8/555/07 Про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду - 06.08.2009 Прийняття

На обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилався на те, що за оспорюваним договором відповідач передав третій особі у користування свердловину № 791. Позивач з 1988 року користується свердловиною № 462. Спірний договір не відповідає вимогам закону, а саме: ст. ст. 759, 761 ЦК України та ст. 51 Водного кодексу України, згідно з якими право передачі майна у найм має власник речі або особа, якій належить майнові права; орендодавцями водних об'єктів є обласна рада та договір оренди погоджується з державними органами охорони навколишнього середовища та водного господарства; порушує права позивача, як користувача свердловиною № 462, оскільки відповідач при передачі об’єкта оренди третій особі вказав на свердловину, якою користується позивач; укладений головою сільської ради з перевищенням своїх повноважень; укладення договору не спрямоване на реальне настання правових наслідків.

СТ "Вікторія" заперечувало проти позову вказуючи те, що свердловина не відноситься до водних об’єктів, отже приписи ст. 51 Водного кодексу України у даному випадку не можуть бути порушені; з урахуванням положень ст. 26, п. 16 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" договір оренди підписаний головою сільської ради в межах своїх повноважень; у позивача немає доказів, які б доводили правомірність користування будь –якою свердловиною; позивач чинить перешкоди третій особі у користуванні свердловиною № 791, яка їй належить на умовах оренди, хоча не має до неї відношення, оскільки сам у позовній заяві зазначає про фактичне користування свердловиною № 462, у той час коли третій особі в оренду передана свердловина № 791.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із того, що згідно з ст. 1 Водного кодексу України, свердловина –це споруда або пристрій для збору води з водного об’єкта (водозабір), отже оспорюваний договір не потребує погодження з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства, тому не має підстав вважати, що підписуючи цей договір голова сільської ради перевищив надані йому ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження. Із схеми розміщення свердловин вбачається, що свердловини № 462 та № 791 знаходяться поблизу СТ "Янтар" та СТ "Вікторія" відповідно, є різними свердловинами, а тому твердження позивача про те, що за оспорюваним договором третій особі передано у користування свердловину № 462 не відповідає дійсності і спростовується наданими самим позивачем доказами.

03.06.2009 року СТ "Янтар" подало до господарського суду Миколаївської області заяву про перегляд судового рішення від 15.11.2007 року по даній справі за нововиявленими обставинами, посилаючись на листи Миколаївської Гідрогеологічної партії ПДРГП "Причорномор ГРГП" № 05/37 від 30.04.2009р. та № 05/46 від 01.06.2009р. про помилку в нумерації свердловин № 462 та № 791; лист державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області № 01-04/2126-06 від 22.05.2009р. про виправлення помилки при видачі документації на використання вод із свердловини № 462; виправлений Миколаївською ГГП паспорт на свердловину СТ "Янтар" з зазначенням номеру свердловини № 791 та місця розташування свердловини: на межі СТ "Янтар" та СТ "Вікторія"; виправлений висновок Миколаївської ГГП про стан підземних вод з зазначенням номеру свердловини № 791; лист правонаступника СПТУ -31 – Надбузького професійного аграрного ліцею № 264 від 18.05.2009р., в якому зазначено, що садовому товариству "Янтар" згідно акту приймання – передачі від 02.12.1987р. було передано одну свердловину, що знаходиться в межах СТ "Янтар"; оригінали рахунку № 07/155 від 07.08.1996р. та квитанції на оплату № 132 від 07.08.1996р. за підготовку матеріалів державним управлінням Мінекобезпеки України у Миколаївській області для видачі дозволу на спецводокористування СТ "Янтар"; оригінал квитанції № 3 від 26.06.1996р. за видачу Миколаївською гідрогеологічною партією дозволу на спецводокористування з свердловини СТ "Янтар"; акт приймання – передачі свердловини від 02.12.1987р. та наказ Миколаївського обласного управління профтехосвіти № 174 від 07.06.1988р. про передачу свердловини від СПТУ-31 СТ "Янтар"; журнал польового обстеження гідрогеологічної партії садових товариства Миколаївського району від 11-12.09.1989р.; акт обстеження Миколаївською ГГП водозабору підземних вод № 1046 від 20.10.1989р., який свідчить про передачу свердловини, що знаходиться в межах СТ "Янтар" – садовому товариству "Янтар"; лист держкомзему у Миколаївському районі Миколаївської області № 02-16-4-398 від 22.04.2009 року та схему розподілу межі між СТ "Янтар" та СТ "Вікторія", який свідчить про те, що передана СТ "Янтар" свердловина № 791 знаходиться в межах СТ "Янтар" . Як стверджував заявник, вказані обставини свідчать про те, що СПТУ-31 було передано СТ "Янтар" свердловину, яка знаходиться на межі СТ "Янтар" та СТ "Вікторія" і має № 791, СТ "Янтар" є первинним водокористувачем з свердловини № 791 та має документи на спецводокористування з 1996 року, таким чином відповідач передав в оренду СТ "Вікторія" свердловину № 791, яка йому не належить, а належить СТ "Янтар", у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 112, 113, 114 ГПК України є підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Решта доводів заявника стосується оскарження рішення по суті.

Надбузька сільська рада та СТ "Вікторія" заперечували проти задоволення заяви вказуючи на те, що в матеріалах справи знаходиться схема розміщення свердловин, надана суду відповідачем, з якої вбачається, що саме артсвердловина № 791 знаходиться на межі двох садових товариств. Дана схема була предметом дослідження у судовому засіданні при розгляді даної справи. Також предметом дослідження були і оригінали двох технічних паспортів. Таким чином, обставини, на які посилається заявник (помилка при наданні номеру артсвердловини та подальше безпідставне виправлення оригіналу документу) як на нововиявлені –це не що інше, як докази, які не були своєчасно надані суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2009 року (суддя Гриньова –Новицька Т.В.) в задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 15.11.2007 року за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2007 року у справі залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишаючи рішення без змін, господарський суд виходив із того, що з наданих заявником доказів вбачається, що після набрання рішенням у справі законної сили Миколаївською гідрогеологічною партією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Південно – Українська ГГЕ виправлено помилку в нумерації свердловин шляхом внесення виправлень у паспорті виданому СТ "Янтар" у 2003 році. Ці виправлення вчинені 01.06.2009 року, але жодних застережень щодо надання їм зворотної сили та поширення на той період часу, коли приймалося рішення у справі від 15.11.2007 року, вказані виправлення не містять. Наведене, на думку суду, свідчить про те, що обставини, які заявник вважає нововиявленими, виникли у червні 2009 року і не існували на момент прийняття рішення у справі. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

В апеляційній скарзі СТ "Янтар" просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2007 року по справі і визнати недійсним договір оренди свердловини № 1 від 24.05.2005р., укладений між відповідачем та СТ "Вікторія", з моменту його вчинення, посилаючись на порушення та неправильне застосування матеріальних і процесуальних норм чинного законодавства.

Надбузька сільська рада та СТ "Вікторія" відзиви на апеляційну скаргу не надали, а в усних поясненнях в засіданні суду їх представники заперечували проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просили оскаржувану ухвалу залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Оскільки у спорах, пов’язаних з визнанням угоди недійсною за позовом іншої особи, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода, відповідачами визначаються обидва контрагенти за спірною угодою, то судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 04.08.2009 року змінено процесуальний статус третьої особи –СТ "Вікторія" та на підставі ст. 24 ГПК України залучено його до участі у справі в якості іншого відповідача.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 06.08.2009 року.

Заявлене в судовому засіданні представником позивача клопотання про залучення до матеріалів справи двох листів, адресованих до Миколаївської гідрогеологічної партії, визнано судом необґрунтованим та відхилено на підставі ч. 1 ст. 101 ГПК України, оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання цих листів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ ГПК України (1798-12) .

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1 (v0001700-81) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Отже, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Днем виникнення вказаних обставин слід вважати день, коли вони стали відомі або повинні були бути відомі заявникові.

Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору, а також визначення дня, коли ці обставини стали або повинні були стати відомі заявникові.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2007 року відмовлено у задоволенні позову СТ "Янтар" до Надбузької сільської ради про визнання недійсним договору оренди свердловини від 24.05.2007р., укладеного між відповідачем та СТ "Вікторія", згідно з яким останньому передано у тимчасове безоплатне користування свердловину № 791. При цьому, суд першої інстанції встановив, що свердловини № 462 та № 791 є різними свердловинами, тому твердження позивача про те, що за оспорюваним договором СТ "Вікторія" передано у користування свердловину № 462, якою він користується, не відповідає дійсності і спростовується наданими самим позивачем доказами.

Звертаючись до господарського суду з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами заявник як на новоявлені обставини посилався, зокрема, на листи Миколаївської гідрогеологічної партії Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Південно - Української ГГЕ № 05/37 від 30.04.2009р., № 05/46 від 01.06.2009р. № 05/47 від 01.06.2009р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області № 01-04/2126-06 від 22.05.2009р., правонаступника СПТУ - 31 – Надбузького професійного аграрного ліцею № 264 від 18.05.2009р., виправлений Миколаївською гідрогеологічною партією паспорт на свердловину СТ "Янтар" з зазначенням № 791, виправлений висновок про стан підземних вод з зазначенням номеру свердловини 791, паспорт на свердловину № 462, виданий Надбузькій сільській раді, з яких вбачається, що при видачі документації з нумерацією свердловин у селища Надбузьке виникла помилка, свердловина, якою користується СТ "Янтар", – має номер 791, а свердловина Надбузької сільської ради – № 462, у зв’язку з чим для відновлення правильних номерів свердловин Надбузькій сільраді видано новий паспорт на свердловину № 462 (яка раніше мала № 791), а у паспорті на свердловину СТ "Янтар" номер 462 виправлено на номер 791.

Вказані документи були отримані заявником у червні 2009 року і заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано ним до господарського суду до закінчення встановленого ч. 1 ст. 113 ГПК України двохмісячного строку, з часу, коли він довідався про їх існування.

Зазначене свідчить, що днем виникнення цих обставин у даному випадку є дата надходження на адресу СТ "Янтар" вказаних документів, оскільки на момент прийняття рішення господарським судом Миколаївської області від 15.11.2007 року вказані обставини існували, однак не були відомі заявникові. Із змісту судового рішення вбачається і це підтверджується матеріалами справи, що позивач, відповідач та третя особа на помилку з нумерацією свердловин при розгляді справи не посилалися, відповідно ці обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не могли бути встановлені ним при виконанні вимог процесуального закону.

Також ці обставини свідчать про те, що свердловина з правильним номером 791 та з помилковим номером 462, якою користується позивач, а також свердловина з правильним номером 791, що за спірним договором передана Надбузькою сільською радою в оренду СТ "Вікторія", є однією і тією ж самою свердловиною. Отже, зазначені обставини мають істотне значення для справи, оскільки впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні від 15.11.2007 року та спростовують викладений у цьому рішенні висновок місцевого господарського суду про те, що ці свердловини є різними свердловинами, отже права позивача на користування своєю свердловиною оспорюваний договір не порушує.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своєї заяви про перегляд судового рішення від 15.11.2007 року, не є нововиявленими, слід визнати юридично неспроможним.

Як вбачається з матеріалів справи, на території Надбузької сільської ради знаходиться, зокрема, три свердловини, з яких свердловина № 462 пробурена у 1964 році знаходиться біля с. Надбузьке, поряд з якою розташована водонапірна башта Рожновського. Друга свердловина під № 780 пробурена у 1977 році знаходиться на відстані 300 м. у південно – східному напрямку від першої свердловини, у межах СТ "Вікторія". Третя свердловина під № 791 пробурена у 1977 році знаходиться на відстані 300 м. у південно – східному напрямку від другої свердловини, на межі СТ "Вікторія" та СТ "Янтар". Вказані свердловини на момент їх створення мали відомчу належність – СПТУ-31, яке підпорядковувалося Миколаївському обласному управлінню профтехосвіти. На момент вирішення даного спору всі три свердловини є діючими, з яких свердловини № 462 та № 780 забезпечують водні потреби с. Надбузьке та правонаступника СПТУ - 31 – Надбузького професійного аграрного ліцею, а свердловина № 791 –СТ "Янтар". Спір у даній справі виник з приводу користування свердловиною № 791. Зазначене підтверджується наявними у справі документами, зокрема, планом ділянки розташування свердловин, які проектуються, схемами розташування існуючих свердловин, технічними паспортами на свердловини та ніким із учасників судового процесу не заперечується.

Наказом Миколаївського обласного управління профтехосвіти від 07.06.1988р. № 174 директора СПТУ –31 було зобов’язано здійснити передачу свердловини безкоштовно на баланс СТ "Янтар".

В матеріалах справи містяться копії двох актів від 02.12.1987р. складених представниками СПТУ –31 та СТ "Янтар", в одному з яких вказано про передачу з балансу СПТУ –31 на баланс СТ "Янтар" неробочої свердловини за № 462, а в другому –за № 786 (а. с. 9, 49). Фактично на баланс СТ "Янтар" було передано свердловину за № 791, яка знаходиться в межах цього садового товариства і якою воно користується по теперішній час, сплачуючи за користування відповідні платежі та збори з належним оформленням дозволу на спецводокористування, що підтверджується матеріалами справи та ніким із учасників судового процесу не заперечується.

Міністерство освіти України листом від 23.09.1996р. № 1/11-1506 адресованим Управлінню освіти Миколаївської облдержадміністрації надало дозвіл на безкоштовну передачу з балансу СПТУ –31 на баланс Надбузької сільської ради насосної станції з водонапірним колектором, газової котельні з трьома котлами, теплотраси, автономної електростанції з дизелем, зовнішнього водопроводу, водонапірної башти та двох свердловин № № 790, 791 у зв’язку з відсутністю фінансування на утримання і проведення ремонту вказаних об’єктів.

10.08.1998 року комісією у складі представників Миколаївської райдержадміністрації, СПТУ-31 та Надбузької сільської ради було складено акт прийому – передачі відомчих об’єктів системи водопостачання с. Надбузьке в комунальну власність Надбузької сільської ради, у якому зазначено про арт. свердловини – 2 шт., водонапірну башту – 1шт. і водогін.

Рішенням виконавчого комітету Надбузької сільської ради від 11.08.1998р. № 22 "Про прийняття відомчої системи водопостачання сел. Надбузьке в комунальну власність Надбузької сільської ради" вищезгаданий акт було затверджено.

Фактично згідно з вищевказаним актом прийому - передачі від 10.08.1998 року у комунальну власність Надбузької сільської ради було передано свердловину під № 462, що знаходиться біля самого села Надбузьке поряд з водонапірною баштою, та свердловину під № 780, що знаходиться на відстані 300 м у південно – східному напрямку від першої свердловини у межах СТ "Вікторія", що підтверджується листом правонаступника СПТУ-31 – Надбузького професійного аграрного ліцею від 18.05.2009 року № 264 та поясненнями в судовому засіданні від 04.08.2009 року чинного голови Надбузької сільської ради Шиша В.І., який входив до складу комісії при складенні акту від 10.08.1998 року.

Таким чином, свердловина під № 791, якою користується позивач і яка є об’єктом оренди за оспорюваним договором, у комунальну власність Надбузької сільської ради від СПТУ–31 не передавалася, що підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції голова цієї сільської ради.

23.07.2003 року Миколаївською гідрогеологічною партією було видано СТ "Янтар" паспорт свердловини на воду № 462.

21.10.2005 року Державне управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області видало СТ "Янтар" дозвіл на спецводокористування на свердловину № 462, строком на 10 років, узгоджений 28.09.2005 року з Надбузькою сільською радою.

24.05.2007 року між Надбузькою сільською радою та СТ "Вікторія" було укладено договір № 1, відповідно до якого Надбузька сільська рада передала у безоплатне тимчасове користування СТ "Вікторія" свердловину № 791 для використання у господарській діяльності товариства, на строк до 24.05.2056 року.

Після виявлення помилки з нумерацією свердловин розташованих в межах Надбузької сільської ради та садових товариств "Янтар" і "Вікторія", у травні 2009 року Миколаївською гідрогеологічною партією у виданому СТ "Янтар" паспорті свердловини від 23.07.2003р. відновлено правильний номер свердловини 791, а Надбузькій сільській раді 19.05.2009 року видано новий паспорт свердловини на воду № 462, що знаходиться біля с. Надбузьке поряд з водонапірною баштою, а раніше виданий паспорт на свердловину № 791 вилучено.

10.06.2009 року начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області за результатами розгляду звернень Миколаївської гідрогеологічної партії від 01.06.2009р. № 05/49 було прийнято рішення припинити з 10.06.2009 року дію дозволу на спеціальне водокористування від 21.10.2005 року, виданого СТ "Янтар", і в цей же день позивачеві видано новий дозвіл на спеціальне водокористування на свердловину № 791, з терміном дії до 21.10.2015 року.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що за оспорюваним договором голова Надбузької сільської ради одноособово передав СТ "Вікторія" у безоплатне користування строком на 49 років свердловину № 791, яка у комунальній власності Надбузької сільської ради фактично ніколи не перебувала. Належних доказів, які б свідчили про зворотнє в матеріалах справи немає.

Оскільки здача майна в оренду є актом розпорядження ним, то частиною 1 ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

А також, за вимогами ст. ст. 759, 762 ЦК України та ст. ст. 1, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" користування майном комунальної власності здійснюється виключно на оплатній основі.

Окрім того, частиною 2 ст. 793 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Оскільки свердловина № 791, яку передано СТ "Вікторія" у користування строком на 49 років, є капітальною спорудою, то договір її оренди підлягав нотаріальному посвідченню. Проте, в порушення наведених вимог закону відповідачі уклали оспорюваний договір у простій письмовій формі (наслідком якої є нікчемність даного договору згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України) і ніяких дій для його нотаріального посвідчення не приймали.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вказано у п. 1 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. № 02-5/ІІІ (v_111800-99) , вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зміст оспорюваного договору № 1 від 24.05.2007 року укладеного відповідачами суперечить наведеним вище вимогам закону, укладений сільським головою з перевищенням своїх повноважень, без додержання встановленої законом нотаріальної форми та порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, як належного користувача свердловиною № 791, що є об’єктом оренди за цим договором, на підставі виданих йому уповноваженими особами паспорту свердловини на воду та дозволу на спеціальне водокористування, що сплачує за користування нею відповідні платежі і збори.

За таких обставин, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відрізняється від його перегляду в апеляційному порядку. Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

А тому, решта зазначених у заяві СТ "Янтар" документів та обставин не приймаються судом до уваги, оскільки фактично є доказами, які заявником не були своєчасно подані до суду, при цьому обставини невідповідності спірного договору ст. 51 Водного кодексу України були відомі сторонами та досліджувалися господарським судом першої інстанції під час розгляду даної справи по суті.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду, а також судове рішення від 15.11.2007 року у даній справі підлягають скасуванню, як прийняті внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності викладених у рішенні висновків фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, з прийняттям рішення про задоволення позову СТ "Янтар" до Надбузької сільської ради та СТ "Вікторія" про визнання укладеного між ними 24.05.2007 року договору № 1 недійсним.