808/116/18 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток - 18.02.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 (суддя - Бойченко Ю.П.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)

у справі № 808/116/18

за позовом Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 № 0017871411.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області дійшло помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2017 № 0017871411.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Підприємство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому просило залишити касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками документальної позапланової перевірки Підприємства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 складено акт від 11.12.2017.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, а саме: статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 134, пункту

135.1 статті 135, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 546 340 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 28.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017871411, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року у розмірі 546 340 грн.

Свої дії щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ "Компанія "Відіс" не носили реального характеру та фактично не виконувались.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України (2755-17) , Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та нормативними актами, прийнятими на їх виконання (в редакціях, що діяли на час їх виникнення).

З огляду на приписи статей 14, 44, 135, 138, 139 Податкового кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ГУ ДФС у Запорізькій області щодо порушення Підприємством вимог податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного 24.03.2014 між позивачем та ТОВ "Компанія "Відіс" договору поставки, фактичне отримання позивачем обумовленого вказаним договорами товару - бензину А-80, А-92, А-95 та дизельного палива, використання отриманого Підприємством товару в його господарській діяльності, оплати позивачем отриманого товару та зміни у зв'язку з цим майнового стану позивача.

Натомість у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Судами попередніх інстанцій дано належну оцінку всім доводам і запереченням сторін та зроблено правильний висновок щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність висновків, викладених в акті перевірки від 11.12.2017, щодо нереальності та фіктивності укладеного між позивачем та його контрагентом договору.

По суті доводи ГУ ДФС у Запорізькій області зводяться до того, що у контролюючого органу виникли зауваження щодо податкової звітності ТОВ "Компанія "Відіс" та його взаємовідносин з власними контрагентами. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, про те, що фактичне виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Компанія "Відіс" господарського договору не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Таким чином, касаційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 - без змін.