КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2010 № 22/534
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs11146206) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явились
від відповідача: Спасибко А.В., дов. б/н від 20.01.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2010
у справі № 22/534 ( .....)
за позовом Приватне підприємство "Охоронна агенція "Чорний скорпіон"
до ТОВ "Ріелті Сіті"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 22/534 від 19.03.2010р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" на користь Приватного підприємства "Охоронна агенція "Чорний скорпіон" 12 544, 56 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 56 копійок) основного боргу, 1 648, 67 грн. (одну тисячу шістсот сорок вісім гривень 67 копійок) пені, 284, 12 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні 12 копійок) інфляційних збитків, 214, 66 грн. (двісті чотирнадцять гривень 66 копійок) 3% річних, 288, 28 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 28 копійок) витрат на сплату державного мита, 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 22/534 від 19.03.2010р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 22/534 від 19.03.2010р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 01 серпня 2008р. між ПП "Охоронна агенція "Чорний скорпіон" та ТОВ "Ріелті-Сіті" укладено договір № 01/08/30, відповідно до умов якого протягом дії договору виконавець зобов’язувався силами своїх співробітників здійснювати фізичну охорону об'єкту замовника, шляхом позмінного чергування за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського 246, а замовник (відповідач у справі) зобов'язувався здійснювати оплату за надані виконавцем послуги. Під охороною знаходяться приміщення та майно, яке перебуває в цих приміщеннях і які включені до дислокації (додаток № 2 до договору).
Додатку № 2 - дислокації постів охорони за договором № 01/08/30 від 01.08.2008р. позивачем не представлено, однак погодження постів охорони та виконання договору з боку позивача, відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Факт надання послуг з приводу оплати, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000183 від 31.03.2009р. на суму 14 136 грн., № ОУ-000254 від 01.05.2009р. на суму 12544, 56 грн., які підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, доказів, які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.
Додатками № 3 від 01.08.2008р., № 4 від 01.09.2008р. до договору є протокол узгодження договірної ціни. Договір згідно з п. 8.1 укладається терміном на один рік, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається поновленим на цих же умовах ще на один рік.
Крім того, доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період наданих послуг, згідно актів від 31.03.2009р., від 01.05.2009р., за вказаним договором суду не надано, у зв'язку з чим підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань та надання послуг в межах укладеного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, послуги згідно акту від 31.03.2009р. за виставленим рахунком-фактурою № СФ-000179 від 16.03.2009р. відповідачем були оплачені, що підтверджується банківською випискою за 28.09.2009р., заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 544, 56 грн., що є несплатою послуг згідно акту від 01.05.2009р. за виставленим рахунком-фактурою № СФ-000250 від 10.04.2009р., доказів, які б спростовували визначену суму боргу, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору (п. 5.2) замовник перераховує не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги з охорони об'єкта, на розрахунковий рахунок виконавця суму, визначену сторонами за виконану роботу відповідно до протоколу узгодження договірної ціни.
Строк виконання зобов'язань по оплаті за послуги надані згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2009р. є таким, що настав 10.04.2009р., послуги по акту від 01.05.2009р. мали бути оплачені не пізніше 10.05.2009р..
Оскільки, сплату рахунку № СФ-000250 від 10.04.2009р. по строку 10.05.2009р. відповідачем не проведено, доказів оплати наданих послуг станом на час вирішення спору суду не надано, за таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі суми основного боргу 12 544, 56 грн. є обгрунтованими.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 6.3 договору № 01/08/30 від 01.08.2008р. замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг з охорони об’єкту і у разі прострочення платежу, сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Відповідно до розрахунків позивача наданих до матеріалів справи, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована у відношенні суми боргу у періоді прострочення з 11.04.2009р. по 31.07.2009р. в розмірі подвійної облікової ставки 12% встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р (v0107500-08) ., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (v2395500-09) , Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (v0343500-09) (11% в періоді з 15.06.2009р.), не більше шестимісячного строку встановленого законом, та складає 1 648, 67 грн.
Згідно статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, судом встановлена наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги, прострочення оплати, за таких обставин місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 284, 12 грн. та 3% річних у розмірі 214, 66 грн., відповідно до розрахунків позивача. Нарахування позивачем проведені в періоді до погашення боргу за актом від 31.03.2009р. згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-000179 від 16.03.2009р..
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. у справі № 22/534 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. у справі № 22/534 без змін.
Матеріали справи № 22/534 повернути до Господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді