Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврилюк О.М (доповідач по справі),

суддів:

Корсакової Г.В.

Мельника С. М.

Секретар судового засідання Матвієвська Г.В.

В судове засідання з’явився прокурор Теслюк Б.А. – посв. від 11.08.2009 року № 93 за участю представників

розглянувши апеляційне подання В.о. прокурора Черкаської області та апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року

До господарського суду Черкаської області звернувся Перший заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг –Древпром" про стягнення з відповідача заподіяної шкоди в сумі 162 352 грн. на користь бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до спеціального фонду Черкаської міської ради на р/р 31515921700002 МФО 854018 ГУ ДКУ в Черкаській області код 22809222 (код платежу 24062100).

Рішенням від 28.07.2009 року господарський суд Черкаської області в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду В.о. прокурора Черкаської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року по справі № 12/1583 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Також не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року по справі № 12/1583 та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2009 року апеляційне подання прокурора та апеляційна скарга позивача були прийняті до провадження, об’єднані в одне провадження та призначено розгляд справи № 12/1583 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року склад судової колегії змінювався.

В судове засідання 25.11.2009 року повноважні представники сторін не з’явилися. Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке після обговорення судова колегія відхилила. Позивач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Правова позиція позивача по суті спору викладена у відзиві на апеляційне подання, в якому він підтримав вимоги апеляційного подання.

В судовому засіданні 25.11.2009 року прокурор також підтримав вимоги свого апеляційного подання. У відзиві на апеляційну скаргу позивача прокурор підтримав вимоги його апеляційної скарги.

Під час апеляційного провадження по справі відповідач проти вимог апеляційної скарги позивача та апеляційного подання прокурора заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційне подання.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне подання та апеляційна скарга не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року (v003p710-99) у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

В Додатку 1 до Наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 року № 604 (v0604201-01) , із змінами внесеними Наказом Міністерством фінансів України від 11.01.2007 року № 8 (v0008201-07) , код класифікації доходів бюджету 24062100, визначений прокурором в позовній заяві, відповідає функціональній класифікації видатків бюджету "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року № 835-VI установлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону.

В Додатку № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) в Переліку органів, за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, визначено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (далі –Мінприроди).

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548 (z0119-07) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 120/13387 (z0120-07) , Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі –Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі –Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, в редакції Положення, що діяла на момент звернення з позовом до суду, повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території прибережної захисної смуги завширшки два кілометри від урізу води вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, які мають зв’язок з морем, у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей, а в місті Севастополі до урізу води Чорного моря.

Відповідно до п.п. 9 п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, прокурором було правильно визначено в якості позивача Державну екологічну інспекцію в Черкаській області, як стягувача коштів до спеціального фонду місцевого бюджету, та подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області.

Як встановлено місцевим господарським судом 23.01.2009 року працівниками позивача Деркач О.А. і Позняковим О.В. проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками перевірки складено акти перевірки і обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки). В зазначених документах містяться висновки позивача, відповідно до яких, зокрема: основним видом діяльності відповідача є оброблення деревини, виробництво дерев’яної тари; на підприємстві утворюються відходи деревини (щепки, тирса, залишки деревини); договори на утилізацію та вивіз відходів не представлені; журнал обліку руху відходів не ведеться; ліміт на утворення та розміщення відходів відсутній, що є порушенням ст.ст. 17, 32, 33 Закону України "Про відходи". На відкритій земельній ділянці по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси здійснюється накопичення відходів деревини (тирса, тріски, залишки деревини), загальною площею 20 х 4 = 80 кв.м і висотою 2,5 м., що приводить до її засмічення. Вимірювання проведено рулеткою марки FT 166, 50 м, застосовувалось фотографування.

За договором оренди землі від 13.09.2006 року земельна ділянка загальною площею 16 065 кв.м. по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, яка за функціональним використанням відноситься до категорії земель промисловості, передана в строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Нікос" під комплекс будівель і споруд промислової бази.

Згідно договору оренди майна від 01.01.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос" передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно (нерухомість та обладнання), розташоване по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР, відходи –це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 (z0422-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689 (z0422-07) , змінено та викладено в новій редакції "Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (z0285-98) . Відповідно до розділу 3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель; при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Обчислення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється вищеназваними уповноваженими органами згідно приписам розділу 5 Методики.

Згідно розрахунку позивача, проведеному у відповідності до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (z0285-98) , розмір шкоди від засмічення земельної ділянки відходами виробництва по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси складає 162 352 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.01.2008 року № 002573 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.01.2009 року № 002154, складених працівником позивача Деркач О.А., керівник відповідача Білошицький В.Г. визнаний позивачем винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП, яке полягає в допущенні ним як відповідальною особою псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель виробничими відходами, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Із наданих відповідачем договорів купівлі-продажу щепи технологічної і тирси від 02.01.2008 року № КД 02/01-8 і від 10.01.2008 року № 10/01-08 КП, оборотно-сальдової відомості, робочого проекту реконструкції приміщень виробничого корпусу та прибудови до нього під виробниче приміщення цеху виготовлення тарної дошки та піддонів і адміністративної будівлі в м. Черкаси по пров. Пацаєва, 15 вбачається, що відходи власного виробництва (щепа, тирса, залишки деревини) відповідачем в подальшому використовуються в господарській діяльності як товар для продажу та паливо для двох енергетичних комплексів СС-400 та СС-630.

На виконання вимог ухвал апеляційного господарського суду від 21.08.2009 року та від 30.09.2009 року відповідачем було надано довіреності від 02.04.2009 року № 473569/1 та від 26.10.2009 року № 1/23 про отримання Закритим акціонерним товариством "Еко-Азот" тирси загальним об’ємом 80 м3 та Акти від 14.10.2008 року, відповідно до яких СП "Ройек-Львів" завершило виконання пуско-налагоджувальних робіт енергетичних комплексів СС-400 та СС-630.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком об’єму тирси, виконаним відповідачем (а.с.157), відповідно до якого об’єм складає 25,33 м3.

Також колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що за висновком Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції від 08.05.2009 року, в зразках ґрунту, відібраних 21.04.2009 року на місці колишнього складування тирси на території виробничої бази відповідача по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, вміст забруднювачів нижче гранично допустимої концентрації, обстежена ділянка не є забрудненою і придатна для вирощування рослинної продукції.

З огляду на вищезазначені обставини колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відповідачем доведено, що виявлена працівниками позивача тирса в подальшому була використана, то вона [тирса] не являється відходами.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурор та позивач не довели обставин, викладених у своїх апеляційного поданні та апеляційній скарзі, а відтак вони не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року по справі № 12/1583 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд –

1. Апеляційне подання В.о. прокурора Черкаської області та апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області на рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року по справі № 12/1583 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року по справі № 12/1583 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 12/1583 повернути до господарського суду Черкаської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Дата відправки