8/350-47/276 Про неналежне виконання зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт - 09.06.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 8/350-47/276 від 15.12.2009р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-Сервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" 197 850,80 грн. основного боргу, 58 840,28 грн. пені, 26 385,33 грн. штрафу, 2 275,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" в доход Державного бюджету України 530,76 грн. недоплаченого державного мита.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт. Також місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені та штрафу за несвоєчасне перерахування авансу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-Сервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 8/350-47/276 від 15.12.2009р. скасувати, припинивши провадження у даній справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що листом від 16.10.2008р. останній, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України звертався до позивача з заявою про часткове зарахування належної до сплати ним на користь відповідача неустойки, нарахованої у зв’язку з порушенням позивачем погодженого графіку виконання будівельних робіт, в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 197 850,80 грн. за роботи виконані за договором підряду у капітальному будівництві № 01/08/07 від 07.08.2008р. А тому, грошові зобов’язання відповідача по оплаті позивачу 197 850,80 грн. вартості виконаних позивачем за договором підряду робіт припинились зарахуванням. Також господарським судом залишено поза увагою факт затримки виконання позивачем будівельних робіт на 212 днів та зроблено помилковий висновок про те, що виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

07.08.2007р. між ТОВ "Будівельний-Сервіс" ( генеральний підрядник) та ТОВ "Архібуд" ( підрядник), укладено договір № 01/08/07, у відповідності до умов якого генеральний підрядник доручив, а підрядник зобов’язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва монолітного каркасу.

Пунктом 4 договору сторони погодили, що підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 днів з дня виконання генеральним підрядником зобов’язань щодо: передачі будівельного майданчику, проектної документації, дозвільної документації та сплати повної суми авансу і завершить виконання робіт протягом 120 днів з дня початку виконання робіт.

Згідно п.9 вищезазначеного договору, договірна ціна робіт визначається на основі локального кошторису, що є невід’ємною частиною договору, є приблизною і складає 3 185 338,80 грн.

Виконання зобов’язання підрядника за договором забезпечується сплатою пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості невиконаних об’ємів робіт за кожен прострочений день (п. 16 договору).

Відповідно до п. 38 договору генеральний підрядник зобов’язався за актом передати підряднику будівельний майданчик (в тому числі пристрої, що забезпечують об’єкт послугами) та всю дозвільну документацію протягом 3-х днів з дня підписання договору.

Згідно п.51 договору фінансування робіт (будівництва об’єкта) здійснюється за рахунок власних коштів та коштів залучених генеральним підрядником.

Пунктом 58 даного договору, в редакції, викладеній у додатковій угоді № 1 від 09.11.2007р. до договору сторони встановили, що генеральний підрядник протягом 10 днів з дня підписання договору зобов’язується надати підряднику аванс для закупівлі матеріалів та обладнання у розмірі 40% відсотків від вартості робіт першого виробничого етапу, яка визначена локальним кошторисом до цього договору, а також генеральний підрядник, при виробничій необхідності, може надати підряднику для закупівлі матеріалів додатково аванс у розмірі 150 000,00 грн. Аванс для закупівлі матеріалів та обладнання за кожний наступний виробничий етап, визначається графіком виконання робіт, виплачується генпідрядником підряднику з 1 по 10 числа поточного місяця згідно календарного графіка виконання робіт (додаток № 1 до договору) в розмірі 40% від визначеної локальним кошторисом до цього договору вартості відповідного виробничого етапу. Генеральний підрядник має право контролювати використання наданих підрядником сум авансу.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що 21.08.2007р. відповідач передав позивачу будівельний майданчик згідно акту прийому-передачі майданчика будівництва офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 в м. Києві.

У відповідності до накладної № 1 від 30.08.2007р. та № 2 від 05.09.2007р., відповідач передав позивачу проектну документацію передбачену п. 4 вищезазначеного договору.

З наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі виконаних робіт по договору за листопад 2007р. від 30.11.2007р. на суму 956 674,80 грн., за грудень 2007р. на суму 295 837,20 грн., за січень 2008р. на суму 346 928,40 грн., за лютий 2008р. на суму 268 124,40 грн., за лютий 2008р. на суму 236 889,60 грн., за березень 2008р. на суму 459 630,00 грн., за квітень 2008р. на суму 52 644,00 грн., за вересень 2008р. на суму 333 067,20 грн., та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками вбачається, що загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає 3 424 095,60 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 176 від 28.09.2007р. на суму 252 400,00 грн., № 239 від 09.11.2007р. на суму 150 000,00 грн., № 271 від 18.12.2007р. на суму 554 274,80 грн., № 274 від 26.12.2007р. на суму 273 200,00 грн., № 291 від 25.02.2008р. на суму 450 000,00 грн., № 300 від 29.02.2008р. на суму 637 690,00 грн., № 313 від 24.03.2008р. на суму 239 880,00 грн., № 333 від 16.04.2008р. на суму 324 000,00 грн., № 349 від 21.05.2008р. на суму 344 800,00 грн., загальний розмір перерахованих відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в якості оплати виконаних робіт по Договору становить 3 226 244,80 грн.

Відповідно до акту від 10.12.2007р., підписаного повноважними представниками сторін та акту проміжного геодезичного контролю, позивачем під час прийняття робіт було виявлено недоліки.

Листом № 123 від 19.02.2008р. позивач повідомив відповідача про повернення акту виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3 за січень 2008 року у зв’язку з тим, що виконані за ними роботи не відповідають вимогам СНіП 3.01.03-84, СНіП 3.03.01-87.

19.02.2008р. позивач направив на адресу відповідача лист № 38, яким просив останнього розглянути та надати відповідні технічні рішення щодо усунення недоліків, а саме: зміщення в плані колон, зміщення прорізів ліфтових шахт, завищення зовнішніх геометричних розмірів ліфтової шахти.

20.02.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 42, в якому позивач, у зв’язку з відмовою від підписання акта виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3 за січень 2008 року просив повернути надані для розгляду форми КБ-2в та КБ-3 з зазначеними конкретними позиціями та обсягами, оскільки до листа № 123 від 19.02.2008р. зазначені форми додані не були.

Листом № 45 від 21.02.2008р. позивач повідомив відповідача про те, що він з 22.02.2008р. призупиняє роботи на будівництві офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 в м. Києві.

26.02.2008р. уповноваженими особами відповідача в односторонньому порядку складено акт перевірки якості № 2, в якому зроблено наступні висновки: заходи стосовно усунення недоліків ТОВ "Архібуд" будуть визначені після надання проектних рішень НПРФ "Реставрація" та висновку ЗАТ "ОТІС"; усунення недоліків ТОВ "Архібуд" виконує в процесу виконання будівельно-монтажних робіт, але не пізніше 7 днів після завершення робіт по будівництву каркасу будівлі офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105.

Відповідно до відмітки на листі відповідача № 143 від 31.03.2008р., вказаний лист, а також 4 примірники акта № 2 від 26.02.2008р. отримано позивачем 31.03.2008р. У даному листі відповідач просив позивача підписати і повернути на його адресу два примірника вказаних актів.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2008р. відповідач передав представнику позивача лист № 157, в якому відповідач просив останнього надати пропозиції по усуненню недоліків, а також акти № 5,6,7 проміжного геодезичного контролю.

Листом № 166 від 08.05.2008р. відповідач звертався до позивача з проханням надати пропозиції по усуненню недоліків.

Листом № 168 від 12.05.2008р. відповідач, з метою недопущення затримки підписання актів виконаних робіт, просив позивача надати геодезичну зйомку конструкцій офісно-ділового центру.

23.05.2008р. відповідач передав представнику позивача лист № 174, з вимогою відновити безпідставно зупинені роботи, який представник позивача отримав 26.05.2008р., про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

16.10.2008р. відповідач направив позивачу лист № 248, направлення якого підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1516 від 16.10.2008р., яким заявив про часткове зарахування зустрічних вимог на суму 197 850,80 грн. та вимагав в порядку статті 530 ЦК України здійснити оплату нарахованої позивачем неустойки на суму 668 131,42 грн.

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" місцевий господарський суд визнав промірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 197 850,80 грн. основного боргу, 58 840,28 грн. пені, 26 385,33 грн. штрафу.

Проте, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення підлягає зміні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Частиною ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до п. 1 договору генеральний підрядник доручив, а підрядник взяв на себе зобов’язання забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва монолітного каркасу.

Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі виконаних робіт по договору за листопад 2007р. від 30.11.2007р. на суму 956 674,80 грн., за грудень 2007р. на суму 295 837,20 грн., за січень 2008р. на суму 346 928,40 грн., за лютий 2008р. на суму 268 124,40 грн., за лютий 2008р. на суму 236 889,60 грн., за березень 2008р. на суму 459 630,00 грн., за квітень 2008р. на суму 52 644,00 грн., за вересень 2008р. на суму 333 067,20 грн., та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками без зауважень вбачається, що позивачем виконано будівельно-монтажні роботи з будівництва монолітного каркасу офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 у м. Києві на загальну суму 3 424 095,60 грн.

Факт виконання позивачем робіт на вищезазначену суму представник відповідача не заперечує.

Проте відповідач, всупереч умов договору свої зобов’язання по оплаті виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 3 226 244,80 грн., про що свідчать платіжні доручення № 176 від 28.09.2007р. на суму 252 400,00 грн., № 239 від 09.11.2007р. на суму 150 000,00 грн., № 271 від 18.12.2007р. на суму 554 274,80 грн., № 274 від 26.12.2007р. на суму 273 200,00 грн., № 291 від 25.02.2008р. на суму 450 000,00 грн., № 300 від 29.02.2008р. на суму 637 690,00 грн., № 313 від 24.03.2008р. на суму 239 880,00 грн., № 333 від 16.04.2008р. на суму 324 000,00 грн., № 349 від 21.05.2008р. на суму 344 800,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт становить 197 850,80 грн. (3 424 095,60 - 3 226 244,80 = 197 850,80).

З приводу доводів відповідача про те, грошові зобов’язання відповідача по оплаті позивачу 197 850,80 грн. вартості виконаних позивачем за договором підряду робіт припинились зарахуванням, так як відповідач звертався до позивача з заявою про часткове зарахування належної до сплати ним на користь відповідача неустойки, нарахованої у зв’язку з порушенням позивачем погодженого графіку виконання будівельних робіт, в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 197 850,80 грн. за роботи виконані за договором підряду у капітальному будівництві № 01/08/07 від 07.08.2008р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення визначені в ст. 601 Цивільного кодексу України.

Істотними умовами зарахування зустрічних однорідних вимог є дійсність розміру вимог та настання строку їх виконання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, що відповідач неодноразово порушував умови договору щодо передання проектної документації в тому числі (передання окремих етапів проектної документації) та будівельного майданчика і сплаті авансів.

Так, зокрема, у відповідності до п. 38 договору відповідач зобов’язався передати за актом будівельний майданчик упродовж 3-х днів з дня підписання договору, тобто до 10.08.2007р., проте зроблено це було лише 21.08.2007р., що відповідно призвело до затримки початку будівельних робіт.

Всупереч п.п. 12, 23 договору необхідна проектна документація розроблялась в ході будівництва та передавалась некомплектно і в строки, які унеможливлювали будь-які дії позивача щодо виконання робіт в визначені договором терміни.

В порушення п. 58 договору авансовий платіж першого виробничого етапу був отриманий позивачем 28.08.2007р., а не до 17.08.2007р., як передбачено умовами договору. Крім того наступні авансові платежі від 09.11.2007р. на суму 150 000,00 грн. та від 26.11.2007р. на суму 273 000,00 грн. ніяким чином не відповідають ні по строкам їх проведення, ні по їх вартості відповідно календарному графіку фінансування чи умовам договору, які передбачали проведення таких виплат щоразу до 10 числа поточного місяця в розмірі 40% вартості кожного виробничого етапу (п. 58 договору). А з 26.11.2007р. авансування робіт взагалі не проводилося. Про суму, дату та призначення платежів свідчать наявні в матеріалах справи банківські платіжні доручення.

Оплата виконаних робіт, яка повинна була здійснювати протягом 5-ти банківських днів з дня підписання документів відповідачем (п. 53 договору) здійснювалась зі значною затримкою. Про дату підписання документів свідчать дати, проставлені в формах КБ-2; КБ-3.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів приходить до висновку, що порушення позивачем погодженого графіку виконання будівельних робіт спричинено неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, а отже доводи останнього про наявність правових вимог для стягнення з позивача на користь відповідача 197 850,80 грн. неустойки не є безумовними і підлягають доведенню в порядку окремого судового провадження.

З огляду на зазначене вище, оскільки матеріалами справи доведений факт виконання позивачем у відповідності до умов договору будівельно-монтажних робіт на загальну суму 3 424 095,60 грн. і, станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про погашення відповідачем своєї заборгованості у розмірі 197 850,80 грн. не надано, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 58 840,28 грн. пені та 26 385,33 грн. штрафу за несвоєчасне перерахування авансу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 69 договору генпідрядник несе відповідальність перед субпідрядником за порушення грошових зобов’язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) згідно з планом фінансування сплачує пеню в розмірі 0,05 відсотків від простроченої суми за кожний день прострочення за перші два місяці затримки і 0,1 відсоток від простроченої суми за кожний наступний день до фактичного усунення порушення.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань також врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. (543/96-ВР) , згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. (543/96-ВР) , граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, колегія суддів, здійснивши розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 58 840,28 грн. є обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню у обумовленому ним розмірі.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 26 385,33 грн.

штрафу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач свої

зобов’язання щодо своєчасного перерахування авансу за договором належним чином у строк, передбачений п.п. 53, 69 даного договору не виконав, у зв’язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача вищезазначеної суми штрафу.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки стягнення штрафу внаслідок несвоєчасного перерахування авансу умовами договору не передбачено, а тому не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 8/350-47/276 від 15.12.2009р. підлягає зміні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" на рішення господарського суду м. Києва у справі № 8/350-47/276 від 15.12.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 8/350-47/276 від 15.12.2009р. змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 17, оф. 405, п/р 26004053107974 в філії КБ "Приватбанк", Київське РУ, МФО 321842, код ЄДРПОУ 32486615), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, п/р 26001305062 в АКБ "Форум", м. Київ, МФО 322948, код ЄДРПОУ 32486615) 197 850 (сто дев’яносто сім тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 80 коп. основного боргу, 58 840,28 грн. пені, 2 566 (дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 92 коп. державного мита та 107 (сто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити".

4. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, п/р 26001305062 в АКБ "Форум", м. Київ, МФО 322948, код ЄДРПОУ 32486615), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 17, оф. 405, п/р 26004053107974 в філії КБ "Приватбанк", Київське РУ, МФО 321842, код ЄДРПОУ 32486615) 1 283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.