №1 передбачено, що оплата продукції, що поставляється згідно специфікації, здійснюється покупцем протягом 20-ти днів з моменту поставки кожної партії продукції.

Відповідно до пункту 3 Специфікації №1 строк поставки продукції:

- партія продукції в кількості 1 000 шт. – червень 2008р.;

- партія продукції в кількості 2 000 шт. – липень 2008р.;

- партія продукції в кількості 2 000 шт. – серпень 2008р.;

- партія продукції в кількості 1 000 шт. – жовтень 2008р.

Однак додатковою угодою від 30.10.08р. сторони змінили строк поставки, вказавши, що поставка буде здійснюватися за узгодженим графіком.

За своєю правовою природою договір №2999 є договором поставки.

В силу статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконуючи умови договору, позивач на адресу відповідача у період з 01.06.08р. по 28.01.09р. поставив товар на загальну суму 1 235 988,00 грн., що підтверджується наявними у справі накладними, які підписані сторонами, довіреностями на отримання продукції та виставленими на оплату рахунками (а.с.38-79). Тобто, позивач повністю виконав свої договірні зобов’язання.

Поставлений товар прийнято покупцем без будь-яких заперечень та частково оплачений в сумі 311 502,40 грн.

20.10.09р. між позивачем та відповідачем укладено угоду №1 про залік зустрічних вимог, відповідно до умов якої сторони погодили, що з моменту підписання такої угоди, сторони не є зобов’язаними одна одній на суму 349 992,00 грн., в тому числі і по договору №2999 від 27.05.08р. (а.с.83).

В той же час місцевий господарський суд правомірно відхилив заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" від 19.03.10р. (а.с.88) про залік, на його думку, зустрічних однорідних вимог, яка подана під час розгляду спору та стосується заліку його заборгованості за рахунок штрафних санкцій.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.08р. по 15.10.09р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, сума заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням суми передбаченої угодою про залік зустрічних однорідних вимог №1, складає 574 493,60 грн. (а.с.82).

Наявність боргу стала підставою для звернення позивача з позовною заявою про його стягнення та стягнення пені, інфляційних втрат та річних.

Умовами пункту 5.2 договору №2999 встановлено, що за порушення строків оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки факт несвоєчасного проведення розрахунків за продукцію доведено, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню, розрахунок якої відповідає вимогам статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР.

Сума інфляційних втрат та річних нарахована виходячи з сум, сплата яких прострочена, терміну прострочки та рівня інфляції у відповідних періодах.

Судова колегія приймає до уваги, що пеня, інфляційні втрати та річні нараховані за поставку, що здійснена на підставі окремих накладних після підписання додаткової угоди від 30.10.08р.

Умова щодо строків оплати продукції залишилась без змін в редакції специфікації №1.

Отже, оплата продукції і після підписання додаткової угоди повинна була здійснюватися на протязі 20 днів з моменту поставки кожної партії продукції.

З урахуванням змісту пункту 2.3 договору, в якому зазначено, що датою поставки продукції є дата її приймання на складі покупця та враховуючи відсутність узгоджених графіків поставки під окремою партією продукції слід вважати продукцію, яка відвантажена за окремою накладною.

Отже, господарський суд першої інстанції повністю дослідив всі обставини справи, надав їм вірну правову оцінку, тому підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Оскаржуючи рішення по даній справі, відповідач безпідставно поширює умови пункту 3 специфікації №1 до договору №2999 на поставки, що здійснювались після підписання додаткової угоди до вказаного договору.

Порушення позивачем строків поставки та несплата ним штрафних санкцій за це порушення не звільняють відповідача від відповідальності за несплату вартості продукції у строки, встановлені договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" своєчасно не скористався своїми правами, наданими йому частиною 3 статті 538, частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, без будь-яких заперечень прийняв всю продукцію, обумовлену договором №2999, не повернув її продавцю, тому суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги його заяву від 19.03.10р. про часткову відмову від договору, подану під час розгляду справи та через більше ніж 1 рік після поставки продукції.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції відповідач подав клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №30/130 про внесення змін до спірного договору №2999 від 27.05.08р.

За змістом частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншими судом.

Клопотання відхиляється судовою колегією з тих підстав, що рішення місцевого господарського суду по справі №30/130 не впливає на можливість розгляду даної справи, оскільки навіть при зміні умов спірного договору зобов’язання змінюються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.10р у справі №31/101-10 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області – залишити без задоволення.