537/4743/15-а Про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафних санкцій - 12.02.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі №537/4743/15-а за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серія АА №229267 від 02.11.2015 винесену заступником Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Годиною І.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 грн. за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено частинами першою, четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.12.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 скасовано постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.12.2015 та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову заступника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години Ірини Іванівни серії АА №229267 від 02.11.2015; закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за частинами першою, четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення визначений частиною четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було своєчасно та у повному обсязі сплачено хоча і з помилковим зарахуванням коштів на інший рахунок. Своєчасне надходження до бюджету коштів виключає правові підстави для притягнення до відповідальності за частиною четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відсутність складу адмінправопорушення, що полягає у несвоєчасному зарахуванні до бюджету ЄСВ також встановлено судовим рішенням у справі №816/4693/15, яке набрало законної сили. Суд апеляційної інстанції окремо вказав на те, що хоча позивача і притягнуто до адмінвідповідальності за двома самостійними правопорушеннями, одне з яких є несвоєчасне подання відповідного звіту (частина перша), інше за частиною четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несплата (несвоєчасна) сплата (перерахування) ЕСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір адміністративного стягнення визначений за правилами частини четвертої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 грн. Висновки контролюючого органу про наявність у діях позивача адмінправопорушення передбаченого частиною першою наведеної норми спростовуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, а також несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску, а отже з огляду на наявний у діях позивача склад адмінправопорушення, ОСОБА_1 обґрунтовано піддано адміністративному стягненню.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працює у Коледжі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на посаді головного бухгалтера. Постановою заступника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області серії АА №229267 від 02.11.2015 за порушення частини першої (несвоєчасне подання звіту) та частини четвертої (несплата ЄСВ за серпень - вересень 2015 року по строку сплати 21.09.2015 та 20.10.2015 відповідно. Сума заборгованості становить 102619,15 грн. та 250839,60 грн. відповідно) статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 грн.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 базою для нарахування та утримання єдиного внеску є: заробітна плата найманих працівників, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога або компенсації, що виплачуються відповідно до законодавства.

Зі змісту частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 вбачається, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 цього Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як свідчать обставини справи та вірно установлено судом апеляційної інстанції, у межах судового розгляду справи №816/4693/15 за позовом Коледжу Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску судом установлено, що посадовими особами Коледжу було перераховано на розрахунковий рахунок контролюючого органу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень - вересень 2015 року в розмірі 102619,15 грн. та 250839,57 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями. Платіжні доручення були проведенні банком шляхом списання коштів з рахунку Коледжу та зарахування на рахунок податкового органу на наступний день їх отримання. Втім, при заповненні платіжного документу, посадовими особами бухгалтерії помилково не враховано факту часткового виділення Коледжу від Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського і перехід на самостійне ведення бухгалтерського і фінансового обліку відповідно, в результаті чого при перерахуванні єдиного соціального внеску до Міндоходів у Полтавській області 71010000 в призначенні платежу було вказано код ЄДРПОУ Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського ( 05385631) замість коду ЄДРПОУ Коледжу (26219150). Тобто сплата ЄСВ відбулась на неналежний рахунок. Разом з тим, на підставі Висновку №279 від 30.10.2015 про перерахування помилково сплачених коштів податковим органом 30.10.2015 було перераховано помилково сплачені кошти в розмірі 462756,56 грн. на відповідний рахунок Коледжу. Таким чином, задовольняючи адміністративний позов суд дійшов висновку, що платником єдиного внеску не було допущено правопорушення у вигляді є несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позаяк єдиний внесок сплачено у повному обсязі та без порушення законодавчо встановлених термінів. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 у справі 816/4693/15 набрала законної сили.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вирішення спору), яка кореспондується з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Адміністративним правопорушенням (проступком) згідно положень статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини четвертої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність у платника єдиного внеску виникає лише у разі несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень - вересень 2015 року в розмірі 102619,15 грн. та 250839,57 грн. відповідно мала місце у строки встановлені статтею статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", хоча і з помилковим зарахуванням коштів на інший рахунок. Своєчасне надходження до бюджету сплачених грошових зобов'язань як наслідок виключає правові підстави для притягнення до відповідності за частиною четвертою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом частини першої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали справи свідчать та вірно установлено судом апеляційної інстанції, що відповідний звіт з додатками надсилався шляхом електронного декларування на адресу контролюючого орану, однак з технічних причин не був прийнятий. У зв'язку з цим, 21.09.2015 такий звіт було подано безпосередньо до податкового органу у паперовому вигляді, про що свідчить відмітка про прийняття звіту. Згодом, після наладження Коледжем системи електронного декларування, такий звіт 23.09.2015 було направлено в електронному вигляді. Тобто, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення передбачений частиною першої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що згідно оспорюваної постанови від 02.11.2015, позивача притягнуто до адмінвідповідальності за два самостійних правопорушень, одне з яких є несвоєчасне подання звіту (частина перша статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), інше несплата (несвоєчасна) сплата (перерахування) ЕСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина четверта статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), в той же час, розмір адміністративного стягнення визначений за правилами частини четвертої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.