Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Колоколова С.І.

Разюк Г.П.

(Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 17.08.09 р. для розгляду справи № 16/85-09-3082 колегію суддів у складі: Лавренюк О.Т, Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф. замінено на колегію суддів у складі: Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Блануца А.В., довіреність № 10/07-2009 від 10.07.09 р.

від відповідача: Леонов О.Г., довіреність б/н від 20.07.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім Вуітонторгвервіс"

на рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2009 року

по справі № 16/85-09-3082

за позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (товариство з обмеженою відповідальністю")

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім Вуітонторгвервіс"

про стягнення 6664,56 грн.

Згідно із поштовим конвертом 21.05.09 р. НВП "Люкс-Х" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" про стягнення з останнього 6664,56 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар згідно договору поставки № 2/03 від 02.03.05 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.07.2009р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено, з відповідача стягнуто 6664,56 грн. заборгованості, 102 грн. держмита та 312,5 грн. на ІТЗ судового процесу з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу товару на загальну суму 9967,32 грн., за який відповідач розрахувався частково у сумі 3302,76 грн., а тому відповідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України з ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" стягнуто залишок боргу у сумі 6664,56 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та відмовити НВП "Люкс-Х" у позові, оскільки воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" посилається на те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання від 08.07.09 р., що згідно ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого суду.

Крім того скаржник зазначає на тому, що між ним та позивачем по справі станом на 31.01.08 р. були відсутні будь-які договірні відносини щодо поставки товару, оскільки договір № 2/03 від 02.03.05 р., укладений між НВП "Люкс-Х" та ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" припинив свою дію ще 31.12.05 р. і по зобов’язанням за цим договором він розрахувався. Документи, на які позивач посилався в підтвердження поставки товару 31.01.08 р., а саме довіреність сер. ЯОС № 694878 від 31.01.08 р., накладна № 31/01-1 від 31.01.08 р., податкова накладна від 31.01.08 р., акт звірки взаєморозрахунків на думку скаржника не є належними доказами, оскільки вони надані в копіях та, як зазначає скаржник, жоден з цих документів він не підписував, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що позивач довів належними доказами факт поставки товару, а відповідно із цим і наявність заборгованості у відповідача є безпідставними.

У зв’язку з вищевикладеним, скаржник вважає, що господарський суд 1 інстанції помилково стягнув з нього борг у розмірі 6664,56 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні його представник просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції —без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.08 р. представником ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" –Чеботарьовою Л.С. на підставі довіреності сер. ЯОС № 694878 від 31.01.08 р. було одержано від ТОВ НВП "Люкс-Х" клей "Люкс" на загальну суму 9967,32 грн. з ПДВ., що підтверджується накладною № 31/01-1 від 31.01.08 р., яка підписана представниками сторін.

Відповідно із ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за вимогами ч.1 ст. 205 ЦК України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами повинні вчинятися у письмовій формі.

За положеннями ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною, сторонами.

Згідно ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач вчинили правочин щодо купівлі-продажу товару у письмовій формі, тобто з додержанням встановленої форми закону дійшли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, зміст якого зафіксований у накладній № 31/01-1 від 31.01.08 р, якою визначено найменування та загальну вартість поставленого товару на суму 9967,32 грн.

Доводи позивача стосовно того, що поставка товару здійснювалась у межах договору поставки № 2/03 від 02.03.05 р. судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір припинив свою дію ще 31.12.05 р., тобто раніше ніж здійснювалась поставка товару по вищевказаній накладній. Відповідно із п.9.3 договору№2/03 від 02.03.05 р. всі зміни і доповнення до вказаного договору оформлюються шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Позивачем не надано додаткової угоди щодо пролонгації строку дії зазначеного договору, що додатково свідчить про припинення його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, за отриманий за по накладній № 31/01-1 від 31.01.08 р. товар вартістю 9967,32 грн. відповідач розрахувався частково у сумі 3302,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с 14,15,16) та актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ НВП "Люкс-Х" та ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" станом на 31.05.08 р.

В подальшому позивач надсилав відповідачу листи № 20/11-01 від 20.11.08 р. та № 30 від 16.03.09 р. з вимогою сплатити залишок боргу у сумі 6664,56 грн., які відповідач залишив без задоволення.

Відповідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З врахуванням вимог вищенаведених статей ЦК України (435-15) та наявних доказів, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача залишок боргу у сумі 6664,56 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що його представник не підписував накладну № 31/01-1 від 31.01.08 р. та акт звірки взаєморозрахунків, оскільки це спростовується вказаними документами, а зазначені доводи скаржника є голослівними.

Не заслуговують на увагу й посилання скаржника на те, що копії довіреності сер. ЯОС № 694878 від 31.01.08 р., накладної № 31/01-1 від 31.01.08 р., податкової накладної від 31.01.08 р., акту звірки взаєморозрахунків не є належними доказами на підтвердження факту поставки товару та наявності заборгованості, так як за ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. У господарського суду 1 інстанції не було підстав для того, щоб піддавати сумніву надані позивачем копії документів, тому господарський суд правомірно послався на них як на належні докази поставки позивачем товару і наявності заборгованості відповідача. До того ж в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача надав для огляду оригінали зазначених документів, які повністю співпадають з їх ксерокопіями. Факт поставки товару відповідачу на суму 9967,32 грн. підтверджується і частковою оплатою вказаної поставки. Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду представником відповідача надано належним чином засвідчену копію накладної № 31/01-1 від 31.01.08 р., яка також свідчить про те, що відповідач отримав товар за цією накладною, оскільки у зворотному випадку відповідач не мав би в наявності другого екземпляру цієї накладної. При цьому представник відповідача не зміг пояснити яким чином до відповідача потрапив цей екземпляр накладної, що додатково свідчить про намагання ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" ухилитися від оплати боргу за поставлений йому товар. Те, що в екземплярі накладної відповідача відсутній підпис його представника не може бути доказом неотримання товару, оскільки підпис його представника є в екземплярі накладної, що залишилася у позивача, і повноваження представника відповідача підтверджені наданою позивачем довіреністю на отримання товару.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи скаржника щодо його неналежного повідомлення про час і місце судового засідання від 08.07.09 р., оскільки ухвала суду про відкладення розгляду справи на 08.07.09 р. була направлена на адресу відповідача: м. Одеса, Старосінна площа 1, за якою останній раніше отримував поштову кореспонденцію та яку він вказав і в апеляційній скарзі. Однак, вказана ухвала разом з поштовим повідомленням повернулась до господарського суду з відміткою пошти про те, що адресат вибув.

Відповідно до ст. 87 ГПК України рішення та ухвали господарського суду розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Із змісту вищенаведеної статті випливає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вищенаведене свідчить про те, що ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" не отримало вказану ухвалу господарського суду в результаті власної недбалості, тому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд належним чином виконав свій обов’язок щодо повідомлення відповідача про час і місце судового засідання (аналогічної позиції по аналогічним питанням щодо належного повідомлення сторін дотримується і ВГС України - інформаційний лист від 02.06.06 р. № 01-8/1228 (v1228600-06) ).

За вищенаведених обставин, апеляційна скарга ТОВ "ТД Вуітонторгвервіс" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 08.07.09 р. –без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Вуітонторгвервіс" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 08.07.09 р.- без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.