16/2430 Про визнання недійсними договорів іпотеки - 23.03.2010 Прийняття

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 року,

у справі № 16/2430 (суддя –Спаських Н. М.),

Черкаська обласна спілка споживчих товариств (далі по тексту –Черкаська облспоживспілка, позивач) звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"(далі по тексту –ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит –2003"(далі по тексту –ТОВ "Фаворит –2003", відповідач-2) про визнання недійсними договорів іпотеки нерухомого майна від 27.08.2007 року № І-41-2006 (реєстровий номер 7424) та від 20.01.2006 року (реєстровий номер 333) укладених між ТОВ "Фаворит –2003"та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"на забезпечення виконання кредитних зобов’язань позичальника ТОВ "Фаворит –2003".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 року у справі № 16/2430 (далі по тексту –Рішення) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якому просить рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 року у справі № 16/2430 скасувати, зупинити провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 18-03-11-05/2306, що розглядається господарським судом Черкаської області.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року розгляд справи відкладено на 23.03.2010 року.

До початку судового засідання від представника TOB "Фаворит - 2003"надійшла заява б/н від 20.03.2010 р. (вх. № 2-05/1221/н від 23.03.2010 р.) про розгляд справи без участі представника, яка була залучена до матеріалів справи на підставі ст.ст. 99, 101 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.03.2010 р., підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача - 1 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит"та товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит -2003"були укладені іпотечні договори № 1-41-2006 від 27.08.2007 р. (а.с. 106), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А.О. за реєстровим № 7424 та № 3-2-2006 від 20.01.2006 року, також посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А.О. за реєстровим № 333 (а.с. 131).

Предметом іпотеки за даними договорами є майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки за адресою вул. Смілянська, 159 у м. Черкаси та нежитлове приміщення за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 209, які передавалися в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003" за кредитним договором № К-2-2006 від 20.01.2006 р.

Пунктом 4 даних договорів передбачено, що предмети іпотеки належать TOB "Фаворит-2003"на праві власності на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 2005 та 2007 років.

Згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку"предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

З огляду на це, Черкаська обласна спілка споживчих товариств просить визнати недійсними з моменту укладення, укладені між відповідачами у справі договори іпотеки від 27.08.2007 року № 1-41-2006, реєстровий № 7424 та від 20.01.2006 року, реєстровий № 333, обґрунтовуючи це тим, що іпотекодавець (TOB "Фаворит 2003") не є належним власником майна, а тому не має права передавати його в іпотеку.

Позивач просить задовольнити позов на підставі п. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, зазначаючи, що саме він є належним власником переданого в іпотеку майна, оскільки дане майно було збудовано Черкаською облспоживспілкою, але неправомірно привласнено іншими підприємствами протягом тривалого періоду часу та різними способами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Колегією апеляційного господарського суду встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких реєстраційних документів позивача на майно, яке складає предмет іпотеки за спірними договорами.

В свою чергу, TOB "Фаворит 2003"були надані копії правовстановлюючих документів на спірне майно, зокрема договору купівлі -продажу нежитлового приміщення б/н від 17.09.2007 р., за яким TOB "Фаворит - 2003"купив у TOB "Черкаська виробничо - торгівельна компанія"нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 209, а також договору купівлі - продажу комплексу будівель від 01.11.2005 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.11.2006 р., а саме нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159, оригінали яких були оглянуті судовою колегією.

Вищевказані документи не були визнані недійсними в установленому законом порядку, а отже не має правових підстав вважати, що спірне майно було набуте TOB "Фаворит - 2003"з порушенням приписів діючого законодавства.

Крім того, дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем в даному випадку невірно обраний спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, оскільки право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, з огляду на наступне.

Під захистом цивільних прав та інтересів мається на увазі передбачений нормами права можливий вплив на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права.

Статтею 16 ЦК України передбачені основні способи захисту цивільних прав та інтересів, проте цей перелік не є вичерпним.

Так, відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що він в порядку ст. 387 ЦК України має право звернутися до суду з віндікаційним позовом. Віндікаційним визнається позов власника, що не володіє, до не -власника, що незаконно володіє, про вилучення майна в натурі.

Проте, власник може вимагати повернення свого майна за цим позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно. Таким чином позивач, при зверненні з вимогою витребування майна із чужого незаконного володіння, повинен довести, що саме він є власником майна, яке було передано в іпотеку за спірним договором.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обгрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 р. не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 р. у справі № 16/2430 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2010 р. у справі № 16/2430 залишити без задоволення.