Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого –судді Зварич О.В.,

суддів Скрипчук О.С.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль"за № 254 від 08.07.2009 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 02.07.2009 р.

у справі № 2/56-951

за позовом: Спільного українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного товариства (далі СП ЗАТ) "Добра вода", с. Млинівці Зборівського району Тернопільської області

до відповідача: ПП. "Продторг-Тернопіль", м. Тернопіль

про стягнення 17863,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Анкудович А.Ф. –доручення № 310 від 27.08.2009 р.

від відповідача: не з"явився

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.07.2009 р. у справі № 2/56-951 (суддя Колубаєва В.О.) стягнуто з ПП. "Продторг-Тернопіль"на користь СП ЗАТ "Добра вода" суму 16357,84 грн. за матеріальні цінності, 1505,82 грн. пені, 178,63 грн. в повернення сплаченого державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції у даному рішенні посилався на ст.ст. 193, 198, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, Закон України № 543/96 ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" (543/96-ВР) , дослідив зміст договору № б/н від 08.12.2008 р. та інші матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що: справу було розглянуто в судовому засіданні без участі відповідача, якого не було в належній формі повідомлено про час та місце слухання справи; на договорі поставки від 08.12.2006 р. міститься тільки відбиток печатки ПП. "Продторг Тернопіль"та ЗАТ "Добра вода"і відсутні підписи уповноважених представників зазначених підприємств, такий договір не може породжувати жодних прав та обов"язків; просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції у даній справі.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. справу № 2/56-951 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Зварич О.В., суддів Якімець Г.Г., Скрипчук О.С.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4211580.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 02.07.2009 р. у справі № 2/56-951 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти това і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) /ст. 530 Цивільного кодексу України/.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 грудня 2006 р. СП ЗАТ "Добра вода"(надалі постачальник) з однієї сторони та ПП "Продторг-Тернопіль"(надалі покупець) з другої сторони укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов"язався постачати продукцію торгової марки "Добра вода"(надалі продукція, товар) у відповідності з накладними, що є невід"ємною частиною даного договору, а покупець оплачувати продукцію у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки продукції.

На виконання умов договору, згідно видаткової накладної № ДВ-0001136 від 19.11.2008 р. СП ЗАТ "Добра вода"передало ПП "Продторг-Тернопіль"товар на загальну суму 16357,84 грн. Отримання продукції за вказаною накладною відповідач не заперечує.

Відповідач за переданий товар не розрахувався. В акті зведення взаєморозрахунків клієнта Продторг-Тернопіль ПП з 01.01.2008 р. по 14.04.2009 р. (а.с. 8), підписаного та скріпленого печатками сторін, відображено заборгованість покупця в сумі 16357,84 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 154 від 14.04.2009 р. з вимогою сплатити вищевказану суму заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати товару на вказану суму не надав, вимог позивача не спростував.

Отже, господарський суд Тернопільської області обґрунтовано стягнув з ПП "Продторг-Тернопіль"суму 16357,84 грн. основного боргу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов"язання як сплата неустойки.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 10.1 договору передбачає у випадку несвоєчасної оплати товару сплату покупцем продавцю пені із розрахунку подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Враховуючи прострочення оплати за переданий товар, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 1505,82 грн. пені.

Безпідставне посилання апелянта на те, що договір від 08.12.2006 р. не підписано уповноваженими представниками підприємств. Від позивача договір підписав директор Франків М.І., а від відповідача директор Яремко О.Ф. Їх підписи скріплені печатками сторін. У видатковій накладній № ДВ-0001136 підставою вказано договір від 08.12.2006 р.

Щодо твердження відповідача про неповідомлення його про розгляд справи, суд апеляційної інстанції зазначає: в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення №02427436, яким останньому направлялася ухвала суду про призначення справи до розгляду; на ухвалі від 16.06.2009 р. зроблено відмітку про її відправлення сторонам 17.06.2009 р.; відповідач не вказав які докази могли бути представлені, які пояснення надані, що б вплинуло на вирішення справи по суті.

Отже, місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги СП ЗАТ "Добра вода", стягнув з ПП "Продторг-Тернопіль"в користь позивача суму 16357,84 грн. за матеріальні цінності, 1505,82 грн. пені та судові витрати.

Підстав для скасування рішення від 02.07.2009 року у справі № 2/56-951 не встановлено.

Оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд

Рішення господарського суду Тернопільської області від 02.07.2009 року у справі № 2/56-951 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.