ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2011 року Справа № 12/154
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs16283166) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Кіровоградської області (rs13376559) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)
суддів: Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
представник позивача: Краснощоков Є.В.;
представник відповідача: Догарєва І.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар’єр", м. Новоукраїнка Кіровоградської області
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2010 р.
у справі № 12/154
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка", м. Шпола Черкаської області
до відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар’єр", м. Новоукраїнка Кіровоградської області
про стягнення 91 271 грн. 01 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка" (далі –позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр" (далі –відповідач) 91 271,01 грн. боргу за товар.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2010 р. (суддя Макаренко Т.В.) у справі № 12/154 позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" на користь ТОВ "Гранатова зірка" заборгованість в сумі 91 271,01 грн, державне мито в сумі 912,71 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та припинити провадження по справі. Посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
15.03.2011 р. в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
Відповідно до видаткових накладних № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року; № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка" передано відкритому акціонерному товариству "Новоукраїнський кар'єр" товар на загальну суму 190 771,01 грн.
Факт отримання вказаного товару підтверджується також довіреностями ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року.
Відкрите акціонерне товариство "Новоукраїнський кар'єр" за отриманий товар здійснило частковий розрахунок на суму 99500,00 грн. про що свідчать копії банківських виписок від 28.12.2006 року, 31.01.2007 року, 12.03.2007 року, 28.04.2007 року, 31.05.2007 року, 11.07.2007 року, 18.07.2007 року, 24.07.2007 року.
В зв’язку з тим, що строк оплати сторонами не був встановлений, на адресу ТОВ "Новоукраїнський кар'єр" було направлено вимогу від 26.10.2010 року № 135, в порядку ст. 530 ЦК України, яка була отримана відповідачем 02.11.2010 р.
За правилами ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Крім того, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до матеріалів справи, за накладними № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року; № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 190 771,01 грн відповідно до довіреностей ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року, які підписані уповноваженими особами. Факт отримання товару і його вартість відповідачем не оспорювався.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини з купівлі-продажу товарів, тому відповідач набув право на отримання товару та обов’язок по сплаті вказаного товару.
Згідно з ч. 1ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Видаткові накладні № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року; № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року та довіреності ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року підписані як позивачем, так і відповідачем, підписи скріплені печатками сторін, тому письмова форма правочинів (ст. 207 ЦК України) вважається додержаною. Вказані обставини свідчать про те, що у відповідача виник обов’язок оплатити вартість отриманого товару у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Доказів виконання зобов’язань по оплаті вартості товару відповідач не надав, тому суд першої інстанції обґрунтовано та законно стягнув з відповідача суму боргу.
Посилання відповідача на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2010 р. по справі №3/92 було встановлено факт відсутності договірних відносин між сторонами, тому провадження по справі необхідно припинити, не може бути прийнято судом апеляційної інстанції.
Відповідно до змісту рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2010 р. у справі №3/92, в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано доказів направлення вимог в порядку ст. 530 ЦК України, тобто дана справа, де вимога була надана 26.10.2010 р., розглянута з інших підстав, тому підстави для припинення провадження по справі відсутні, рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар’єр", м. Новоукраїнка Кіровоградської області – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2010 р. у справі № 12/154 –залишити без змін.
постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.
Головуючий суддя
Судді
І.М. Герасименко
І.Л. Кузнєцова
І.А. Сизько
Повний текст постанови складено 15.03.2011 р.